Способи та форми виховання творчого мислення на прикладі досвіду батька-новатора Нікітіна Б. П.
План
Вступ
Суть творчості — в предвгадуванні результату правильно поставленого опиту, в створенні силою думки рабочої гіпотези, близької до дійсності.
Всі справи, що їх роблять люди, можна розділити на дві категорії — старі та нові. Старі справи можна довести до автоматизму, а до нового потрібно підійти з творчого боку, що потребує особливих якостей розуму, таких як спостережливість, вміння співставляти та аналізувати, комбінувати, знаходити зв’язки й залежності, закономірності тощо.
Всі ці якості й називаються творчими здібностями, які потрібно розвивати. Але коли?
З чого і коли починати
Практика показує, що у тих дітей, що вже до школи мали високий рівень розвитку, не виникає, як правило, труднощів з навчанням. Чим молодше діти, тим ближче вони по розвитку, тим менше вони відрізняються один від одного. Значить, якщо ви хочите досягти високих результатів — починайте раніше.
При цьому чим краще дитина розвинена фізично, тим краще вона буде розвинена інтелектуально.
Нікітіни, наприклад, просовували навонародженому в стиснені калачки по пальцю, і дивувалися, як міцно він тримається, як легко його можна посадити, поставити на ніжки й навіть підняти. У трьохмісячного він в кроватці закріпив перекладину, за яку дитина сама хапалася, садилася й намагалася встати. Він дозволяв своїм дітям повзати по всьому дому. Деякі вчені, відносять раннє та вільне повзання до “сильнодіючих факторів інтелектуального розвитку”. Важливими були й інші фактори: раннє знайомство з літерами на кубіках, літерами зігнутими з проволоки, з крейдою та дошкою для малювання, з олівцем та папером, а також з інструментами й матеріалами в майстерні. Перші роки життя дитини — найцінніші для його майбутнього й потрібно найповніше їх використовуати.
Головне не прогавити найкращой час для навчання. “Прийде час — навчиться всьому” — поганий принцип, адже діти, що навчилися читати ще до школи, вчаться значно краще інших, й навчатися їм, як правило, дуже легко.
Якщо дитина попадала в логово до диких звірів й зростала серед звірів, то її вже ніякими зусиллями не могли навіть навчити говорити по-людському. Можливість розвиватися не залишається незмінною. І чим старше дитина, тим менше в неї можливостей навчатися.
Отже, перша умова успішного розвитку творчих здібностей — ранній початок. Спочатку фізичного розвитку, а потім й інтелектуального. Але коли починати розвивати творчі здібності? З дня народження дитина чує людську мову, хоча й нічого не розуміє, але це закладає умови для того моменту, коли вона скаже своє перше слово. Тож в сім’ях музикантів, діти, як правило, мають високорозвинені музичні здібності. А в сім’ях художників — образотворчи здібності.
Нікітіни, наприклад, подарували своїй дитині, коли їй було 1 рік, кубіки з літерами, а до двох років вона вже знала половину азбуки, а в 2,5 — всі літери.
Потрібно встановити в сім’ї обстановку, що опереджує розвиток дітей: найрізноманітніші книги, карти, спортивні снаряди, майстерня з інструментами й матеріалами, будівельні матеріали — кубіки, цеглинки, тощо. При цьому потрібно надавати дітям велику свободу у виборі занятть та їх послідовності.
Наш обов’язок допомогти дитині стати на шлях становлення творчої сторони інтелекту. Для цього існують …
Ігри, що розвивають
Іграшки моделюють саме життя. Дівчатам купують кукол, посуд, меблі, швейні та пральні машини, ті зменшені моделі того сімейного побуту, з яким жінка матиме справу все життя. Хлопчикам — пістолети, рушниці, машини, літаки, будівельні матеріали, конструктори. Але купуючи іграшку ви не просто купляєте іграшку, ви проектуєте при цьому людську особистість. Тому потрібні ігри нового типу, ігри, що моделюють творчий процес. Такими іграми є ігри, що розвивають, що виходять з однієї ідеї й мають характерні особливості:
Кожна гра це набір задач, які дитина вирішує за допомогою кубіків, цеглинок, деталей з конструктора, тощо.
Задачі даються дитині у різній формі: у вигляді моделі, плоского малюнка в ізометрії, креслення, письмовій чи усній інструкції, й таким чином знайомлять її з різними формами передачі інформації.
Задачі розташовані приблизно у порядку зростання складності.
Задачі мають дуже широкий діапазон складності: від доступного іноді 2-3-річній дитині до неподоланих середніми дорослими. Тому вони можуть викликати інтерес протягом багатьох років.
Поступове зростання складності задач в іграх дозволяє дитині йти вперед й розвиватися самостійно, тобто розвивати свої творчі здібності.
Не можна пояснювати дитині спосіб й порядок вирішення задач й не можна підказувати.
Не можна вимагати, щоб з першої спроби дитина вирішила задачу. Можливо потрібно почекати день, а може й рік.
Відповідь задачі виникає перед дитиною не в абстрактній формі відповіді математичної задачі, а у вигляді малюнку, узору або будови з кубіків.
Більшість ігр, що розвивають не вичерпуються завданнями, що пропонує Нікітін, а дозволяє дітям та батькам складати нові варіанти завдань й навіть придумувати нові розвиваючі ігри.
Ігри, що розвивають, дозволяють кожному піднятися до вершини своїх можливостей, де розвиток йде найбільш успішно.
Приклади
Для приклада розглянемо гру Склади узор. Гра складається з 16 однакових кубіків. Всі 6 граней кожного з кубіків розфарбовані по різному в чотири кольори. Це дозволяє складати з них 1-, 2-, 3-, й навіть 4-колірні узори в великій кількості варіантів. Ці узори нагадують контури різноманітних предметів, картин. В грі з кубіками діти виконують 3 види завдань.
Спочатку вчаться по узорам-завданням складати точно такий узор з кубиків. Потім ставлять обернену задачу: дивлячись на кубіки, намалювати узор, який вони утворюють. І нарешті, трєте —