Велике значення відіграють також інструменти, прилади і моделі, технічні засоби навчання та засоби зворотного зв’язку.

Знання видів наочних посібників дає змогу учителеві правильно їх добирати і ефективно використовувати під час навчання, а також виготовляти самостійно або разом з дітьми потрібні наочні посібники. Проте потрібно пам’ятати, що наочність не самоціль а допоміжний засіб навчання. Тому не слід зловживати застосуванням наочності, бо це гальмує активність учнів і затримує розвиток їх логічного мислення. Отже, треба уникати двох крайностей: ігнорування наочності і надмірного її застосування.

Розділ 2.

2.1. Використання наочності під час введення задач нового виду

Важливе місце в програмі з математики для початкових класів відведено складанню і розв’язуванню задач з перших же уроків діти вчаться складати задачі, спочатку за малюнком, коли ще не вміють читати, потім за коротким записом задачі. Весь матеріал навчального курсу математики розкривається на основі вдало підібраних задач.

Текстові арифметичні задачі розглядаються як один з найважливіших засобів для розкриття понять і формування тих теоретичних знань, які призначені програмою. Основна роль у цій роботі надається наочному посібнику. Ілюстрування задачі – це використання засобів наочності для виділення величин, які входять у задачу, даних і шуканих чисел, а також для встановлення зв’язків між ними.

Під час ознайомлення із задачею нового виду використовують яку-небудь одну ілюстрацію, але у деяких випадках буває корисно проілюструвати задачу як предметно, так і схематично. Схематичне зображення якого-небудь виду задач не обов’язково повинно мати єдину форму. При нагоді варто показувати дітям різні форми короткого запису однієї і тієї самої задачі чи задач одного виду.

У 1 класі текстові арифметичні задачі на додавання і віднімання спочатку розглядається з опорою на практичні дії з предметами чи малюнками. Відповіді діти одержують перелічуванням.

Задача. До 4 гусочок прибігли 3 качки. Скільки було гусочок і качок разом?

Діти спочатку виставляють 4 гусочки, потім приєднують 3 качечки до них і знаходять результат.

Задача. Діти спускалися з гірки. Додому пішло 5 дівчаток і 2 хлопчики. Скільки всього дітей пішло додому?

Для того щоб проілюструвати цю задачу краще використати самих дітей: викликати до дошки групу дітей, які нібито спускаються з гірки, потім сказати, що «йдуть додому» ,тобто відходять у бік, 5 дівчаток, а потім «йдуть додому» (приєднуються до дівчаток) 2 хлопчики. Діти зрозуміють, що ця задача розв’язується дією додавання, хоч і сказано, що діти пішли.

Після введення знаків «+» «-» «=» розв’язання записується у вигляді прикладу.

Спочатку, як правило, вводять задачі на знаходження суми, розв’язування яких супроводжується оперуванням різними предметами. Так, під час формування поняття про дію додавання, учні за малюнками усно складають задачі і записують їх розв’язання у вигляді прикладів: До синього метелика прилетіло три червоних. Скільки всього метеликів стало?

1+3=4

Вчитель також може використати при розв’язуванні таких задач «Пташину їдальню», де у прорізи вставляються зображення пташок на «ніжках». За допомогою цієї наочності учні також засвоюють нумерацію чисел.

На уроці з вивчення теми «Задача. Розв’язування задач на знаходження суми і остачі» діти ознайомлюються із структурою задачі, поглиблюються і систематизуються раніше здобуті знання. Так, наприклад, учитель читає задачу: хлопчик вирізав 4 червоних кружечки і 1 голубий. Скільки всього кружечків вирізав хлопчик? Діти кладуть на парту спочатку 4 червоних кружечки, а потім 1 голубий, присувають їх один до одного і знаходять кількість всіх кружечків за допомогою лічби. Доцільно в 1 класі вводити скорочені записи різних типів простих арифметичних задач: на знаходження суми, остачі, невідомого доданка, на збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць, на різницеве порівняння. Звичайно, вимагати, щоб учні відтворювали їх самостійно не слід. Однак такі записи допоможуть їм зрозуміти зв’язки між даними і шуканими, отже, правильно розв’язувати. Добираючи дію для розв’язання простої задачі ,діти інколи асоціюють додавання зі словами «принесли», «прилетіло», «купили», «подарували», а віднімання зі словами «віддали», «відлили», «відрізали», «полетіло» та інші і цим обмежуються, що нерідко призводить до помилок. Щоб уникнути цього, треба привчати дітей при виборі дії брати до уваги не окремі слова з тексту задачі, а значення їх в цілому, включаючи і запитання. Крім цього корисно іноді пропонувати учням задачі, в яких фігурували б слова «віднесли», «відлетіли», «загубили», але які розв’язувалися б додаванням. Щоб проробити такий матеріал фронтально (а це обов’язково) і не гаяти часу на записування задач на дошці, треба мати відповідне унаочнення у вигляді плакатів, які можна було б демонструвати перед учнями. Такого ж унаочнення вимагають задачі на дві дії.

При розв’язуванні простих задач можна особливо цінно використовувати силуети. Учитель читає умову задачі, ставлячи при цьому на демонстраційну дошку силуети тих предметів, про які йдеться в задачі. Це допомагає навіть невстигаючим учням зрозуміти умову задачі.

У 2 класі вчитель ознайомлює дітей з новими задачами, серед яких досить важко даються задачі на знаходження невідомого зменшуваного і від’ємника, оскільки вони ґрунтуються на абстрактному понятті про взаємозв’язок між компонентами дії віднімання. Тому важливо максимально їх унаочнювати, опиратися на конкретний практичний досвід дітей.

Також у цей час вводять ділення. Наприклад, така задача: Учителька роздала учням 12 зошитів, по 3 зошити кожному. Скільки учнів одержало зошити?

Діти, користуючись наочними посібниками, виконують відповідні операції і знаходять результат, полічивши, скільки учнів одержали зошити. При цьому треба звернути увагу, що