Курсова робота на тему:
Вплив почуттів на розвиток пізнавальної і вольової діяльності дитини – дошкільника.
Зміст роботи
І. Вступ стор.3-19
ІІ. Експерементальна стор. 20-22
а) констатуюча
б) формуюча
в) контроль
План
Поняття про почуття. Види почуттів.
Основні властивості почуттів.
Поняття про волю.
Вплив почуттів на розвиток пізнавальної і вольової діяльності дитини – дошкільника.
Методичні рекомендації
Детально вивчить питання про психічні процеси як почуття і воля. Зверніть увагу на підвищену емоційність дітей-дошкільників і з’ясуйте їх причину, покажіть роль спілкування дитини з дорослими і однолітками на розвиток почуттів. Доцільно показати роль почуття, гордості і сорому в регуляції поведінки дитини, а також здатності до співпереживання і її значення для формування для почуттів.
Вплив почуттів на пізнавальні процеси дитини, розвиток вираження почуттів на протязі дошкільного дитинства.
Розглядаючи розвиток вольової сфери дошкільника, покажіть роль імпульсивних і вольових дій, пов’язаних з боротьбою мотивів. Зміна ролі слова в формуванні і регуляції дій на протязі дошкільного дитинства.
Предмети і явища світу, події власного життя людини, стосунки з іншими людьми, суспільні події, факти з міжнародного життя переживаються людиною, викликаючи у неї задоволення, незадоволення, радість, горе, обурення, захоплення, співчуття, гнів, ненависть, упевненість в собі, сором. Ці різноманітні переживання людини, в яких виявляється її ставлення до того, що діється навколо неї, до інших людей і до себе самої, називається емоціями та почуттями.
Характерною рисою почуттів, як і інших психічних явищ, є те, що вони породжуються об’єктивною дійсністю. Почуття викликаються предметами і явищами природи, а найбільше людьми, їх працею, їх вчинками, взаємовідносинами людини з іншими людьми, суспільними подіями. Вони є виявом відношення людини до цих явищ і подій, як теперішніх, так і минулих та майбутніх, особливо формою їх усвідомлення людиною.
Не всяке явище природи, суспільного чи особистого життя людини породжує у неї почуття. В почуттях теж виявляється, вибірковий характер людської свідомості. Вони викликаються тими об’єктами, які набувають певного життєвого значення для людини, сприяють або перешкоджають задоволенню її різних потреб, сигналізують про зміни і ході її взаємовідношень з зовнішнім світом і іншими людьми.
Почуття виникають в ході активних взаємовідношень людини з зовнішнім світом. Залежно від того, як та чи інша подія входить у ці взаємовідношення і як людина усвідомлює відношення цієї події до неї як члена колективу, до її потреб, інтересів, їїпрагнень, вона по – різному переживається нею, або залишається для неї байдужою. Емоції і почуття – це різноманітні преживання людини, в яких відображається хід її життевих взаємовідношень з зовнішнім світом і іншими людьми.
В житті людини почуття завжди виступають в нерозривній єдності з пізнавальними процесами. Не буває „чистих” емоцій. Останні завжди викликаються тим, що ми відчуваємо, уявляємо, про що думаємо. Емоції збуджуються словами, що викликають у нас образи різних об’єктів, думки про них. Від того,
як ми розуміємо ті чи інші явища, життєві ситуації, події, залежить характер наших переживань.
Разом з тим емоції, почуття і відрізняються від пізнавальних процесів. Одні й ті ж об’єкти породжують різні емоції не тільки у
різних людей, а й в однієї і тієї ж людини в різні моменти її життя або залишаються для неї байдужими.
Почуття є своєрідним відображенням об’єктивної діяльності в голові людини. В почуттях відображаються відношення певних об’єктів до життя людини як природної і суспільної істоти, до її потреб і прагнень та відношення самої людини до них. Це відображення здійснюється в формі переживання, що відбуваються на різному рівні і виступають у різних формах.
Почуття вищого порядку: пізнавальні, моральні, естетичні – властиві тільки людині. Радість, гордість, зумовлені довір’ям товарищів, почуття обов’язку спонукають людину до здійснення, здавалося б, непосильних справ. З другого боку, такі почуття, як страх, образа, ревнощі, злоба, можуть зовсім паралізувати волю людини.
Почуття людини виникають у спільній з іншими людьми суспільно корисній діяльності, в неї вони формуються і в свою чергу впливають на її протікання. Тільки бажана мета і досягнути результати надають усій діяльності спрямованого, стійкого характеру, спонукають людину до ініціативи і творчості, мобілізують її сили і винахідливість.
Почуття людини надзвичайно багатогранні. Одні з них короткочасні і виникають як реакції на якісь координокі явища життя (дістав незаслужену догану – зазнає почуття досади, образи). Багато емоційних реакцій, якщо вони повторюються, стають тривалішими і стійкішими, виявлються в певному ставленні людини до навколишнього світу і часто довго позначаються на всій її поведінці.
Такі, емоційні стани виражені в настрої, в загальному тоні емоційного життя людини.
Як і вся психіка, почуття людини є продуктом мозку, вищої нервової діяльності. Виникнувши в корі мозку, нервове збудження, спричинене сприйманням (або уявленням) того
чи іншого явища, до якого вже склалося певне ставлення, оживлює раніше утворені асоціації.
Вони збентежують розуміння даного факту і певну його оцінку: образив іншого – погано, допоміг товаришеві – добре.
У виникненні почуттів і в процесі їх протікання величезну роль відіграє мова. Позначаючи словами власні (чужі)
переживання, а також причини що їх зумовили, людина усвідомлює свої почуття. Вони стають зрозумілими самому суб’єкту і є могутнім засобом спілкування й пізнання людей, впливу їх одниї до одного.
Види почуттів :
Моральні почуття – це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій до інших людей і, до себе самої. Вони нерозривно зв’язані