Після перевірки знань учнів репродуктивного і реконструктивного рівня на тому ж уроці доцільно проводити конкурси, які передбачають перевірку знань за допомогою нестандартних завдань творчого рівня, коли учні повинні застосовувати знання в аналізі інших явищ.       

Такі завдання дозволяють систематизувати, узагальнювати і контролювати вивченній матеріал з теми.    

На останнньому етапі контрольно-узагальнюючого уроку-гри, як логічне завершення, учням можна пропонувати питання на оцінювання явищ, функцій ці питання вимогають від учнів особистої оцінки. Наприклад, погано чи добре, правильно чи не правильно, відповіді на ці питання вимагають від учнів висловити своє відношення до поставленої проблеми.     

Після вирішення вищезазначених завдань учні можуть працювати з питаннями на синтез знань, які спонукають до творчого вирішення проблеми, до розвитку неординарного мислення. Саме такі завдання дозволяють вчителю стимулювати творчість учнів, пошук шляхів подоланння проблем, генерувати ідеї, тобто сприяти формуванню компетентності продуктивної творчої діяльності.     

Нетрадиційна побудова уроку контролю дозволяє організовувати групову роботу учнів, яка сприяє формуванню вмінь спілкуватися, доводити власну позицію, адекватно ставитися до зауважень, тобто під час такої діяльності формуються комунікативні групи компетентностей.    

Після здійснення контролю під час уроку-гри (самоконтролю, взаємоконтролю, контролю з боку вчителя) відбувається корекція як необхідна дія, що логічно завершує весь цикл діяльності. Під самокорекцією розуміють інтелектуальне уміння, що забезпечує безпосереднє виправлення самим учнем усвідомленої помилки з метою підвищення рівня реалізації всієї навчально-контрольної діяльності в ціломуі формування компетентності саморозвитку і самоосвіти.     

Варто звернути увагу на те, що вчитель, організуючи контрольно-узагальнюючий урок, співвідносить результати, що досягаються учнями, переважно з їхніми розумовими здібностями, не приймаючи в розрахунок самооцінку дитини, його власні уявлення про характер і рівень реалізації своїх можливостей у різних навчальних ситуаціях. Між тим від цих уявлень залежить ступінь упевненості учня у своїх силах, усвідомлення результату як успіху чи неуспіху, відношення до помилок, вибір рівня складності завдання для його розв’язання та низка інших найважливіших моментів навчальної діяльності, в яких відбиваються вже не розумові здібності самі по собі, а особистісний фактор, що впливає на процес засвоєння знань і формування компетентностей.      

Таким чином, використання різнорівневих (диференційованих завдань) під час контролю – забезпечує ефективність навчального процесу для різних груп учнів шляхом організації пізнавальної діяльності школярів за умов врахування індивідуальних відмінностей, рівнів навченості, темпів працездатності, а також передбачає структурування змісту навчального матеріалу, добір форм, прийомів і методів навчання відповідно до цих особливостей; створення ситуації вибору, тобто диференціація передбачає сукупність організаційних рішень, засобів і методів які сприяють формуванню ключових компетентностей під час контрою.     

Формування ключових компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, адекватних методів, а й особистісно-орієнтованими технологіями навчання.     

Отже, робочий зошит з друкованою основою, який містить різнорівневі завдання, та контрольно-узагальнюючий урок-гра можно використовувати як компонент інструментарію для формування і розвитку ключових компетентностей школярів під час навчння.    

Таким чином, використання диференційованих завдань дозволяє здійснювати комппетентнісно орієнтований підхід до навчання.