Курсова робота
Використання наочних посібників при розв’язуванні задач з математики у початкових класах
Зміст
Вступ
Розділ 1. Значення питання у шкільній практиці
1.1. Загальна характеристика застосування наочності при вивченні математики
1.2. Види наочних посібників та методика їх використання
Розділ 2. Особливості наочності при проведення уроків
2.1. Використання наочності під час введення задач нового виду
2.2. Застосування наочних посібників для закріплення навичок розв’язувати задачі
2.3. Наочність для навчання учнів розв’язувати задачі на рух
Висновки
Список літератури
Додатки
Вступ
Одним з основних завдань, що стоять перед школою, є зміцнення зв’язку навчання з життям. При вивченні математики це насамперед означає, що навчання повинно спиратися на власний життєвий досвід дітей, а педагогічний процес повинен забезпечити найсприятливіші умови для уточнення, систематизації і всебічного збагачення цього досвіду, розвитку інтересу до вивчення математики. Психологи довели, що розвиток інтересу учнів до навчання – одна з важливих проблем удосконалення початкової освіти.
Важливою умовою у здійсненні визначених завдань на уроках математики у початкових класах є раціональне використання вчителем різних засобів наочності. Уміле використання різноманітної наочності у процесі навчання сприяє розвитку самостійності, активності, творчої пізнавальної діяльності, що значною мірою забезпечує підготовку їх до самостійної практичної роботи.
Застосування наочності є одним з основних дидактичних принципів навчання. На основі безпосередніх сприймань і міркувань, що спираються на наочність, у дітей спочатку створюється уявлення, а потім формуються поняття. Від якості засвоєння цих початкових понять залежить успіх дальшого засвоєння математики. Дитина розуміє все доступне, наочне, конкретне; вона може запам’ятати певні абстрактні твердження, але, не зміцнені наочністю, вони будуть для неї тільки беззмістовними фразами.
У першому розділі курсової роботи розкриватимуться загальні відомості з опрацьованого питання: види наочності та загальна характеристика їхнього застосування при вивченні математики у початкових класах. Мета цього розділу – показати, що за допомогою використання наочності виявляються величини, про які йдеться в задачі та з’ясовуються зв’язки між ними, зазначити, що вибір ілюстрації до задачі, повнота її аналізу, ступінь самостійності учнів у розв’язуванні залежить від новизни і складності задачі.
У другому розділі йтиме мова про використання наочних посібників для введення задач нового виду, для закріплення навичок їх розв’язання у початкових класах, а це має надзвичайно велике значення, тому що її застосування в постановці задач орієнтує учнів не лише на сприймання даної кількості предметів, на конкретну характеристику даних в задачі величин, а ставить їх перед необхідністю встановлювати зв'язок між вимогою і умовою задачі, навчає виконувати дії аналізу, синтезу, порівняння тощо. В свою чергу розв’язання задач розвивають в школярів навчальні, розвивальні і виховні функції. Навчальні функції задач спрямовані на формування системи математичних знань, умінь і навичок на різних етапах її засвоєння.
Під розвивальними розуміють функції задач, спрямовані на формування в
Учнів науково-теоретичного, зокрема функціонального, стилю мислення, на оволодіння ними прийомами розумової діяльності. Виховні функції задач дають змогу пов’язати навчання з життям, ознайомити учнів з пізнавально важливими фактами, виховують у дітей свідоме ставлення до навчання, любов до Батьківщини, бажання зробити власний внесок у загальну справу.
Мета курсової роботи – показати значення використання наочних посібників і технічних засобів навчання , які допомагають розкрити зміст і обсяг нових понять, закріплювати матеріал, що вивчається, бути засобом контролю, забезпечувати активну самостійну навчальну діяльність дітей.
Наочність у різних школах використовується по-різному. Деякі вчителі розуміють принцип наочності дуже вузько, зводячи його тільки до зорових сприймань учнів. Тому завдання курсової роботи – показати як потрібно правильно використовувати наочні посібники під час введення задач нового виду та для їхнього закріплення, враховуючи при цьому вікові та індивідуальні особливості учнів, застосування у навчальному процесі прийомів і методів, що істотно впливають на виховання і розвиток дітей.
Ушинський обґрунтував принцип наочності і науково розробив способи його здійснення, сформулював ряд цінних порад і вказівок, вимагав конкретизувати математичні поняття, вказував, що навчання повинно будуватися на живому спогляданні, на конкретних образах з додержанням принципу від конкретного до абстрактного. Основними засобами навчання він вважав предмети з натури, моделі, малюнки, що відображають предмети. Він зазначав: «Нехай діти вимірюють клас, усі мови, двері, вікна, нехай перелічують сторінки своїх підручників і зошитів і про все це складають свої задачі, які поступово ускладнюватимуться, але ніколи не втрачатимуть свого практичного наочного характеру».
Історично, досліджене питання курсової роботи – це узагальнення передового досвіду вчителів. Це джерело не виключається й нині, але застосовують і нові методи, що є результатом наукових досліджень. При цьому враховуються нові напрямки в самій науці математиці, дані психолого-педагогічних досліджень, рекомендації науково-методичних семінарів, конференцій. Результати наукових досліджень спочатку перевіряються на практиці роботи окремих вчителів і шкіл, а потім ефективні методи запроваджуються в масову практику.
Розділ 1. Значення питання у шкільній практиці
1.1. Загальна характеристика застосування наочності при вивченні математики
У процесі викладання математики в початкових класах, учитель спирається як на безпосереднє сприймання учнями окремих предметів або фактів, так і на їхню уяву. У початкових класах вона є засобом здобування учнями чуттєвих даних, необхідних для утворення уявлень і понять про предмети чи явища навколишньої дійсності. За допомогою наочності збагачується, розширюється особистий пізнавальний досвід учнів, розвивається спостережливість.
Розвиток абстрактного мислення – одне з основних завдань навчання математики в початкових класах. Під керівництвом учителя учні знаходять загальне в окремих предметах і явищах, відокремлюють істотне від неістотного, головне від другорядного, усвідомлюють зв’язки предметів і явищ. Для