4.     Середньорічний вміст свинцю у раціонах у 1994-1997 рр. коливався в межах 0,33-0,54 мг, що призводило до перевищення ДДД у 4-6,75 разів для дитини масою тіла 20 кг та у 5,5-9 разів для дитини масою тіла 15 кг і був вищим у порівнянні з попередніми роками та літературними даними З 1998 року спостерігається зниження вмісту свинцю у раціонах до 0,20 мг, при цьому фактична добова доза для дітей масою тіла 20 кг перевищувала ДДД у 2,5 рази. Вміст кадмію у раціонах був на рівні до 0,019 мг, відповідно ДДД була перевищена в 1,6 раз. Вміст ртуті та миш'яку у раціонах знаходився на рівні 0,0033 мг та 0,051 мг і не перевищував допустимого.

5.     Вміст нітратів у раціонах харчування дітей за період 1994 року коливався в межах 28,8-30,5 мг, в подальшому знижувався до 14,3 мг, що не перевищувало допустиме надходження. В окремі терміни спостереження за максимальними рівнями вмісту нітратів у раціонах фактична доза була вищою від рекомендованої ДДД і становила 5,7-7,7 мг/кг маси тіла.

6.     Характер комбінованої дії подвійної суміші нітрату і нітриту натрію з азотнокислим свинцем у токсикологічному експерименті залежить від складу суміші, випробуваних доз, часу дії, досліджуваного ефекту. При експериментальному вивченні комбінованої дії ксенобіотиків з метою адекватної оцінки характеру КД ізоадитивних речовин слід застосовувати спосіб сумації доз, неізоадитивних речовин – спосіб сумації ефектів.

7.     За результатами досліджень ДДД нітрату натрію для дітей доцільно знизити до рівня 3,5 мг/кг, а за орієнтовну ДДД нітриту натрію прийняти 0,1 мг/кг. Обгрунтовано комбінаційну МНД для нітриту й нітрату натрію на рівні 3,24 мг/кг, що підтверджує можливість застосування формули сумаційної токсичності для контролю за умови їх одночасної присутності у харчових продуктах. Для урахування комбінованого трансаліментарного навантаження організму дітей нітратами й нітритами лабораторіям СЕС рекомендується паралельно визначати вміст нітратів і нітритів у добових раціонах.

8.     За даними натурних досліджень у 95 % обстежених дітей екскреція вітаміну С з сечею була у 2-3 рази нижчою від фізіологічного рівня. У 85 % обстежених дітей вміст ?-АЛК в сечі коливався в межах 2,7-3,7 мг/л, у 10 % дітей був на рівні 5 мг/л і вище, що свідчить про дію свинцю на організм дитини. Вміст нітратів у сечі мав тенденцію до зменшення і корелював із вмістом нітратів у раціоні. У 18,7 % дітей виявлявся метгемоглобін на рівні вище ніж 2 % від загального гемоглобіну, що не завжди зумовлювалося дією нітратів. У 35,1 % обстежених дітей спостерігалося зниження вміст гемоглобіну, в частини дітей при цьому вміст заліза у сироватці крові перевищував норму, що може свідчити не лише про залізодефіцитну, але й свинцевозумовлену анемію.

9.     За результатами досліджень розроблено стандарти фізичного розвитку міських і сільських дітей за показниками зросту і маси тіла. Встановлено, що нормальний фізичний розвиток у середньому мають 68,8-72,4 % дітей, решта – відхилення від нормального розвитку, серед яких найбільший відсоток займають дефіцит і надлишок маси тіла І ступеня. Порівняно з аналогічними стандартами 1969-1971 рр. міські діти втратили в середньому 1 кг маси тіла. Діти сільської місцевості відстають у зрості від своїх міських одноліток та мають меншу масу тіла. З метою вивчення наступних тенденцій фізичного розвитку дітей необхідно налагодити суцільний моніторинг їх фізичного розвитку та розробляти регіональні стандарти фізичного розвитку дошкільників.

10.     Сукупність отриманих даних дозволяє оцінити стан дітей обстеженої популяції як полігіповітамінозний і полігіпомікроелементозний на фоні легкої білково-енергетичної недостатності та хронічної свинцевої інтоксикації. Діти потребують індивідуальної діагностики та відповідної аліментарної корекції зазначеного стану. Для виявлення екологічного впливу на організм дітей доцільно проводити визначення у крові вмісту метгемоглобіну, по можливості вмісту свинцю, у сечі – вмісту нітратів та ?-АЛК. Для орієнтовного розрахунку вмісту метгемоглобіну у крові за наявності вмісту нітратів у сечі використовувати рівняння у = 0,1880х – 4,2709, де у – вміст метгемоглобіну у крові (%), х – вміст нітратів у сечі (мг/л).

11.     На основі проведених досліджень обгрунтовано і апробовано методичну схему-алгоритм поєднаного вивчення і оцінки фактичного харчування і трансаліментарного надходження ксенобіотиків, шляхи оптимізації харчування і профілактичні заходи, спрямовані на забезпечення хімічної безпеки дітей.