У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


мотив розібратися в тій чи інший проблемі, причому найчастіше за все проблема передбачає використання знань не одного предмета, а кількох.
Крім того, практика свідчить, що коли проблемна ситуація передбачає серйозну спільну роботу групи учнів, то взаємовплив занадто великий, і «виклик» для кожно-го учня (зможу – не зможу) є суттєвим мотивуючим фактором. Відповідно це ком-плексне завдання.
Модульний підхід до організації навчання, передбачає, як відомо, програму з модулів, вона може легко модернізовуватися і поновлюватися; для кожного слухача може створюватися індивідуальна програма; програма може бути легко адаптована до умов дистанційного навчання.
ІКТ грають роль засобу реалізації модульного підходу до організації навчання. За допомогою комп’ютера можна підготувати матеріали, які сприяють організації гнучкого підходу до навчання. ІКТ дають можливість розробити систему тестів, які визначають рівень попередньої підготовки вчителів і успішність реалізації програ-ми.
Конструктивізм передбачає, що обмірковування знань є результатом пізнава-льної діяльності з раніше надбаного досвіду, спроможністю учня обмірковувати цей досвід, вміти інтерпретувати об’єкти і явища, що вивчаються, іншими словами, на-бувати нових знань на основі критичного мислення.
Уітлі найбільш послідовно сформулював два принципи навчання, які виплива-ють з конструктивіської точки зору:
1-й принцип. Знання не здобувають пасивно, а їх активно будує суб’єкт, що ми-слить. Ідеї та думки не можуть бути передані у тому розумінні, що їх не можна «упакувати» у слова і «відправити» іншому суб’єкту, який їх «розпакує з отриманих слів». Тобто, як би вчитель цього не бажав, він не спроможний покласти ідеї в уч-нівські голови, учні самі повинні самостійно сконструювати їхні особисті знання.
2-й принцип. Функцією розуму є адаптація і слугує він організації уявлень про світ, даний йому у почуттях, а не організації самої пізнавальної діяльності. Таким чином, людина не знаходить істину, а конструює надійні пояснення своїх дослі-джень. Знання починаються із сприйняття індивідуумом спочатку непізнаної дійс-ності. Конструювання знання починається тоді, коли розум почне продукувати мен-тальні моделі, за допомогою яких можна організувати, впорядкувати та пояснити результати експериментів індивідуума, побудувати більш загальні моделі, за допо-могою яких можна прогнозувати результати наступних експериментів. Потім цілі моделі еволюціонують у процесі спілкувань індивідуума, коли він перевіряє надій-ність свого розуміння порівняно із знаннями інших індивідуумів, які можуть мати більший досвід. Положення, на яких індивідуум згодиться, сприйматимуться ним як ті, що найбільш відповідають досліджуваній дійсності.
Нова інформація, новий матеріал подається учням лише в загальних рисах, сис-темно як цілісна концепція, теорія, без деталізації. Учні в процесі активного діалогу, який стимулюється вчителем, намагаються з’ясувати деякі положення, деталі, не-зрозумілості. Весь діалог будується на проблематичній основі, яка пов’язана на реа-льній життєвій ситуації, що знайома учневі або його безпосередньо стосується. а ос-нові аналізу цих ситуацій, власного досвіду і знань учні намагаються будувати свої роздуми, відшукуючи нову інформацію, нові факти, відкриваючи для себе нове знання. Активна пізнавальна діяльність кожного окремого учня і всіх разом лежить в основі такого підходу.
Проблемне навчання. В процесі навчання слухачі програми формулюють про-блеми (ключові та тематичні запитання). В ході виконання навчального проекту з використанням ІКТ здійснюється пошук відповіді на ключове, тематичні та змістові запитання.
Сьогодні під проблемним навчанням розуміється така організація навчальних занять, коли учні опановують професійні знання, навички, вміння і розвивають свої розумові здібності при розв’язуванні проблемних ситуацій, які підготовлені вчите-лем. Робота учнів будується при цьому навколо ключових проблем, які виділяються в конкретній професійній діяльності. Проблема йде попереду знань учнів, вона змушує їх шукати і знаходити потрібну інформацію, здобувати знання з різних дже-рел інформації. Причому дуже часто ці знання носять міжпредметний характер.
Проблема – складна пізнавальна задача, розв’язання якої становить суттєвий практичний або теоретичний інтерес. Якщо проблема правильно сформульована, то вона буде виконувати функцію логічного засобу, що визначає напрямок пошуку но-вої інформації і тим самим забезпечуватиме ефективність діяльності пов’язаної з її розв’язанням.
Діставши сформульовану вчителем проблему, учні починають роботу в групі з визначення списку запитань, на які їм слід дати відповіді для розв’язування цієї проблеми, та обговорюють, яка інформація їм потрібна і як вони її можуть здобути.
Проектний метод. Учителі створюють навчальний проект – розробляють влас-ний Портфоліо – навчально-методичний комплекс для реалізації навчального проек-ту у навчальному процесі. При цьому реалізуються всі стадії проектної діяльності: планування, розробка критеріїв оцінювання, виконання, подання результатів та за-хист проекту. Після закінчення навчання учасники програми мають всі методичні матеріали для реалізації проектного методу в своїй педагогічній діяльності.
Проект – сукупність певних дій, документів, текстів, призначених для створен-ня реального об’єкта, предмета, або теоретичного продукту. Навчальний проект – це спільна навчально-пізнавальна, творча чи ігрова діяльність учнів, яка має спільну мету, узгоджені методи, способи діяльності і яка спрямована на досягнення спільно-го конкретного результату з розв’язування деякої проблеми, що є практично значу-щою для учасників проекту.
Метод навчальних проектів набув поширення і значної популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їх практичного засто-сування для розв’язування конкретних проблем дійсності в спільній діяльності уч-нів. «Все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я можу ці знання за-стосовувати» – ось основна теза сучасного розуміння методу навчальних проектів, яка приваблює багато освітніх систем, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними вміннями.
В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі,
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8