Тематика занять: Хто живе в осінньому лісі? Ма-ленькій ялиночці холодно в лісі; росла собі ялинонька і за-йчик з нею ріс; на дерева, на лужок тихо падає сніжок; дві подружки; на жовті кульбабки прилетіли метелики і жуки; курчата ходять по траві; каченята пливуть в озері; епізоди до казок: «Колобок», «Три ведмеді», «Заєць та їжак», «Круть та верть», до колискових пісень, веснянок.

У сюжетному малюванні важливо правильно передати пропорційні співвідношення між предметами. Це завдання ускладнюється тим, що при зображенні сюжету треба показати не тільки різницю в їх розмірах, що існує між ними в житті, але і збільшення або зменшення предметів у зв'язку з розташуванням в просторі. Для цього дитина повинна уміти порівнювати, зіставляти об'єкти зображення, бачити смисловий зв'язок між ними.

Вирішити завдання просторового відношення між предметами дуже складно для дошкільника, оскільки у нього малий досвід і недостатньо розвинені образотворчі уміння і навички.

Але навіть якщо деякі з них зрозуміють перспективні зміни предметів в просторі, їм важко буде передати ці зміни на площині листа. Те, що в натурі розташоване далеко, на малюнку слід малювати вище, і навпаки. Ці особливості зображення простору на площині доступні розумінню лише старшого дошкільника, що має досвід.

Отже, загальними завданнями навчання сюжетному малюванню в дитячому саду є наступні:

Ш навчити передачі зміст теми, виділенню в ній головного;

Ш навчити передавати взаємодії між об'єктами;

Ш навчити правильно передавати пропорційні співвідношення між об'єктами і показувати їх розташування в просторі.

Навчання дітей сюжетному малюванню починають в середній групі. Правда, в молодшій групі деякі теми, пропоновані для малювання, звучать як сюжетні (наприклад, «Колобок котиться по доріжці», «Йде сніг, засипав всю землю» і ін.). Але в них не потрібна передача дії сюжету. Вказівку на сюжетність малюнка застосовують для створення у дітей інтересу до зображення простих форм.

Вирішуються ці завдання на сюжетах, добре знайомих дітям, на зображенні предметів, які вони малювали раніше. Необхідність розміщення на одному листі декількох предметів вимагає розвиненої здатності аналізувати і синтезувати, а також творчо використовувати придбані навики.

Розташування декількох предметів на одній лінії є найбільш простим композиційним рішенням теми. Діти чотирьох років здатні засвоїти, що в житті предмети розташовуються один біля одного, тому неможливо на місці одного предмету помістити ще один. Пряма лінія, на якій діти малюють предмети, є, на думку Е. А. Фльоріної, тим ритмічним спрощенням зображення простору землі, який доступний дитячому розумінню.

Теми, пропоновані дітям, нескладні: будинок, біля нього росте дерево, стоїть лавка; будинок або дерево, поряд гуляє дівчинка; трава, ростуть квіти, світить сонечко; по траві гуляють курчата.

У цих малюнках сюжетний розвиток дії дошкільнята не показують. Діти малюють поряд 2—3 предмета, між якими не буде дієвого зв'язку.

У середній групі діти знайомляться і з іншим прийомом композиції сюжетного малюнка — розташуванням предметів на всьому листі. Вихователь роздає дітям листи паперу певних кольорів, відповідних сюжету, що зображається (зелений — для поляни, блакитний, — для води, жовтий — для піску і т. д.), і вони вільно розташовують на вибраному кольоровому фоні задумані об'єкти, використовуючи всю площину листа (квіти на лугу, рибки у воді).

У сюжетному малюванні перед дітьми не ставиться завдання показу точних пропорційних співвідношень між предметами, оскільки вони є достатньо складними і доступними тільки для дітей старшої групи.

в) Декоративне малювання, як і всі види образотворчого мистецтва, розвиває у дитини відчуття прекрасного. Витвори народного декоративного мистецтва близькі дітям барвистістю, простотою композиції. Знайомлячи дітей з витворами декоративного мистецтва різних областей і народностей нашої країни, педагог повинен виховувати у дітей відчуття любові до Батьківщини, пошану до праці людей, що створюють ці витвори мистецтва.

Декоративне малювання вирішує наступні завдання:

Ш розвивати у дітей відчуття композиції у зв'язку з побудовою узору на різних формах;

Ш розвивати відчуття кольору;

Ш розвивати здібності розрізняти стилі в декоративному мистецтві і використовувати їх окремі елементи в своїй творчості;

Ш удосконалювати технічні навики в малюванні пензлем і олівцем.

Навчаючи дітей декоративному малюванню, педагог повинен розвивати у них уміння бачити взаємозв'язок між всіма компонентами узору, кольором, композицією, елементами форми.

Дитині необхідно відчути і зрозуміти, як в залежності від призначення і форми предмету змінюється орнамент, який його прикрашає. Звідси вона взнає про значення, доцільність оформлення, зв'язок форми і змісту. Програма «Малятко» передбачає такі завдання з декоративного малювання: учити малювати за мотивами української вишивки, кераміки, килимарства, писанкарства, народних іграшок; виконувати візерунки на прямокутнику, квадраті, крузі, різних плоских паперових формах, що іміту-ють предмети побуту. Формувати вміння ритмічно розміщу-вати елементи візерунка по всій площі, по краях, у середині; використовувати елементи візерунка: лінії, мазки, крапки, кружечки, кільця; кольорові поєднання властиві для вишив-ки та кераміки.

Тематика занять пропонується така: килимова доріжка, гарна хустинка, килимок, рушник, серветка, скатертина, кухлик, чашка, блюдце, тканина на сукню, яєчко-крапанка, рукавичка, пташка, рибка, димківський коник, лялька.

Діти, знайомлячись з декоративним малюванням, повинні навчитися ясно уявляти собі, що таке ритм і симетрія, без чого декоративне мистецтво не може існувати.

У декоративному малюванні розвиток відчуття кольору виділяється як важливе завдання. Колір в розписному орнаменті тісно пов'язаний з композицією, в узорі вони невідокремлені один від одного. Опанувати всіма можливостями колірних поєднань діти дошкільного віку, природно, не можуть, хоча відчуття