Почуття сумніву виникає тоді, коли в діяльності людини стикаються різні можливі розв’язання тих чи інших питань. Самий сумнів сильний і плідний тільки в тому разі, коли він поєднується з сильним почуттям упевненості в можливості розв’язати питання, досягти істини.

Почуття любові до знання є стійкою емоціональноювластивістю особистості, яка виявляється в її невтомному прагненні поширювати і збагачувати свої знання. Інтелектуальні, як і моральні, почуття є специфічно людськими почуттями.

До естетичних почуттів належать почуття краси, прекрасного, які породжуються явищами природи, а ще більше самими людьми, їх працею, результатами їх мистецької та іншої творчої діяльності.

Естетичні почуття є відображенням красивого, в них виявляється естетичне ставлення особистості до її предметів і явищ. Воно виникає там, де особистість розкриває їх зовнішню і внутрішню красу, оцінює її естетичні почуття сформувалися в людині в процесі розвитку її суспільного життя. Могутнім джерелом збагачення естетичних почуттів у наших людей став розвиток соціалістичної культури, залучення широких мас трудящих до участі в різних видах художньої, пісенної, музикальної, драматичної та іншої самодіяльності.

Роль творів мистецтва в житті людей не вичерпується тільки естетичним їх впливом. Ці твори породжують у нас моральні почуття, вчать нас розуміти людей і співчувати їм, любити і ненавидіти, радіти і страждати разом з ними. Водночас вони породжують і глибокі естетичні переживання, нерозривно пов’язані з моральними почуттями. Естетичні почуття важливим фактором формування морального обличчя людини.

Одним із складних почуттів, яке поєднує і собі естетичні, моральні, інтелектуальні сторони, є почуття смішного, комічного. Його джерелом і об’єктом є людина, їх життя.

Почуття комічного виникає як прерживання особистістю невідповідності між формою і змістом у діях і вчинках людей.

Розкриття особистістю цієї невідповідності і переживання її ставлення до неї- це основні моменти, що характеризують почуття комічного.

Почуття комічного є дуже складним переживанням, яке може виявлятися в різних формах. Сполучене з почуттям симпатії, доброзичливим ставленням, співчуттям до тих, над ким ми сміємося, воно перетворюється почуття гумору. Пройняте ненавистю, гнівом до інших людей, це почуття стає сатиричним.

Почуття комічного має дуже важливе значення в житті людей. Сміючись надбридким, ми стаємо вище за нього, виявляємо свою внутрішню незалежність, свої перваги над тим, що є об’єктом нашого сміху. Сміх стає могутнім засобом боротьби з тим, що відживає , але ще тримається в житті людей.

Поняття про волю.

Пізнання і змінювання людиною дійсності відбувається в процесі її діяльності. Відмінноє особливістю специфічно людських практичних і пізнавальних дій, як ми вже знаємо, є їх свідомий цілеспрамований характер. Воля людини обов’язково виявляється в дії тобто в роботі її м’язів, у м’язковому і нерврврму напруженні, тому що на шляху до бвжвної мети людина змушена, долати різні перешкоди:

зовнішні (дальність відстані, трудність шляху) або внутрішні (фізична слабкість, апатія). Це напруження людина переживає як вольове зусилля. Дії людини зміст і засоби виконання яких підпорядковані свідомим цілям, називаються довільними, або вольовими діями.

Воля людини обумовленна зовнішніми впливами, які діють через внутрішні процеси, що відбуваються в її голові. Зовнішні впливи середовища зумовлюють також і способи досягнення людиною її свідомих цілей. Насправді воля не існує і не проявляється поза діяльністю, поведінкою людини. Прагнення і рішення завжди нерозривно зв’язані з тією чи іншою практичною або пізнавальною дією і лише разом з нею утворюють єдиний вольовий акт. Воля являє собою психічний процес. Який характеризується переходом від прагнення і рішення до діяльності. Вольові акти людини завжди опосередковані її розумовими процесами, її уявленнями і думками. Разом з тим, оскільки у вольовий акт входить емоційно забарвлене прагнення людини до певних об’єктів, він тим самим безпосередньо пов’язаний з емоціями, почуттями людини.

Відображаючи предмети і явища об’єктивної дійсності як цілі прагнень людини, воля існує, таким чином, в єдності з її розумом і почуттям, вона являє собою перехід від мислення і емоцій до діяльності.

Воля має велике значення в житті людини. Без сильної волі неможлива ніяка творча, розумова і фізична праця, доблесна, трудова і всеяка інша діяльність. Воля не менш необхідна і в навчальній роботі в середній і вищий школі, в справі оволодіння науками і культурою поведінки. Вольові якості потрібні також в особистому житті людини, в побуті, в усякого роду взаємовідносинах з іншими людьми.

З другої половини другого року життя і особливо на третьому році дитина починає оволодівати мовою. Під впливом мови довільні дії перетворюються у вольові. Щоб виконати перші доручення, які дорослий дає півторарічній дитині, вона повинна діяти за словесним наказом: „ Дай ляльку”.

Вирішальне значення для формування вольових дій у дитини має вироблення міцної, дійової реакції на два головні словесні сигнали: на слово „треба”, яке зобов’зує діяти навіть всупереч бажанню свмої дитини, і на слово „ неможна”, яке забороняє дію, тобто вимагає гальмувати інші спонукання, володіти собою.

В міру того, як зростає самостійність дитини, ці основні сигнали, що доповнюються словом-дозволом „можна”, стають для досвідченого вихователя основними засобами керування діями дитини.

У зв’язку з тим, що до кінця переддошкільного віку самостійність дітей помітно зростає, дитина дедалі частіше зустрічається з цими сигналами, які поступово набувають узагальненного значення. У дітей старшого дошкільного віку ці сигнали стають основою й для саморегуляції. Дитина діє, підкоряючись певним правилам, і хоч їй не хочеться пити гіркі ліки, але вона чує сигнал „треба” і виконує цю

дію, стримуючи негативні почуття. Ці перші елементарні вияви волі