У більшості з тих дітей, у сечі яких вміст ?-АЛК перевищував 3 мг/л, у крові виявлялася лейкопенія, вміст гемоглобіну був нижчим 120 г/л (96-117 г/л), однак при цьому вміст заліза у сироватці крові був підвищеним і коливався від 22 мкмоль/л до 35 мкмоль/л, що, можливо, свідчить про наявність у дітей свинцевозумовленої анемії.

Середній рівень нітратів у сечі обстежених дітей у 1995 році становив 23 мг/л і коливався від 15 мг/л до 50 мг/л, при цьому у 53,5 % дітей він перевищував 30 мг/л, в наступні роки мав тенденцію до зниження.

Вміст МГ у крові обстежених дітей коливався в досить широких межах – від 0 % (у 50,8 % обстежених дітей) до 14,9 % максимально: на рівні 1 % – у 23,7 % обстежених дітей, на рівні 1-2 % – у 6,8 % , вище 2 % – у 18,7 % обстежених дітей. Цей факт повинен насторожувати, оскільки утворення МГ розглядається як загальний механізм токсичної дії хімічних речовин і може бути зумовлений не лише дією нітратів і нітритів, а й токсичною дією свинцю та комбінованою дією ксенобіотиків. Виведено рівняння регресії взаємозв'язку вмісту МГ у крові з надходженням нітратів в організм дітей: y = 0,1880x – 4,270, де y – вміст МГ у крові (%), х – вміст нітратів у сечі (мг/л).

Аналіз фізичного розвитку дітей 4-6 років м. Львова і сільської місцевості Львівської області свідчить, що нормальний фізичний розвиток в середньому має 71 % обстежених дітей. серед відхилень від нормального фізичного розвитку найчастіше зустрічаються дефіцит і надлишок маси тіла І ступеня, які серед дітей м. Львова становлять відповідно 11,1 % та 8,8 %, області – 10 % та 9,3 %. Порівняно з даними обстеження дітей у 1969-1971 рр. маса тіла львівських хлопчиків зменшилася у середньому на 0,7-1,3 кг, дівчаток – на 0,8-1,9 кг, при цьому відмічалася тенденція до зменшення зросту як хлопчиків, так і дівчаток. Отримані результати збігаються з даними обстеження дітей у 1992-1993 рр. Слід зазначити, що сільські діти відстають у зрості від своїх міських одноліток, обстежених у 1995-1996 рр., зокрема хлопчики на 0,5-1,7 см, дівчатка – на 0,2-2,0 см та мають меншу масу тіла відповідно на 0,4-0,7 кг та 0,4-0,8 кг.

Проведені дослідження у вищезазначених напрямках, дозволяють об'єднати їх в алгоритм поєднаного вивчення й оцінки фактичного харчування з оцінкою харчового та “ендоекологічного” станів дітей чи інших груп населення. Такий алгоритм поєднує наступні основні етапи: 1-й – вивчення стану фактичного харчування в організованих колективах за меню-розкладками, неорганізованих (чи індивідуальне харчування) за допомогою анкетування з обов'язковим додатковим визначенням основних нутрієнтів в раціонах харчування лабораторними методами; 2-й – вивчення трансаліментарного надходження пріоритетних ксенобіотиків з добовими раціонами харчування за допомогою лабораторних методів визначення з оцінкою за відповідними допустимими добовими надходженнями; 3-й – оцінка харчового статусу та патогномонічних показників дії ксенобіотиків на організм (ендоекологічного статусу) із визначенням вмісту окремих у біосубстратах – кров, сеча, волосся тощо; 4-й – моделювання в експериментальних умовах комбінованої дії пріоритетних та типових для даного регіону ксенобіотиків з виявленням індикаторних речовин для контролю; 5-й – розроблення комплексу профілактичних заходів з метою оптимізації харчування, хімічної безпеки, корекції харчового і ендоекологічного статусу.

висновки

1. На основі наукового вивчення та паралельної гігієнічної оцінки харчування, трансаліментарного надходження ксенобіотиків з оцінкою окремих показників стану здоров'я і фізичного розвитку дітей в дошкільних установах м. Львова і 4 міст Львівської області встановлено, що харчування дітей недостатнє і незбалансоване за основними нутрієнтами. Енергоцінність добових раціонів у середньому знижена на 7,8-14,8 %, дефіцит загального білка коливався в межах від 6,6 % до 22,0 %, тваринного білка – від 20 % до 43 %, жиру – від 20 % до 30 % за рахунок недостатнього споживання продуктів тваринного походження. Виявлено також дефіцит складних вуглеводів, у тому числі пектину, за рахунок недостатнього споживання овочів і фруктів.

2.     Надходження в організм дітей вітамінів і мінеральних речовин було значно нижче рекомендованих норм. Дефіцит вітаміну А становив 42-70 %, В1 – 11-28 %, РР – 7-29 %, С – 10-63 %, ?-каротину – 12-26 %. Дефіцит фосфору коливався від 17 % до 49 %, кальцію – від 16,3 % до 58, 9 %, заліза – від 18 % до 45 %, міді – від 6,7 % до 35 %, цинку – від 15 % до 51 %. Отримані результати збігаються з даними отриманими в інших регіонах. З метою покращення структури раціонів та забезпечення надходження в організм дітей основних нутрієнтів необхідно при організації харчування у дитячих дошкільних установах проводити корекцію раціонів шляхом збільшення у добових продуктових наборах свіжих овочів і фруктів, продуктів тваринного походження, передусім молока, молочних продуктів, урізноманітнення технологічного приготування страв, дотримання відомих вимог, а також поновити обов'язкову С-вітамінізацію страв.

3.     Розрахункове середньодобове надходження токсичних елементів з рекомендованим продуктовим набором за умови дотримання чинних ГДК у харчових продуктах перевищує ДДН свинцю в організм дитини масою тіла 20 кг у 7,8 разів, кадмію, ртуті, миш'яку, цинку відповідно у 3,75; 3,6; 8,7 та 1,8 разів. Це потребує зниження чинних ГДК токсичних елементів у харчових продуктах і продовольчій сировині. Поряд з проведенням контролю за дотриманням ГДК