За даними прижиттєвого забарвлення тканин встановлено збільшення сорбційної здатності тканин організму, які піддавалися дії NaNO3 в дозі 1/10 ЛД50 у такому порядку: серце > нирки > печінка > кора головного мозку > мозочок > селезінка. При дії NaNO2 у тій самій дозі підвищення сорбційної здатності порівняно з контролем спостерігалися лише у корі головного мозку, що, можливо, свідчить про підвищену чутливість кори головного мозку до недостатності кисню в організмі. Характер КД бінарної суміші в дозі по 1/10 ЛД50 свідчить про антагонізм на 30 добу досліду. За ортогональним планом 22 отримані наступні рівнняння: y= 130,6 + 18,0х1 – 13,0х2 – 25,4х1х2 (печінка), у = 126,9 + 17,4х1 – 23,1х2 – 32,6х1х2 (нирки), у = 133,2 + 31,4х1 – 25,0х2 – 27,0х1х2 (серце), де у – % сорбції до контролю, х1 і х2 – коди доз NaNO3 і NaNO2. Додання до складу бінарної суміші свинцю в дозі 1/10 ЛД50 призвело до підвищення сорбційної здатності тканин усіх органів.

Серед усіх вивчених показників лімітуючим ефектом при дії NaNO3, NaNO2 та їх комбінацій був рівень МГ у крові, наростання якого при дії 1/10 ЛД50 NaNO3 та 1/10 ЛД50 NaNO2 простежувалося в динаміці від 10 до 30 доби з найбільш вираженими змінами на 30-ту добу. За рівняннями залежності доза-ефект отримано максимально-неефективні дози (МНД) у вигляді ДЕ050 , середні величини котрих дорівнюють для NaNO2 – 0,11 мг/кг, NaNO3 – 3,4 мг/кг, при комбінованій дії – 3,24 мг/кг. Перші дві практично збігаються з ДДД, рекомендованими об'єднаним комітетом експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок, а щодо NaNO3 – також із ДДД, чинною в Україні – 5 мг/кг маси тіла, для NaNO2 – 0,2 мг/кг маси тіла, сумішева – встановлена вперше і до її складу входять 2,7 % NaNO2 і 97,3 % NaNO3, тобто 0,087 мг NaNO2 і 3,15 мг NaNO3. За формулою сумаційної токсичності на рівні МНД (ДЕ050 ) сума часток доз дорівнює 1,06 (0,90…1,19), що свідчить про адекватність застосування формули сумаційної токсичності при одночасному їх надходженні.

З огляду на середні оцінки МНД доцільно зменшити ДДД NaNO3 до рівня 3,5 мг/кг, ДДД NaNO2 – до рівня 0,1 мг/кг. У разі сумісного надходження NaNO2 і NaNO3 з метою контролю доцільно користуватися формулою сумаційної токсичності, за умови одночасного надходження NaNO2, NaNO3 і Pb(NO3)2 контроль слід здійснювати за індивідуальним нормативом свинцю.

Взаємозв'язок між харчуванням і окремими показниками стану організму дітей. Вміст вітаміну С в організмі є своєрідним інтегральним показником забезпеченості іншими вітамінами, особливо водорозчинними. Екскреція вітаміну С з сечею обстежених дітей у всі терміни визначення була у 2-3 рази нижчою від фізіологічного рівня (табл. 4). Найнижчий середній її рівень відмічався весною 1999 року і зумовлювався дефіцитом вітаміну С у раціонах дітей, який за аналізом меню-розкладок цього періоду сягав 63,5 %. За період 1995-1996 рр. дефіцит вітаміну С виявлявся у 87,2 % обстежених дітей, вміст котрого у 48,2 % дітей коливався від 23,2 мкмоль/добу до 65,4 мкмоль/добу. У 1999 році дефіцит вітаміну С виявлявся вже у 95 % обстежених дітей, причому 22,5 % обстежених дітей мали глибокий його дефіцит (20,4-25,9 мкмоль/добу).

Таблиця 4

Екскреція вітаміну С, ?-АЛК та нітратів з сечею обстежених дітей

дошкільних установ м. Львова

Роки     Статистичні дані     Вітамін С (мкмоль/добу)     д-?ЛК (мг/л)     Нітрати (мг/л)     

1995 (n = 97)     М+m Mіn-Mаx     ,8+2,2 28,6-43,6     ,7+0,2 2,5-6,0     ,0+1,8 15,0-50,0     

1996 (n = 69)     М+m Mіn-Mаx     ,3+3,1 23,2-89,9     .2+0,5 2,0-7,5     ,2+1,3 5,0-48,0     

1999 (n = 80)     М+m Mіn-Mаx     ,9+1,7 17,7-95,4     ,7+0,4 2,0-5,5     ,1+1,0 5,0-45,0     

Надзвичайно високе надходження свинцю з їжею корелює з високим фактичним рівнем екскреції ?-АЛК з сечею у дітей, що є об'єктивним показником дії свинцю на організм. У середньому вміст ?-АЛК у сечі дітей знаходився на рівні 3,75 мг/л, коливання складали від 2,5 мг/л до 6 мг/л, причому у 11 % дітей екскреція ?-АЛК була на рівні 5 мг/л і вище. У 1996 році високий рівень ?-АЛК (від 5 мг/л до 7,5 мг/л) відмічався у 13 % обстежених дітей, у 1999 році у 10 % обстежених дітей вміст ?-АЛК у сечі коливався від 4,5 мг/л до 5,5 мг/л . Отримані дані корелюють з вмістом свинцю у раціонах дітей, середній вміст котрого весною 1995 року становив 0,41 мг/раціон, 1996 року – 0,20 мг/раціон, 1999 року – 0,19 мг/раціон.

Для визначення кількісного взаємозв'язку між надходженням свинцю в організм і концентрацією його у крові Об'єднаний комітет експертів ВООЗ з харчових добавок прийняв за основу фактор конверсії для дітей (у т.ч. малюків), котрий був встановлений групою МПХБ: 1 мкг свинцю, що надходить в організм дитини масою тіла 10 кг відповідає 0,16 мкг/дл свинцю у крові. Враховуючи цю залежність можна констатувати, що надходження свинцю з раціоном у кількості 60-70 мкг може викликати рівень свинцю у крові від 3,6 мкг/дл до 14,4 мкг/дл та екскрецію ?-АЛК з сечею до 2 мг/л. підвищене надходження свинцю з раціоном до 200-300 мкг може спричинити вміст свинцю у крові до 36 мкг/дл, що