Другий напрямок досліджень включав розрахункове (за меню-розкладками) визначення у раціонах дітей вмісту свинцю, кадмію, ртуті, миш'яку і нітратів за умови їх вмісту у харчових продуктах на рівні чинних ГДК і максимально допустимих рівнів (МДР) (СанПиН 42-423-4089, М., 1986, СанПиН 42-123-4619-88, М., 1988) та лабораторне визначення зазначених ксенобіотиків у дублікатах добових раціонів згідно з вимогами офіційних нормативних документів (ГОСТ 26929-86; ГОСТ 30178-96; Методические указания по определению содержания общей ртути в пищевых продуктах методом беспламенной атомной абсорбции, М., 1989; ГОСТ 26930-86; Методические указания № 2629-82, М., 1982) з наступною оцінкою їх добового надходження в організм дітей шляхом порівняння з ДДД рекомендованими експертами ФАО/ВООЗ, стосовно свинцю та кадмію – також з ДДДп рекомендованими Б.М.Штабським і співавт. (1991) (при оцінці фактичних добових доз ксенобіотиків для дітей віком 4 і 5-6 років виходили з маси тіла 15 і 20 кг відповідно). Розрахунковим методом добове надходження токсичних елементів і нітратів оцінено за 90 меню-розкладками. Лабораторним методом вміст токсичних елементів і нітратів визначено у 551 раціоні (свинець – у 505 раціонах).

Третій напрямок досліджень включав вивчення особливостей комбінованої дії (КД) подвійної (нітрати і нітрити) та потрійної (нітрати, нітрити, свинець) сумішей у співвідношенні 1 : 1 за ЛД50 в токсикологічних експериментах на білих щурах. КД оцінювали на основі комплексного токсикометричного методу (Федоренко В.І., 1994) способом сумації ефектів з застосуванням методу ортогонального планування 22 (Cова Р.Е. и соавт., 1984). Максимально неефективні величини розраховували у вигляді ДЕ050 на рівні паралельного контролю (Штабский Б.М. и соавт., 1979). Визначали вміст метгемоглобіну (МГ) у крові за Evelyn i Malloy (Кушаковский М.С., 1968), SH-груп у сироватці крові (Соколовский В.В., 1962), ?-АЛК у сечі (Семенова Л.С. и соавт., 1982), сумаційно-пороговий показник (СПП) (Сперанский С.В., 1969), тест відкритого поля і нірковий рефлекс (Информационное письмо, 1979). На 24 добу досліду проведено навантаження 1/2 ЛД50 NaNO2 груп щурів, котрі отримували NaNO3, NaNO2 та їх суміш з наступним визначенням МГ у крові. Наприкінці експерименту проводили прижиттєве забарвлення тканин (кора, мозочок, нирки, печінка, селезінка, серце) 0,5 % розчином нейтрального червоного (Романов С.Н., 1980). Всього проведено 2532 визначення.

Останній напрямок досліджень передбачав встановлення взаємозв'язку між харчуванням та окремими показниками стану здоров'я дітей і включав: визначення у сечі 246 дітей вмісту вітаміну С спектрофотометричним методом (Петрова Г.А., 1989), нітратів фотометричним методом (Методические указания № 4220-86, М., 1986), ?-АЛК спектрофотометричним методом (Семенова Л.С. и соавт., 1982) та у крові 97 дітей вмісту МГ за Evelyn i Malloy (Кушаковский М.С., 1968), гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів і заліза у сироватці крові загальноприйнятими методами (Меньшиков В.В. и соавт., 1987); розроблення стандартів фізичного розвитку міських дітей і дітей сільської місцевості за А.Г.Сухаревым и соавт. (Сердюковская Г.Н., 1986). При вивченні фізичного розвитку дітей м. Львова було охоплено 1572 хлопчики і 1455 дівчаток, сільської місцевості – 2266 хлопчиків і 2193 дівчинки, всього 7486 дітей.

Отримані результати розрахункового (на комп'ютері за спеціально розробленою програмою) і лабораторного вивчення вмісту основних нутрієнтів в раціонах, вмісту токсичних елементів і нітратів, а також результати токсикологічного експерименту підлягали математико-статистичній обробці загальноприйнятим методом найменших квадратів з визначенням вірогідності отриманих даних за t-критерієм Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Вивчення харчування дітей дошкільного віку в дитячих установах. Аналіз фактичних продуктових наборів у дитячих установах м. Львова із 4-разовим харчуванням показав, що кількість вживаних продуктів в усіх обстежених установах була нижчою, ніж рекомендовано МОЗ України. Зокрема, дефіцит риби становив 30-60 %, яєць – 16-52 %, овочів – 19-34 %, фруктів – 66-91 %. Поряд з цим, відмічалася надлишкова кількість споживання круп, макаронних виробів, надходження яких в 1,3-1,5 рази перевищувало рекомендовані величини. Відмічалось порушення складання меню, розподіл добового раціону та неправильне чергування і поєднання страв протягом дня (тижня). Внаслідок цього порушувалася структура раціонів і, відповідно, збалансованість харчових речовин. Проведений аналіз раціонів за вмістом основних нутрієнтів свідчить про