- розв’язати задачу, замінивши числові данні так, щоб шукане число

збільшилось ( або зменшилось ).

Заміна запитання.

На першій полиці 4 книжки, це на 8 книжок менше ніж на другій. Скільки книжок на обох полицях?

Завдання: Замінити питання у задачі та розв’язати її.

а) У скільки разів менше книжок на першій полиці ніж на другій?

б) Скільки книжок потрібно додати на першу полицю, щоб на двох полицях було книжок порівну?

в) Після того, як на першій і на другій полиці книжок стане порівну, яка

їх кількість буде на обох полицях разом?

Зміна зв’язків у задачі.

За допомогою такого прийому діти поступово усвідомлюють, що незначні на перший погляд зміни в тексті задачі призводять до істотних змін у ході розв’язування, та роблять висновок про можливість зміни характеру залежностей між величинами.

Задача. У Наталки 9 квіток ,а це на 3 квітки менше ніж у Оленки. Скільки

квіток у Оленки ?

Діти замінюють вираз умови «на 3 квітки менше» на нові «у 3 рази менше» і розв’язують задачу.

Заміна сюжету задачі

У результаті діти отримують таку ж саму задачу , але з іншими величинами. Суттєвим є те, що учні вчаться з’ясовувати , чи реальні нові залежності задачі, наскільки вони можуть застосовуватися у житті. Виконання такого завдання розвиває критичність мислення , гнучкість , оригінальність .

Метод «руйнування»

Назва методу походить від педагогів А.Коуфмана , А.Драве (Франція),

які вважають, що треба руйнувати об’єкти , щоб замість них створити

нові [20,с13]

Цей метод спирається на два принципи :

- принцип варіації , який складається з того , щоб зменшити або збільшити число даних , придумати нові структури , поміняти місцями дані ,

замінити одні з них іншими тощо;

- принцип спонукання , що складається з виписування на дошці якого більше питань учасників.

Завдання . Олесь купив 3 олівці по 50 копійок, а Миколка купив 5 зошитів по 25 копійок кожен.

Це завдання є складним, нестандартним, так як у ньому відсутнє питання.

А для нас важливо, щоб майбутні вчителі вміли проводити роботу над такими завданнями, спонукати учнів на розумові зусилля, напруження

уявлення, бажання висловити свою думку. Робота проводиться в декілька

етапів.

Перший етап: складання питань.

Спираючись на умову завдання, треба скласти максимальну кількість питань, що об’єднані навколо проблеми « що можна знайти?».На дошці записують всі питання. На цьому етапі нас цікавить кількість, а не якість питань. На перший план висувається мислення, що формує ідеї. Атмосфера

на занятті невимушена, доброзичлива, приймається кожна, навіть помилкова, думка.

Питання на дошці:

1.Скільки заплатили за три олівці?

2.Скільки коштують 5 зошитів?

3.Хто заплатив більше і на скільки?

4.На скільки олівець дорожче за зошит?

5.Чого і на скільки куплено більше?

6.На скільки більше купили зошитів?

7.Скільки заплатили за всі предмети?

8.Скільки зошитів можна купити замість 5 олівців?

9.Скільки заплатили за 1 олівець і 3 зошити?

10.Скільки олівців можна купити за вартість 2 зошитів?

11.Скільки заплатили за 1 зошит і 5 олівців?

12.Яка вартість 2 зошитів і 2 олівців?

13.Скільки олівців повинен купити Олесь, а зошитів Миколка, щоб Миколка заплатив більше за Олеся?

14.Скільки олівців повинен купити Олесь, а зошитів Миколка, щоб кожен

з них заплатив однакову суму?

15.Якщо діти придбають однакову кількість предметів, то хто заплатить

більше?

Другий етап. Виконання дії.

На цьому етапі відбувається оцінка правильності, логічності питань. Ця оцінка дається коротко, біля кожного запитання записуємо адекватну математичну формулу, яка є розв’язуванням проблеми, яка міститься в питанні. Якщо з’ясується, що питання помилкове, то його викреслюють, або редагують.

При цьому слід спонукати учнів до роботи: аналізуй, порівнюй, роби висновки, виконуй обчислення. Учень таким чином розв’язує стільки

завдань, скільки питань записано на дошці.

1.50 * 3 = 150 6.5 – 3 = 2

2. 5 * 5 = 25 7.(50 * 3) + (25 * 5) = 275

3.(5 * 3)-(25 * 5) = 25 8.(50 * 5) : 50 = 5

4.50 - 25 =25 9.50 + (25 * 3) = 125

5. 5 - 3 = 2 10.(25 * 2) : 50 = 1

11.25 + (50 * 5) = 275

12.(25 * 2) + (50 * 2) = 150

13.25 * 2 = 50 * 1 = 50 – витрати Олеся дорівнюють

витратам Миколки.

25 * 4 = 50 * 2

25 * 8 = 50 * 4

25 * 16 = 50 * 8….

14.Витрати Олеся менше витрат Миколки

50 * 1 = 25 * 2, тому 50 * 2 25 * 5, 50 * 3 25 * 7….

15.Олесь, тому що 50 * 1 25 * 1; 50 * 2 25 * 2 ; 50 * 3 25 * 3….

Третій етап.

Вибери будь-яке питання і склади до нього адекватний зміст текстового завдання. Розв’яжи це завдання самостійно.

У процесі «руйнування» учні замінюють одні дані іншими, деталізують,

узагальнюють, відкидають чи добавляють дані тощо. Цей метод розвиває

мислення учнів, вчить помічати зв’язки і залежності в базовій умові, розвиває вміння використовувати їх для складання нових варіантів задачі.

Цінність цього методу полягає в тому, що працюючи колективно, учні можуть скласти набагато більше завдань, ніж кожний окремо, і всі ці задачі стають надбанням кожного. Недоліком методу є тривалий час роботи над завданням, тому його доцільно використовувати на уроках закріплення і повторення матеріалу.

Користуючись методом «руйнування», ми відтворюємо весь процес складання і розв’язування текстових завдань. Тому, що поки учень ставить питання, він складає завдання за допомогою внутрішньої розумової