У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


і різноплановий уплив на розвиток міжпредметних компетентностей у галузевому або міжгалузевому (переважно гуманітарному) освітньому просторі здійснюють інтегровані курси. Вони сприяють розвитку творчого потенціалу особистості (уяви, фантазії, здатності до синтестезії) завдяки застосуванню далеких і близьких емоційно-образних асоціацій, мовно-символічних аналогій і жанрово-стилістичних паралелей, опануванню механізмів переносу знань і досвіду з одних сфер у інші. Інтегральна концепція людини викристалізувалась у надрах психології (Б.Ананьєв, В.Мерлін та ін.). Учені-психологи дійшли висновку про цілісність сенсорно-перцептивної організації індивіда, де поряд із багатоманітністю сенсорних систем існують так звані міжаналізаторні зв’язки – механізми взаємодії різних модальностей. У дослідженні виділено два основних класи асоціацій – інтрамодальні та інтермодальні. З-поміж них особливе значення мають останні, пов’язані з глибинними шарами цілісної структури людської особистості. Для галузі мистецької освіти фундаментальними є положення Б.Ананьєва щодо тріади найважливіших психічних процесів: 1) функціональної конвергенції, на механізмах якої ґрунтується синтетична діяльність аналізаторів і координація функцій, 2) вакарування (фізіологічного заміщення), що забезпечує інтегральну діяльність, 3) рухливості інтеграції [1, с. 51-54]. Ще один висновок психолога має принципове значення для інтегративної мистецької освіти, зокрема взаємодії часових і просторових мистецтв: “фактор часу” важливий для зорових функцій, а типово “часове” відчуття – слух у своєму бінауральному ефекті – є фундаментальним видом просторової організації [1, с. 42].    

Компетентність як готовність до художньо-творчої самореалізації, самоосвіти й самовдосконалення у сфері мистецтва забезпечують метапредметні знання та вміння, серед яких визначну роль відіграють навички саморегуляції. До основних компонентів самоосвітньої діяльності належать самостійне планування (виявлення цілей і шляхів їх досягнення), самоорганізація (раціональний розподіл сил під час діяльності, їх мобілізація), самоконтроль і самооцінювання, рефлексія і корекція саморозвитку (В.Андреєв). Це передбачає зміну орієнтації викладання мистецьких дисциплін з переважно пізнавальної площини у діяльно-творчу (суб’єкт–суб’єктну), систематичне включення завдань для самостійної роботи впродовж усього періоду навчання, починаючи з початкової школи, поетапне зменшення педагогічного керівництва з одночасним збільшенням самоосвітньої діяльності учнів у галузі мистецтва.    

Компаративний аналіз зарубіжних та вітчизняних наукових джерел створює категоріальний фундамент для концептуалізації проблеми компетентнісного підходу до загальної мистецької освіти, класифікації базових компетентностей у цій освітній галузі. Художньо-естетична компетентність як інтегральна характеристика особистості заснована на взаємозв’язку, мотиваційних, пізнавальних і діяльнісних компонентів, на комбінації інтересів, мотивів, знань, умінь, ставлень, відношень, якостей особистості, які відображають узагальнені результати навчання в галузі мистецтва. Виокремлення комплексу базових компетентностей, що формуються в галузі шкільної мистецької освіти, створює передумови для втілення компетентнісного підходу не лише у процесі конструювання предметного змісту (навчальних програм, підручників, посібників), а й їх методичного супроводу.    

Пріоритетними напрямами подальших досліджень уважаємо розробку відповідних художньо-педагогічних технологій формування базових компетентностей на уроках художньо-естетичного циклу.

Сторінки: 1 2 3