Роботі над змістом твору повинна передувати розповідь учителя про історичні події, які лягли в основу написання драми. Словесник мусить добре бути обізнаним з добою Руїни, її причинами та наслідками. Історичні події не повинні складатися лише із дат, а вкладатися в логічній послідовності. У сильному класі варто запропонувати учням самостійно підготувати історичні довідки цього періоду і зачитати в класі. Лише після проведення такої роботи варто переходити до аналізу драми.

Ольга Слоньовська рекомендує учнів класу поділити на три групи. Перша з них дістає завдання характеризувати тих героїв, хто залишився в Україні: старого Олексу Перебійного та його дружину, Івана, дівчат - братчиць, козака – гостя та Яхненка. Друга група учнів характеризуватиме образ Оксани. Третя – образи Степана, його матері, сестри та їхнього оточення. Кожний має право ставити запитання, однак, вислухавши їх, не обов’язково погоджуватися з будь – чиїм твердженням, а відстоювати своє. Для кожної з груп варто розробити систему запитань і завдань для домашнього їх обдумування» Слоньовська О. «Сутужна, сину мій, вкраїнська справа…» (Історичний матеріал для розгляду драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня» та аналіз змісту твору) // Слоньовська О., Сушевський Б.Конспекти уроків з української літератури для 10-х класів. – К.: «Рідна мова», 1997.- С.163..

Орієнтовно можна запропонувати учням наступні питання для роздумів та подальшого обговорення:

Через що саме ставлення батька й сина Перебійних різне до Степана?

Чи заперечували Перебійні одруженню Степана з Оксаною? Чи усвідомлювали, що чекає Дочку на чужині?

За що батько Степана отримав боярство?

Чи могли Степан і Оксана втекти з Москви і спокійно жити в Україні?

Чи сподівалася Оксана, що її становище на чужині буде таким принизливим і тяжким?

Чи міг передбачити Степан, що молодій дружині буде тяжко жити на чужині? Чому пізніше «повертав Присягу» Оксані?

Як ставилася дівчина до братовбивчої війни в Україні?

Де вперше героїня відчула себе підневільною? Чому скорилася?

Чому Оксана весь час жаліла Степана?

Як служилося Степанові в царя?Чому він навіть не прорубував протестувати проти наруги над собою?

Чи тільки ностальгія довела молоду жінку до загибелі чи відгомін українських подій також не минув для неї безслідно?

Чому чужина для Ганнусі не була такою згубною, як для Оксани?

Чому Оксана відмовилася від поїздки? Чи відчувала вона свою провину перед вітчизною? У чому трагедія Оксани?

Борис Степанишин вбачає у «Боярині» два мотиви: «національної зради (образ Степана) і ностальгії (образ Оксани)» Степанишин Б. Драма Лесі Українки «Бояриня» // Дивослово. – 1998. - №2. – С.50. і пропонує саме у такому ракурсі працювати на уроці.

Ольга Слоньовська застерігає, що «Драма»Бояриня –складний, з глибоким підтекстом твір, і поверхове вивчення його, недостатня підготовка вчителя може обернутися цілковитим нерозумінням змісту. Аналізом лише в побутовому, а не соціальному й історичному плані» Слоньовська О. «Сутужна, сину мій, вкраїнська справа…» (Історичний матеріал для розгляду драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня» та аналіз змісту твору) // Слоньовська О., Сушевський Б.Конспекти уроків з української літератури для 10-х класів. – К.: «Рідна мова», 1997.- С.162..

Підведення під підсумків уроку варто зробити вчителеві, в ході бесіди оцінивши відповіді учнів, наголосивши, що драма не перестає бути актуальною і на даний час.

Варто запропонувати учням вказати зв'язок драми із сучасністю.

Доцільно також наголосити на тому, що драма «Бояриня» поставлена на сцені. Її із захопленням і цікавістю переглядають люди різного рівня, різних професій і кожен черпає для себе невичерпне джерело істини.

Висновки

Курсова робота спрямована на висвітлення методики викладання драматургії Лесі Українки у 10 класі. Ми опрацювали різні підходи методистів (як традиційні, так і новітні) до проблеми викладання драматичних творів письменниці, синтезували досліджений матеріал, що дає можливість зробити низку висновків.

Детальні біографії письменників, з яких кожен митець постає яскравою особистістю, допомагає зруйнувати шаблонне викладання за схемою «народився – вчився – сидів у тюрмі – написав – помер», яке не давало можливості учням вникнути в умови життя конкретного письменника, прийняти до серця його болі, радощі, труд.

Доцільно розподілити матеріал таким чином: розгляд життєвого і творчого шляху Лесі Українки (1 год.), робота над мотивами лірики письменниці (1 год.), вивчення драми «Лісова пісня» (2 год.), «Боярині» (1 год.) На уроках варто запропонувати учням такі форми роботи як диспут, визначення проблематики твору, роботу над образами та характеристику персонажів твору у світлі сучасного бачення.

На даний час існує чимало методичних рекомендацій та власне й розробок уроків по «Лісовій пісні» Лесі Українки як традиційного спрямування, так і з використанням сучасних методів навчання.

Важливо провести на уроці словникову роботу щодо з’ясування змісту поняття «драма – феєрія».

У творі Лесі Українки наявні два світи: світ людей та світ лісових мешканців. Власне за таким поділом і доцільно будувати урок.

Вивченню драми «Бояриня» повинна передувати історична канва подій, зображених Лесею Українкою.

Під час вивчення драми «Бояриня» методисти рекомендують учнів класу поділити на три групи. Перша з них дістає завдання характеризувати тих героїв, хто залишився в Україні: старого Олексу Перебійного та його дружину, Івана, дівчат- братчиць, козака – гостя та Яхненка. Друга група учнів характеризуватиме образ Оксани. Третя – образи Степана, його матері, сестри та їхнього оточення. Кожний має право ставити запитання, однак, вислухавши їх, не обов’язково погоджуватися з будь – чиїм твердженням, а відстоювати своє. Для кожної з