ЗАВДАННЯ М-Б/5.

Учню пропонують картку: 3+2. Завдання: склади ці два числа. Відповідь знайди серед поданих і покажи олівцем. Після виконання цього завдання вчитель пред'являє другу картку і пропонує знайти різницю чисел, а відповідь знайти у стовпчику і показати. Аналогічно пропонуються завдання на 3 і 4 картках.

Картка № 1:3+2 Картка №3: 16+9

Відповіді: 4 Відповіді: 23

6 25

5 24

З 20

Картка №2: 6-3 Картка №4: 19-7

Відповіді: 2 Відповіді: 10

4 12 З

5 14

Оцінювання: 4 правильно розв'язаних приклади оцінка 5; 3 приклади - 4; 2 приклади - 3; 1 приклад - 2; 0 прикладів - 1.

Завдання для поглибленої діагностики.

Як може бути отримане число З?

ЗАВДАННЯ М-Б/6.

Розв'язати задачу: У вазі 7 волошок. До них приєднали ще 2. Скільки стало волошок9

Оцінювання: правильне самостійне виконання завдання оцінка 5; виконання завдання з допомогою питань вчителя: "Скажи, що говориться про волошки. Скільки їх було спочатку? Розв'яжи задачу". - оцінка 4.

"Було 7 волошок. Скільки ще приєднали? Розв'яжи задачу". - 3.

"Було 7 волошок, до них приєднали ще одну, а потім ще одну. Скільки всього волошок стало?" - 2; невиконання завдання - 1.

ЗАВДАННЯ М-Б/7.

Вчитель: "У мене в правій руці 10 горошин. Я зараз заховаю їх за спину і кілька з них перекладу із правої руки в ліву. Тепер у правій руці 3 горошини. Скільки горошин залишилось у лівій руці?"

Оцінювання:

Правильне самостійне виконання завдання - 5.

Виконання завдання за допомогою питань учителя: "Візьми у руки горошини і порахуй їх. Скільки у тебе зараз горошин? А тепер я візьму ці горошини і за спиною покладу кілька горошин в одну руку і кілька - в іншу. Зараз покажу, скільки у мене горошин у правій руці (показує 3 горошини), а ти порахуй їх і скажи, скільки горошин залишилось у мене в лівій руці (за спиною)?" - оцінка 4.

"Порахуй горошини у мене на долоні. Візьми їх в дві долоні. Скажи, скільки горошин у тебе в правій долоні і скільки в лівій? А тепер я знову спрячу горошини за спину і декілька з них покладу в праву руку, а декілька - в ліву. Тепер я покажу тобі праву долоню. Порахуй, скільки на ній горошин (3). Подумай і скажи: скільки горошин залишилось в лівій руці (за стіною)?" - оцінка 3.

"Порахуй горошини, що лежать перед тобою на столі. Скільки їх (10). Візьми в праву руку три горошини. Скільки горошин тобі залишилось взяти і ліву руку?" - оцінка 2.

Невиконання завдання - 1.

Завдання для поглибленої діагностики.

Задача. "У мене в правій руці 3 горошини. Я за спиною перекладу кілька горошин у ліву руку. А тепер в правій руці 1 горошина. (Показує дитині руку з горошиною). Скільки горошин залишилося в лівій руці? (Ліва рука за спиною)".

Висновки до першого розділу

1. Феномен мислення як однієї з основних характеристик інтелектуальної діяльності людини, завжди привертав увагу психолого-педагогічної теорії та практичних працівників освіти. Даній проблемі присвячено значну кількість досліджень (Л,Виготський, Д.Ельконін, С.Рубінштейн, В.Давидов, Г.Костюк, В.Моляко, П.Чистяков та інші).

Вчені доводять, що творче мислення починає розвиватися з проблемної ситуації, яка, усвідомлюючись, стає задачею.

2. Результати аналізу психолого-педагогічної літератури показують, що мислення дітей молодшого шкільного віку характеризується: спрямованістю здебільшого на розв’язання конкретних завдань; наочно-конкретним характером словесних понять про предмети та явища довкілля, в основі який лежить узагальнення переважно зовнішніх ознак; наявністю в мисленні причинних зв’язків, які значною мірою ще обмежені індивідуальним досвідом, появою словесних прогнозуючих і плануючих дій, роздумів; образністю і появою початкових форм абстрактно-логічного мислення.

3. Одержані дані засвідчили, що процес мислення має свої специфічні компоненти, риси та відповідні умови розвитку. Він перш за все пов’язаний з уявою, фантазією, творчим перетворюванням дійсності. Її образи гнучкі, рухливі, а їх комбінації дозволяють досягти нових і несподіваних результатів. У зв’язку з цим мислення є основою для розвитку дитини, її творчих здібностей. Мислення невід’ємне від інтелекту

Їх поєднання є необхідною умовою адаптації до середовища, активності, емоційної врівноваженості людини.

4. Аналізуючи стан проблеми дослідження у практиці роботи сучасної школи, слід констатувати, що традиційна технологія навчання спрямована здебільшого на розвиток пам’яті, а не їхнього творчого мислення.

Основними факторами розвитку творчого мислення школярів є розвиток теоретичного їх мислення; використання методів проблемного навчання; використання активних способів розвитку самостійності, уяви, фантазії, опори найближчого розвитку дитини. На основі вище сказаного.

Розділ ІІ. Шляхи розвитку творчого мислення дітей молодшого

шкільного віку

1.Методика формування творчої особистості учня на уроках математики.

Існує реальна потреба суспільства в інтенсивному розвитку інтелектуально–творчого потенціалу кожної людини . Школа має навчати кожного вихованця самостійно мислити , діяти в нестандартних умовах , розв’язувати найрізноматніші проблеми. Формування цих якостей можливе лише при відповідній організації .

Зважаючи на важливість творчості як виду діяльності в розвитку творчої особистості запроваджуються принципи креативного навчання .

Упровадження принципу наочності в умовах креативної педагогічної

системи зумовило потребу інтенсивного використання математичних

моделей, графіків, таблиць, що наочно відображають дослідницькі процеси на високому науковому рівні.

Принцип доступності припускає визначення змісту навчання математики