Особливості методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи в умовах запровадження Болонської конвенції

Жити в Європі з декількома системами вищої освіти уже неможливо і неперспективно для європейських країн, в тому числі і для України. Зміцнюючи Зону європейської вищої освіти за нашої активної участі ми маємо потужно розвивати національну систему вищої освіти.

Щоб досягти в найближчий перспективі значного прориву в цьому напрямі необхідно враховувати особливості вітчизняної професійної освіти, та зокрема, методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи.

Окреслимо основні особливості методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи.

1. Методологічним підґрунтям інноваційних змін у методико-математичній професійній підготовці є її спрямованість на компетентнісний підхід.

В професійній освіті перехід до компетентнісного підходу має стати новим концептуальним орієнтиром. За одностайною думкою науковців і практиків впровадження компетентнісного підходу означає переорієнтацію з процесу на результат освіти у діяльнісному вимірі, розгляд цього результату з погляду затребуваності в суспільстві, забезпечення спроможності випускника ВНЗ відповідати новим запитам ринку, мати відповідний потенціал для практичного вирішення життєвих проблем, пошуку свого „я” в професії, в соціальній структурі.

Крім того, реалізація компетентнісного підходу в змісті професійної освіти дозволяє здобути випускнику якості, які сприяють його інтегруванню у широкий світовий соціокультурний простір. На думку Н.М. Бібік, до таких слід віднести: усвідомлення багатозначності позицій і поглядів на те чи інше явище; урахування плюсів і мінусів, щодо будь-якої діяльності; установка на співробітництво і діалог; уміння користуватися інформацією; навчання співробітництву і діалогу на рівні взаємодії окремих людей, носіїв різних поглядів і культур [1,25].

2.Нова система підготовки майбутнього вчителя початкової школи висуває особливі вимоги до особистості сучасного викладача

На сучасному етапі розвитку освіти доцільно зосередити увагу на таких професійно-значущих якостях викладача, як гуманістична спрямованість у відношеннях зі студентами, глибокі знання свого предмета, та суміжних дисциплін, потужний науковий потенціал, методична гнучкість і відповідальна особистісна позиція.

3.Задача викладання у вищій школі – не натаскування студентів на викладання освітньої галузі „Математика” в початковій школі, а підведення їх до глибокого розуміння того, що математична освіта є не лише частиною науки математики, а й феноменом загальнолюдської культури. Вона є відбиттям історії розвитку людської думки. Саме тому математична освіта завжди відігравала важливу роль у культурному розвитку людини. При цьому можливості математичної освіти далеко виходять за межі власне математичних предметів. Людьми, які в школі не навчилися мистецтву доказу, не здатні відрізнити правильне міркування від неправильного – легко маніпулювати. І тому, низька математична культура в XXІ-му столітті може стати серйозною перешкодою не тільки на шляху розвитку країни, а й у досягненні успіху в житті, значно обмежити свободу особистості. І навпаки, гарна математична освіта, математична культура можуть захистити від численних небезпек, підвищити шанси на самореалізацію.

4. Чим точніше педагогічна освіта буде реагувати на інноваційні процеси в початковій школі, тим більше передумов для піднесення її якості. Серед основних досягнень початкової школи слід назвати ті, які необхідно впроваджувати в практику методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкової школи, а саме:

· гуманізацію освіти та її особистісно-розвивальний характер;

· запровадження компетентнісного підходу у визначенні навчальних досягнень учнів;

· варіативність різних підходів до досягнення результатів;

· спрямованість діяльності вчителя на організацію моніторингового дослідження якості навчальних досягнень у початковій школі.

З метою розв’язання зазначених проблем, на нашу думку, в першу чергу необхідно передбачити в програмі курсу „Методика викладання математики в початковій школі” вивчення окремих модулей, які будуть пов’язані з методикою вивчення саме цих питання. Потім викладач, який організує методико-математичну підготовку має змістовно наповнити ці модулі, користуючись наробками вчених, які працюють в галузі шкільної початкової освіти. Так, вже на сьогодні чимало матеріалів з проблеми моніторингового дослідження якості навчальних досягнень у початковій школі та особливостей впровадження компетентнісного підходу опубліковано в журналі „Початкова школа”. Крім того, в практику вузівського викладання має увійти два проекти [2], [3].

5. Традиційно методико-математична підготовка майбутнього вчителя завершувалась вивченням курсу „Методика викладання математики в початковій школі”. У зв’язку з переходом на ступеневу систему освіти, що безперечно наближає нас до Європейського освітнього простору поглибити теоретичну і практичну методико-математичну підготовку дозволяє новий навчальний курс „Сучасні навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі „Математика ”.

Впровадження цих навчальних курсів має на меті посилення практико-орієнтованої підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Основне призначення практико-орієнтованої освіти під час вивчення курсів „Методика викладання математики в початковій школі” та „Сучасні навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі „Математика” навчити студентів розв’язувати творчі навчально-професійні задачі. Тематика таких навчально-професійних задач має спрямовуватися не тільки в межах традиційного вивчення методико-математичних дисциплін, а й враховувати особливості, які характерні для сучасного етапу розвитку науки.

Отже, методико-математична підготовка в умовах запровадження Болонської конвенції передбачає посилення її практичної спрямованості та надання такому процесу системного і цілісного характеру. Крім того, в сучасних умовах модернізації педагогічної освіти необхідно домогтися гармонізації особистісної і професійної складових методико-математичної підготовки майбутніх вчителів. Термінове розв’язання зазначених проблем дозволить національній системі вищої освіти наблизитися до Європейського освітнього простору.

1. Бібік Н.М. Компетентнісний підхід до презентації освітніх результатів. Школа першого ступеня: теорія і практика: Збірник наукових праць Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. – Переяслав-Хмельницький – 2004 - Вип. 10. – С.18-26.

2. Компетентнісний підхід у сучасні й освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: „К.І.С.”, 2004. – 112