Вчитель демонструє дослід.

Учитель: Розкажіть про дослід, який демонструє випаровування води з листків.

Учень описує хід проведеного у куточку живої природи досліду:

Учень: Три дні тому, не відділяючи листок пеларгонії від рослини, помістили його у суху колбу, яку закріпили на штативі. Отвір колби закрили ватним корком. Робили це обережно, щоб не надламати черешок. Рослину утримували на світлі та щодня рясно поливали.

Організація спостереження.

Учитель: Що ж ви спостерігаєте у колбі з листком?

Учень: На стінках колби з’явилися краплинки води.

Учитель: Звідки взялася вода у колбі?

Учень: Внаслідок випаровування її листком.

Учитель: Чому ви вважаєте, що ця вода випаровується з листків рослини?

Учень: Тому, що колба була закрита ватним корком і водяна пара, що є в повітрі, не могла потрапити в колбу. Отже, вода в колбі утворилась в результаті випаровування з поверхні листка.

Пошукова бесіда.

Учитель: Як же відбувається випаровування води з листка? Для цього пригадайте будову листка.

Учень розповідає про будову листка, вказує, що випаровування води з листка здійснюється через продихи; з’ясовує будову продихів.

Учитель: Через яку поверхню — верхню чи нижню — листок випаровує воду?

Учень: Вода випаровується через нижню поверхню листка.

Учитель: На якій підставі можна зробити даний висновок?

Демонстрування досліду

Учень: Такий висновок зроблений за результатами досліду: 2 свіжозрізані листки пеларгонії помістили у 2 пробірки з водою. Рівень води у пробірках — однаковий. Зверху налили трішки олії, щоб вода не випаровувалася з поверхні. У першій пробірці змазали вазеліном верхню поверхню листка, а у другій — нижню. Пробірки поставили на освітлене вікно. Спостереження проводили три дні. У варіанті, де була змазана верхня поверхня листка, рівень води у пробірці понизився. Значить, вода випаровується через нижню поверхню листка.

Проблемне завдання:

Учитель: Оскільки цей процес здійснюється через продихи, то вони у даному випадку містяться з нижньої сторони листка. Чи в усіх рослин випаровування здійснюється через нижню поверхню листка? Чи однакова кількість продихів на 1 мм2 у різних рослин?

Учні з’ясовують ці питання, працюючи з таблицею.

Кількість продихів на листках різних рослин

Назва рослини | Кількість продихів на 1 мм2 | Місцезростання

Нижня поверхня листка | Верхня поверхня листка

Клен

Дуб

Яблуня

Овес

Пшениця

Латаття | 550

438

246

47

32

3 | 0

0

0

40

47

625

Учні роблять висновок про те, що випаровування води здійснюється з тієї поверхні листка, на якій розміщені продихи.

Учитель звертає увагу учнів на те, що у трав’янистих рослин продихи містяться на обох поверхнях листків.

б) уточнення і розширення інформації та вторинне її осмислення

Демонстрування досліду:

Учитель: Як можна з’ясувати, скільки води випаровується рослиною?

Учень: Кількість води, що випаровується рослиною, можна з’ясувати за допомогою досліду. Молоду рослину квасолі ми помістили в банку з водою і поставили на освітлений підвіконник (t 20о С). Щоб вода не випаровувалася з поверхні, залили її тонким шаром олії. Щодня ми зважували банку з водою і рослиною та вирахували кількість води, що випаровувалась рослиною за три дні.

Учитель: Як ви проводили зважування?

Учень: На вагах врівноважували масу банки з водою і рослиною з масою важок.

Учитель: Як можна дізнатися, скільки води випарувалось за 25 хв.?

Учень: Розрахувати різницю між початковою масою банки з водою і рослиною та її масою через 25 хв.

Проблемне запитання:

Учитель: Рослина за день, весняно-літньо-осінній період, за своє життя випаровує надзвичайно багато води, причому різні рослини випаровують різну її кількість. Так, капуста за 1 добу випаровує 1 л , а береза — 60 л води. Як можна пояснити цей факт?

Учень: Кількість випаровуваної води за одну і ту ж годину залежить від кількості листків на рослині. У цьому можна переконатися, провівши такий дослід.

Демонстрування досліду:

Учень: У кожну з 4 пробірок ми налили однакову кількість води. У першу пробірку помістили пагін традесканції з 5 листками, у другу — з 3-ма листками, у третю — з 2-ма листками, у четверту — пагін без листків. У кожну пробірку налили тонкий шар рослинної олії. Спостереження показали, що у першій пробірці рослиною води випаровувалося найбільше, а в четвертій — найменше. Можна зробити висновок, що чим більше листків на рослині, тим більше води випаровується.

Учитель: Отже, кількість випаровуваної води залежить від загальної поверхні листків. Пригадайте з математики, як можна вирахувати поверхню листків гілки рослини, з якою ставили дослід.

Учень: З допомогою палетки.

Учитель організовує самостійну роботу учнів, мета якої виміряти загальну площу листків гілки пеларгонії.

Обладнання: трафарети контурів листків гілки (гілка з 3-4 листками), нанесені на папір; палетка.

Хід роботи

1. Накладіть палетку на контур листка і підрахуйте кількість повних квадратів (а), що попали всередину контура листка, і число неповних квадратів (b), пересічених контуром листка — мал. .

Мал. 

2. Вирахуйте площу листка за формулою:

, де S — шукана площа.

3. Розрахуйте загальну площу всіх листків гілки (S0) за формулою: S0 = S1 + S2 + ...+ Sn,

де S0 — загальна площа всіх листків, Sі — площа і-го листка.

4. Розрахуйте кількість води, що випаровується з 1 см2 поверхні листків гілки за 25 хв., за формулою:

,

де m — маса випарованої води (в г); S0 — загальна площа поверхні листків (в см2); X — показник інтенсивності випаровування (у г/см2).

5. Зробіть висновок про площу листків усієї рослини.

Учні формулюють висновок про те, що вимірявши площу одного листка, можна розрахувати загальну площу листків усієї рослини.

Пошукова бесіда:

Учитель: Підраховано, що загальна площа поверхні листків рослин значно перевищує площу, що займають рослини. Яке значення має велика площа поверхні листків у життєдіяльності рослин?

Учень: Велика площа поверхні листків має значення для живлення рослин і