Реферат на тему:

“Розвиток мовлення дітей-дошкільнят”

Мета:

Ознайомити батьків з вимогами програми “Малятко” з розділу “Мовленнєве спілкування”;

довести батькам, що дошкільний вік є вирішальним у розвитку мовлення дитини;

познайомити батьків з різноманітними методами і прийомами розвитку мовлення дітей.

Дати батькам практичні поради щодо виправлення звуковимови дітей.

Провести практичні вправляння батьків (ігри з пальчиками, складання чистомовок).

Обладнання: матеріал до дидактичної гри “Чарівний вузлик”, “Голосно-тихо”, чистомовки, вправи для пальчиків, ігри з пальчиками з використанням народних потішок, віршів.

Література:

програма “Малятко”,

журнали “Дошкільне виховання”,

“Розкажіть онуку”,

“Палітра педагога”,

“Бібліотека вихователя дитячого садка”,

“Дитячий садок”.

Вихователь з батьками проводить дидактичну гру “Чарівний вузлик”.

Питання до батьків: – Чи любите ви читати?

Чи знаєте ви українські народні пісні?

Ваша улюблена забавлянка?

Хто читає вашій дитині книжки?

Чи вважаєте ви свою мову досконалою?

Отже, шановні батьки, ви зрозуміли, що тема семінару “Розвиток мовлення дітей”, – важливе завдання батьків і педагогів.

Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини скарбниця всіх знань. Слово навчає, розвиває і виховує дитину.

Одним із завдань родинного виховання є навчання дитини рідної мови, прищеплення їй навичок культури спілкування, залучення дітей до світу знань і народної мудрості через казки, оповідання, прислів’я ,вірші, лічилки, загадки тощо.

У програмі “Малятко” для дітей ІІ молодшої групи є розділи “Мовленнєве спілкування”, який включає завдання:

1. У світі слів. Збагачувати словник дітей відповідно до тем: “Дитячий садок”, “Сім’я”, “Ігри та іграшки”, “Професії”, “Побутові предмети”, “Меблі”, “Одяг та взуття”, “Тварини”, “Пори року”, “Свята”, “Транспорт”. Вводити в словник дітей слова, що означають назви дій, якостей предметів, явищ. Учити вживати та розуміти узагальнюючі поняття предметів, явищ. Учити вживати та розуміти узагальнюючі поняття (іграшки, меблі, одяг, взуття, квіти іграшки, посуд). Активізувати словник дітей, використовувати художню літературу, фольклор.

2. У світі звуків. Учити правильно вимовляти всі звуки рідної мови (голосні і приголосні), розвивати артикуляційний апарат, фонематичний слух (розрізняти окремі звуки і слова на слух); знайомити практично з термінами “слово”, “звук” в ігрових вправах. Розвивати інтонаційну виразність мови (говорити голосно-тихо, не поспішаючи).

3. Дитяча граматика. Учити узгоджувати слова в роді, числі та відмінку, додержуючи правильних закінчень. Стимулюючи дітей до виправлення помилок у мовленні однолітків і у себе. Учити вживати кличний відмінок іменника (мамо, Тарасе, дідусю), ввічливі слова.

Вживати у мовленні назви тварин та їхніх малят в однині і множині.

Наші співрозмовники.

1. Спілкування з дорослими. Учити дітей вступати у невимушену розмову з дорослими на запропоновану тему (“Знайомство”, “Сім’я”, “Ігри та іграшки”, “Твої друзі”. “Дитячий садок”), відповідати на запитання дорослого запитувати та звертатись до дорослих. Засвоїти форми звертань до дорослих: називати на ім’я та по батькові, вітатись та прощатись з вихователем, дякувати за допомогу.

2. Спілкування з однолітками.

Учити дітей спілкуватись одне з одним, вислуховувати співбесідника, відповідати на запитання інших дітей; уміти вести невимушену розмову в колі 2-х-3-х дітей, звертатися до ровесників: називати дитину на ім’я, розмовляти спокійно, привітно, не втручатись у розмову інших.

3. Етичні засади спілкування. Учити дітей під час розмови дивитися в очі, стояти спокійно, розмовляти привітно, не відволікатись. Засвоїти форми вітання та прощання (добрий ранок, Добрий день, доброго здоров’я. До побачення), форму ввічливого прохання (будь ласка), подяки (дякую, спасибі), вибачення (пробачте, вибачте), форму ввічливого звертання “Ви” до дорослих (здрастуйте, пробачте)дайте, вам, до вас ...”).

4. Маленькі оповідачі.

Викликати у дітей інтерес до різних типів монологічного мовлення: опису, оповідання, міркування. Учити давати на запитання вихователя зв’язну відповідь з 2-х-3-х речень з змістом картини, літературного твору, а також під час розглядання іграшок, реальних об’єктів. Закріплювати вміння складати спільні з вихователем короткі описові та сюжетні розповіді шляхом до мовлення, повторення речень. Викликати у дітей бажання переказувати зміст добре знайомих літературних творів за допомогою навідних запитань.

Своєчасне оволодіння совою – основа розумового розвитку дитини, запорука повноцінного спілкування її з оточуючими людьми. Різні відхилення мовного розвитку негативно позначаються на сприйманні мови, висловлюванні власних думок, осолодінні знаннями. Четвертий рік життя дитини найбільш сприятливий для виховання звукової культури мови. Діти здатні легко засвоювати багато звуків і закріплювати їх у власній вимові, навчатися правильно користуватися своїм голосовим апаратом.

Розвиток мовлення у 3-х річних дітей проходить швидко, в цей період у дітей з’являються нові слова, покращується звуковимова, речення стають довшими. Але не всі діти мають однаковий рівень мовного розвитку: одні вже в 3 роки чисто і правильно вимовляють слова, інші говорять не виразно. Найпоширенішою вадою мовного розвитку дитини дошкільного віку є неправильна вимова окремих звуків (пропуски звуків, заміна і перестановка звуків). Наприклад: “апипед” – велосипед, “какарони” – макарони. Всі ці недоліки в більшості тимчасові і в ході загального мовного розвитку зникають. Аналіз звуковимови дітей нашої групи показав, що всі ці недоліки вимови звуків є у деяких дітей.

В даний момент необхідно навчити дітей чітко і правильно вимовляти, а також слухати і розрізняти звуки в словах. Для цього можна застосовувати прийом інтонаційного виділення окремого звука голосом (сказати голосніше, протягнути). Наприклад: зззайці, коззза і т.п.

Щоб навчити дітей правильно і чітко вимовляти звуки, можна проводити ігри: “Вимов так, як я”, “Оркестр”, “Комар”, “Покатаємось на коникові”, “Жуки”, “Літаки”, “Виправ Незнайку”.

Голосовий апарат молодшого дошкільника ще недостатньо зміцнів. Дитина не завжди може правильно ним користуватися, часто говорить тихо, пошепки або навпаки крикливо. Тому для розвитку голоса пропонується завдання, в яких одні і ті самі слова треба вимовляти з різною силою. Для того, щоб мова дитини була