недостатня забезпеченість школи інформаційно-комунікаційними технологіями та іншим обладнанням – 44%;

недостатній рівень кваліфікації директорів ЗНЗ для впровадження інформаційно-комунікаційних технологій – 15%;

консерватизм у використанні інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі – 12%;

недостатня розробленість програмного забезпечення – 20%;

запровадження інформаційно-комунікаційних технологій без попередньої апробації – 9%.

Серед причин, що стримують використання інформаційно-комунікаційних технологій в школі, в першу чергу називаються організаційні та технічні – відсутність вільного доступу до комп’ютерного обладнання, труднощі із своєчасним ремонтом, проблеми із поділом класу на підгрупи при проведенні занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та інші. Однак, головні проблеми – це проблеми психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні готовності керівників ЗНЗ до використання ІКТ, в управлінні школою, відсутності науково обґрунтованої методики використання ІКТ при проведенні занять з конкретних навчальних дисциплін, недостатньої забезпеченості навчальних закладів як кількісно, так і якісно педагогічними програмними засобами. Ось частина проблем без розв’язання яких неможливо позитивно вирішити питання в цілому.

Розглянемо можливі шляхи забезпечення реалізації зазначених складових готовності керівника школи до використання ІКТ.

В переважній більшості директори шкіл виросли з учителів-предметників. Лише незначна їх частина перепідготовлена за спеціальністю “Управління навчальним закладом”. Розглянемо, яі знання про компютерну техніку, ІКТ здобули вони у педагогічних ВНЗ.

У вищих педагогічних навчальних закладах України введено обов’язковий курс «Нові інформаційні технології» (НІТ) в об’ємі 54 години, з яких на аудиторні заняття відводиться від 30 до 36 годин. Цей курс був зорієнтований на оволодіння студентами навичками застосування ЕОМ у різних видах педагогічної роботи, вивчення структури і змісту педагогічних програм для ЕОМ, вимог до педагогічного програмного забезпечення. Планувалося, що перед вивченням НІТ студенти оволодіють знаннями з курсу «Основи інформатики і обчислювальної техніки», «Технічні засоби навчання і методика їх використання» та предметів психолого-педагогічного циклу. Таке поєднання предметів було логічним і в своєму комплексі могло забезпечити підготовку майбутнього вчителя до використання ІКТ в школі. Однак, поступово з навчальних планів педагогічних ВНЗ зник курс «Основи інформатики та обчислювальної техніки». Це призвело до значних змін у змісті курсу НІТ і орієнтації його на забезпечення оволодіння студентами первинних навичок роботи з операційною системою та прикладними програмами загального призначення. Педагогічна складова майже повністю була виключена, навчальний курс почав вивчатися на першому курсі і фактично замінив курс "Основи інформатики і комп’ютерної техніки". Враховуючи, що користувацькі навички роботи з ЕОМ в подальшому при вивченні інших предметів не закріплювались і не розвивалися (вдома більшість майбутніх педагогів комп’ютерів не мали), а за наступні три - чотири роки навчання комп’ютерна техніка і програмне забезпечення до неї неодноразово змінювались, то в школу приходив і продовжує приходити учитель (майбутній директор) зовсім не підготовлений (ні технічно, ні методично) до використання ІКТ у навчально-виховному процесі.

Управління школою — це особлива діяльність, у якій акцент все частіше переноситься на взаємини між людьми і трактується як взаємодія керівника і підлеглих на основі «суб'єкт-суб'єктних» відносин. Це діяльність, у якій її суб'єкти за допомогою планування, організації, управління, керівництва і контролю забезпечують організованість спільної діяльності учнів, вчителів, батьків, обслуговуючого персоналу та її спрямованість на кінцевий результат.

Такі напрямки діяльності директора школи як: управлінська діяльність; бібліографічна діяльність; дослідницьку діяльність; збір, накопичення і обробка методичної інформації, створення фонду науково-методичної інформації; навчання і самоосвіта, ефективніше вирішувати за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Вдосконалення роботи з планування полягає у наступному:

1. На основі програмно-цільового підходу складаються плани роботи школи на п'ятирічку, на рік.

2. Плануванні роботи методичних об'єднань.

3. Плануванні поточних справ, наприклад, на тиждень.

Крім того, важливим завданням керівника загальноосвітнього навчального закладу є використання можливостей педагогічної комунікації (зв'язки з ВНЗ, ОІППО, РМК, окремими вченими, відомими практиками; участь у науково-практичних конференціях і семінарах; відрядження з метою вивчення і обміну перспективним педагогічним досвідом).

Одним з напрямків управлінської діяльності директора школи, є управління персоналом, що передбачає розробку структури масиву інформації в системі інформаційного забезпечення управління закладом.

Важливе місце у підвищенні ефективності управлінської діяльності керівника школи відводиться створенню автоматизованої системи управління школою (“АСУ-школа”). Мета створення системи: підвищити якість підготовки учнів за рахунок удосконалення управління з боку директора, громадських організацій, навчальної, методичної, кадрової і господарської діяльності на основі оперативної і всебічної інформації; удосконалення діяльності всіх підрозділів школи за рахунок впровадження наукової організації праці, автоматизації збору, обробки інформації, оптимальне використання матеріальних, трудових ресурсів школи за рахунок автоматизації розробки навчальних планів, складання розкладу занять, екзаменів, консультацій, а також автоматизації рутинної обчислювальної роботи з врахування різних кількісних показників роботи школи; підвищення оперативності управління на всіх внутрішньошкільних рівнях за рахунок своєчасного і повного забезпечення управлінського органу оперативною інформацією для прийняття оптимальних рішень.

Використання системи "АСУ-школа" покликане забезпечити оперативність і точність контролю за ходом навчально-виховного процесу. Необхідні підсистеми "АСУ-школа" потрібно створювати на основі трьох найважливіших наборів даних: Учень", "Вчитель", "Фінансово-господарської діяльності".

Наприклад, підсистема "Учень" охоплює інформацію про анкетні дані класу з одержання протягом кожної чверті оцінок і кількості "зароблених" заохочувань і стягнень. На базі цього набору даних працює підсистема "Клас".

Підсистема “Вчитель” призначена для забезпечення суб’єктів управління інформацією про особисті, соціально-демографічні характеристики, освітньо-кваліфікаційний рівень, результативність діяльності працівників, підвищення професійної кваліфікації та ін.

Використання ІКТ в удосконаленні роботи керівника дозволяє інтенсифікувати такий важливий аспект його діяльності, як педагогічний аналіз уроків у системі навчально-виховного процесу. За допомогою діалогової системи можлива диференціація мети відвідування уроків, складання і запис програми спостереження, запис результатів відвідування уроків з однією