0,06 0,011(0,015) 0,22 ± 0,05 0,011(0,015)
1996 0,33 ± 0,04 0,016(0,022) 0,22 ± 0,05 0,011(0,015) 0,20 ± 0,05 0,010(0,014)
Примітка. * в чисельнику – вміст свинцю в раціонах, в знаменнику – фактична добова доза для дітей 5-6 років, в дужках – для дітей 4 років.
максимальною (0,54 мг) середньорічною величиною фактичні добові дози для дітей масою тіла 20 (15) кг становили відповідно 0,015 (0,02) мг/кг та 0,025 (0,033) мг/кг і перевищували ДДД у 3,7 (5) та 6,2 (8,2) рази, що практично збігається з розрахунковими величинами за фактичними раціонами.
Вміст свинцю у раціонах дітей м. Львова із 3-разовим харчуванням у 1997 році знаходився практично на тих же рівнях, що й при 4-разовому харчуванні у 1996 році незважаючи на загальну меншу кількість харчових продуктів у раціоні, що могло бути зумовленим збільшеним вмістом свинцю у молоці вище чинних ГДК у 1,5-3 рази весною та в 1,2-2,5 рази восени. Аналогічна ситуація простежується і в дитячих установах Львівської області: вміст свинцю у молоці весною становив 0,28-0,33 мг/л, восени – 0,25-0,57 мг/л, що позначилося на загальній кількості свинцю в раціонах (див табл. 2). Лише за рахунок споживання 0,5 л молока, котре містить свинець у кількості 0,3-0,5 мг/л фактична добова доза може бути перевищеною в 1,8-3 рази для дитини 5-6 років. Вище чинних ГДК свинець знаходився і в крупах: геркулес – 0,71 мг/кг, гречка – 0,76 мг/кг, перлова – 0,58 мг/кг, пшоно – 1,44 мг/кг. Починаючи з 1998 року простежується закономірність загального зниження вмісту свинцю у раціонах до 0,20 мг/добу, що також перевищує допустиме добове надходження (ДДН) у 3,3 рази. Отримані результати збігаються з даними Р.Д.Габовича і співавт. (1990), проте є дещо вищими порівняно з іншими літературними даними (Szymsczak J. et al., 1987; Смоляр В.И., 1989; Штабский Б.М. и соавт., 1992; Polusova О. et al., 1992 та ін.).
Вміст кадмію у добових раціонах дітей при 4-разовому харчуванні (1996 р.) коливався в межах 0,0039-0,012 мг/раціон, при 3-разовому харчуванні (1997 р.) вміст кадмію у раціонах був практично на тому ж рівні, за винятком ДУ с.м.т. Соснівки, де взимку у раціонах вміст кадмію становив 0,029 мг/раціон. З 1998 року як у дитячих установах м. Львова, так і Львівської області спостерігалася тенденція до підвищення вмісту кадмію у раціонах в окремі пори року.
Вміст ртуті і миш'яку у раціонах дітей знаходився на рівні 0,0033 мг і 0,051 мг відповідно і не перевищував ДДН.
Середні значення фактичного надходження нітратів в організм дітей за даними лабораторних досліджень у різних ДУ за 1994 р. коливалися в межах 12,5-68,0 мг/добу, в окремих раціонах максимальний рівень становив 115,4 мг/добу; за 1995 р. – в межах 9,8-28,2 мг/добу з максимальним значення 30,2 мг/добу; за 1996 р. – в межах 10,6-18,5 мг/добу з максимальним значенням в окремих раціонах 25,2 мг/добу. Середньорічні показники становили відповідно 30,4, 15,4 і 14,3 мг/добу, тобто спостерігалася тенденція до зниження добового надходженя нітратів з раціонами у 1995-1996 рр. порівняно з 1994 роком майже у 2 рази, що збігається з даними інших авторів (Цыганенко О.И. и соавт., 1990, 1991; Марченко Г.П. і співавт., 1993; Нелепа А.Е. и соавт., 1993).
Біологічна дія сумішей нітрату натрію, нітриту натрію та нітрату свинцю у токсикологічному експерименті. Встановлено, що для щурів ЛД50 для NaNO3 становить 6400 мг/кг, для NaNO2 – 180 мг/кг, для Pb(NO3)2 – 3600 мг/кг. У підгострих дослідах повторне введення вищезазначених речовин та їх сумішей в дозах 1/10 та 1/100 ЛД50 призводило до утворення МГ у крові в усі терміни спостереження. Виявлено дозозалежну закономірність дії на утворення МГ у крові. За ортогональним планом 22 КД подвійної суміші за метгемоглобіноутворенням на рівні дії по 1/10 індивідуальних ЛД50 на 10 і 20 добу розцінюється як гетероадитивність, на 30 добу – антагонізм; на рівні дії по 1/100 індивідуальних ЛД50 на 10 добу відмічається формальна гетероадитивність, на 20 добу – незалежна дія NaNO2, на 30 добу – антагонізм. Оцінка КД потрійної суміші на рівні вищезазначених доз за ортогональним планом 22 свідчить про потенціювання дії речовин за утворенням МГ, а на рівні дії по 1/100 індивідуальних ЛД50 – про сенситизацію, оскільки 1/100 ЛД50 Pb(NO3)2 є неефективною дозою за метгемоглобіноутворенням. Вміст ?-АЛК у сечі при дії 1/10 і 1/100 ЛД50 Pb(NO3)2 значно перевищує контрольні рівні. Дія потрійної суміші призводить до підвищення екскреції ?-АЛК з сечею порівняно з дією самого свинцю в усі терміни спостереження (табл. 3). характер КД потрійної суміші розцінюється як сенситизація дії свинцю неефективною за впливом на вміст ?-АЛК бінарною сумішшю. Ефект потрійної суміші на рівні 1/100 індивідуальних ЛД50 на 10 добу досліду збігається з ефектом при дії самого свинцю вже на рівні 1/100 ЛД50.
Таблиця 3
Вміст ?-АЛК (М±m, мкмоль/1 г креатиніну) у сечі білих щурів
в умовах підгострого досліду
Речовини і суміші Дози в частках ЛД50 доба доба доба
Pb(NO3)2 Контроль ,2±1,3 ,0±1,1 ,1±1,0
/10 ,0±8,8* ,0±9,5* ,0±7,6*
/100 ,5±4,4* ,5±9,4* ,0±6,3*
NaNO3 + NaNO2 по 1/10 ,0±1,4 ,0±1,1 ,8±0,9
по 1/100 ,0±1,3 ,9±1,3 ,5±1,2
Pb(NO3)2 + NaNO3 + NaNO2 по 1/10 ,0±16,6* ,0±23,2* ,0±25,1*
по 1/100 ,0±1,8* ,0±3,5* ,0±4,2*
Примітка. * р<0,001 у порівнянні з контрольною групою тварин.
Характер КД потрійної суміші за рівнем SH-груп у сироватці крові характеризувався на 10 і 20 добу сумацією ефектів,