торжества добра і правди.
Така азбука моральної культури, оволодіваючи якою діти осягають суть добра і зла, честі і безчестя, справед-ливості і несправедливості. Одночасно з цими азбучними істинами ми поступово розкриваємо перед учнями суть і таких моральних цінностей, як любов до Батьківщини, героїзм, непохитність, мужність у боротьбі за свободу, честь, незалежність, велич і могутність Батьківщини. Майстерність і мистецтво виховання полягають у тому, щоб ці моральні цінності розкрити перед юними серцями в яскравих образах, які захоплюють думку і хвилюють душу, пробуджують прагнення до морального ідеалу. Verba docent, exempla trahunt — говорить мудре латин-ське прислів'я (слова вчать, приклади захоплюють). Ми добиваємося, щоб світ моральних багатств захоплював дітей. Для виховних бесід ми використовуємо найяскра-віші вияви духовної краси, величі, мужності, вірності народу і його ідеалам.
Завдання ніколи — на основі моральних цінностей, створених, здобутих, завойованих старшими поколін-нями, створювати реальні моральні, високоідейні, гро-мадянські відносини в колективі. Моральні цінності повинні стати особистим духовним багатством кожного вихованця. Цього досягають за умови, коли моральна ідея, розкрита перед розумом і серцем вихованця в яскра-вому образі, пробуджує в нього глибокі морально-естетичні почуття. От чому для бесід, мета яких — донести мо-ральні цінності нашого суспільства і всього людства до свідомості і серця учнів, ми вибираємо такі факти, ситу-ації, взаємовідносини між людьми, які дивують, вражають дітей величчю, красою того, що зробила людина в ім'я загального добра.
У нас створено своєрідну хрестоматію моральних цінностей — описи подвигів, що їх здійснили люди, вірні своїй Батьківщині, ідеалам трудового народу, своїм переконанням. Як результат багаторічної праці, ця хре-стоматія увібрала моральні цінності, створені людством з найдавніших часів до наших днів, але на головному місці в ній, звичайно, сторінки, що відображають героїчну боротьбу нашого народу за визволення від експлуатато-рів, за свободу і незалежність нашої Батьківщини в роки революції, громадянської і Великої Вітчизняної воєн. Яскраві сторінки хрестоматії моральних цінностей при-свячені людям праці, чий героїчний подвиг особливо важливо розкрити перед свідомістю молодого покоління для того, щоб переконати, що велич людини розкри-вається не тільки у виняткових обставинах. На прик-ладах життя та боротьби кращих синів і дочок нашої
Батьківщини ми вчимо наших вихованців бути справж-німи громадянами.
Ми добиваємося, щоб наші вихованці прагнули ро-бити своє життя схожим на життя тих людей, які в праці для народу вбачають честь, гідність, особисту гордість. Перед кожним поколінням підлітків, юнаків і дівчат ми розкриваємо сторінки хрестоматії моральних цінностей, присвячені видатному будівельнику-електрозварнику, двічі Герою Соціалістичної Праці Олексію Улесову. Ця людина збудувала за своє життя кілька міст. Ми праг-немо донести до кожного юного серця слова Олексія Улесова з його листа нашим школярам: «Варто тільки раз у житті відчути щастя того, що ти творець на землі. Варто раз побачити, як виростають і заселяються твої будинки, як твоя електростанція, твій перший агрегат дадуть струм. Або — як уже йде по землі твій канал, у твій дитячий садок пішли дітлахи. Для мене це таке почуття, що ніяка премія чи слава його не перекриють».
Одна із сторінок хрестоматії присвячена знатному твариннику нашої країни Станіславу Івановичу Штейману. Наших вихованців захоплює, вражає життєвий шлях цієї людини: наймит-пастух у селі Караваєво в перші роки Радянської влади, який ніколи не ВЧИЕСЯ за партою, дитинство його було дуже важким, він став доктором наук, вивів нову породу корів. Слова, що їх написав цей учений, який вийшов з народу, його звер-нення до молоді ми прагнемо вкласти в кожне юне серце як величезну моральну цінність:
«Більшу частину свого життя я провів на скотних дворах і в телятниках. Але коли згадую своє прожите життя і працю, мені здається, що, наче мандрівник, я не раз пробирався невідомими стежками, не раз відчу-вав себе альпіністом, який піднімається на могутні вер-шини» .
Кілька десятків сторінок нашої хрестоматії моральних цінностей присвячені людям, що, як Олексій Маресьев, подолавши свої недуги, виявляють справжню духовну мужність, досягають видатних успіхів у праці, в інтелек-туальній і естетичній творчості. Життя і трудові подвиги цих людей — надзвичайно сильний, незамінний у своєму роді засіб формування переконання, що моральність, сила духу — це серцевина громадянськості. Це також засіб своєрідного духовного потрясіння слабких, нерішучих, безвольних і просто лінивих, засіб пробудження голосу совісті і стимул перших кроків самовиховання.
Ми добиваємося, щоб підлітки, юнаки, дівчата задуму-валися над долею цих людей, порівняли з ними свою силу волі і наполегливість у подоланні труднощів. Ось сторінка про Івана Молдавського. Він втратив на фронті обидві руки і ліву ногу, але не занепав духом: закінчив середню школу, потім інститут, став агрономом — пра-цює в Одеській області*.
Григорій Змієнко втратив обидві ноги. Він знайшов у собі мужність знову повернутися до лав трудівників: працює трактористом у селі Петропавлівка Харківської області**.
Тракторист Каргинської МТС Ростовської області Дмитро Кружилін, рятуючи дитину, втратив обидві руки. Він знайшов у собі силу духу повернутися до праці: знову працює на тракторі, своїми руками, як він пише в листі нашим учням, ремонтує машину***.
Інженер заводу «Азовсталь» Василь Воропаєв, рятуючи від каліцтва молодого робітника, втратив зір. Сліпий інженер залишився в строю. Він написав дисертацію і за-хистив її****.
«Я не мислю життя без праці, без долання трудно-щів»,— ці слова з листа інженера Воропаева ми напи-сали під його портретом, а портрет повісили поруч з пар-тою семикласника Віктора С.— «безнадійного ледаря», як говорили про нього деякі вчителі. У житті Віктора