На набірному полотні один з учнів розкладає 12 морквин по 4 морквини на купку, решта учнів виконує те саме за допомогою будь-яких предметів на партах. Спочатку під час розв’язування задач треба користуватися наочними посібниками, результат знаходити за допомогою лічби, після чого записувати розв’язання.

Поряд з простими у 2 класі вводять і складені задачі. Це здебільшого різні їх види на дві дії. Основне завдання вчителя – показати дітям відмінність між простою і складеною задачами, довести, що складену неможливо розв’язати однією дією. Розв’язувати задачі кількома способами корисно, як для розвитку мислення учнів, так і їх уміння вибирати найраціональніше розв’язання. Аналіз таких задач полегшує засвоєння їх структури, допомагає краще зрозуміти залежність між даними і шуканими. Проте записування таких задач забирає багато часу. Можна використовувати таблиці, які спрощують роботу (додаток 3).

Для того, щоб учні краще усвідомили важкі поняття з математики, треба не тільки їх пояснити, а й при змозі показати на наочних посібниках. Для цього можна виготовити відповідні плакати на кожен вид задач.

Якщо в 1-2 класах кожен вид задач треба унаочнювати, то в 3 класі це робити не слід, бо тут оперують з великими числами, тому ілюструвати розв’язання задач конкретно наочністю не можна. Проте зовсім відмовлятися від унаочнення також не можна. Типові задачі, або ті, які вперше пояснюють учням, слід унаочнювати. Для першого ознайомлення, щоб техніка обчислення не утруднювала учнів. У цьому разі вони краще усвідомлюють умову задачі. Тоді в пригоді стають силуети. Розглянемо таку задачу: «На годівлю курей витратили 8 мішків проса, по 75 кг у кожному. Через місяць залишилося 5 мішків. Скільки кілограмів проса витратили за місяць?»

Щоб розв’язати цю задачу раціональним способом, треба дати ілюстрацію до неї. Якщо одну задачу унаочнити силуетами, то аналогічну задачу корисно унаочнити схемою. Унаочнювати задачі схемами треба також там, де цього не можна зробити силуетами.

Задача: У магазин привезли 5 мішків борошна і 3 мішки картоплі, разом вони важили 420 кг. Мішок картоплі на 20 кг важчий за мішок борошна. Скільки важить мішок борошна і мішок картоплі? (додаток 4)

Задачі на збільшення або зменшення числа в кілька разів, виражених в прямій формі, запроваджується у 3 класі в процесі вивчення таблиць множення і ділення.

Поняття збільшення або зменшення числа в кілька разів розкривається на основі таких завдань:

Завдання 1 Розглянь рисунок і прочитай записи (додаток 5). Відрізок КМ у 4 рази довший за АВ. Яка довжина відрізка КМ?

2•4=8

Відповідь. КМ=8 см.

Щоб збільшити у 4 рази, треба помножити на 4.

Завдання 2 Прочитай записи, розглянь рисунок і поясни розв’язання (додаток 6). Друга смужка у 3 рази коротша від першої. Яка довжина другої смужки?

9: 3=3 (см).

Відповідь. 3 см.

Щоб зменшити у 3 рази, треба поділити на 3.

В 4 класі набагато менше використовують наочних посібників, ніж у попередніх класах. Але й без наочності тут обійтись неможливо.

При розв’язуванні задач на знаходження числа за його частиною, унаочнення застосовувати обов’язково. Наприклад:

Задача. У полі зібрано за день 460 га жита, що становить 1\3 від всього. Скільки гектарів було засіяно житом?

Коли умова задачі записана на дошці і повторена, то на дошці малюють поле у формі прямокутника і відокремлюють 1\3 частини (додаток 7).

Отже, робота на уроках математики з наочними посібниками дуже велика і обширна. Використання наочності викликає значне зацікавлення в учнів під час відтворення знань, активує їх пізнавальну діяльність, сприяє повноцінному формуванню передбачених програмою умінь. Реалізуючи навчальний процес навчальний процес в різноманітній формі й різноманітними засобами, учитель підтримуватиме інтерес до учіння протягом усього уроку, запобігатиме перевтомі дітей і водночас розвиватиме такі важливі якості як швидка реакція, кмітливість, увага.

2.2.Застосування наочних посібників для закріплення навичок розв’язувати задачі

У системі уроків математики і кожного уроку, зокрема, вагоме значення має етап закріплення. Для закріплення знань відводиться чимало часу, причому більшість його припадає на розв’язування задач.

На етапі закріплення здійснюється узагальнення способу розв’язання задач певного виду, встановлюються зв’язки між видами задач. Отже, добір задач для закріплення визначається не тільки попередньою роботою а й вимогою систематизації знань. Задачі для закріплення повинні містити й деякі труднощі, що їх мають долати учні в процесі розв’язування. Більшість різноманітних видів творчої роботи над задачею також запроваджується в процесі закріплення.

Керівництво і допомога учням здійснюється шляхом прямих вказівок учителя чи через диференційовані завдання, які подаються в картках для індивідуальної роботи або на основі записів на дошці чи за матеріалами завдань підручника.

У підвищенні активності учнів під час розв’язування задач важлива роль відводиться засобом контролю і самоконтролю.

Під час ознайомлення та аналізу задачі контрольними запитаннями можуть бути такі: Що відомо в задачі? Що не відомо? Що означає число, про яке йдеться в задачі? Чому не можна розв’язати задачу однією дією? Скільки дій потрібно виконати, щоб розв’язати задачу? Якого даного не вистачає, щоб знайти відповідь на запитання задачі?

У процесі самостійної роботи (після аналізу задачі або одразу після ознайомлення з нею ) особливе значення має безпосереднє спостереження вчителя за роботою учнів, за їхніми записами в зошиті. Час протягом якого учні записують розв’язання, треба повністю відводити для контролю і подання індивідуальної допомоги.

Розвиток уявлень