Виховання інтересу до вивчення зарубіжної літератури

Уроки зарубіжної літератури мають великий виховний потенціал. Саме цей курс дає можливість прилучити учнів до фундаментальних цінностей слов’янського та західного світу. Першим етапом роботи на уроці зарубіжної літератури є пробудження цікавості до читання. Необхідно надихнути учнів на читання, зацікавити книгою, зробити книгу духовною потребою. Як же привчити учнів до самостійного читання, зважаючи на те, що хрестоматії пропонують вивчати твір в уривках?

Бажання прочитати книгу часто з'являється вже від першого погляду на неї, на портрет автора.

Виставки книг і ілюстрацій, презентації книги, організовані вчителькою разом з бібліотекарем школи, посилюють інтерес до читання. Починаючи вивчення теми „Фольклор” у 5 класі, Світлана Харлампіївна разом з учнями влаштувала виставку книг, на якій були представлені казки, загадки, прислів’я, приказки різних народів світу. У 6 класі на підсумковому уроці за темою „байки” учні разом з вчителем оформили виставку книг і малюнків „Байка у світовій літературі”, на якій були присутні твори Езопа, Лафонтена, Крилова, Сковороди, Глібова, Гребінки та інших байкарів.

Для зацікавлення учнів творчістю і особистістю письменника вчителька залучає учнів до збору та досліджень невідомих фактів з життя письменників. Світлана Харлампіївна зібрала і упорядкувала в тематичні папки різноманітний цікавий матеріал про творчість багатьох письменників (портрети, висловлювання письменника, висловлювання про письменника, спогади друзів, рідних, сучасників, листування, біографічні довідки, інформація про історію написання твору та інші).

Зібраний матеріал дає можливість застосувати різноманітні методичні прийоми, наприклад: виставка портретів, ілюстрацій, інтерв’ю з письменником, уявна подорож до музею, екскурсія до пам’ятника.

Навіть, якщо діти прочитали самостійно твір, учителька намагається, щоб на уроці звучало слово. Для цього використовує різні методи і прийоми творчого читання: читання в голос, читання „про себе”, читання разом, читання за дійовими особами, читання під музику, читання напам'ять, коментоване читання. Світлана Харлампіївна намагається розвивати асоціативне і образне мислення дітей. у цьому допомагають такі завдання: прослухавши епізод, усно намалювати ілюстрацію; записати імена дійових осіб; записати незрозумілі слова; висловити свій настрій, почуття; замислитись над позицією автора і т.д.

Вчити читати – це не тільки вчити насолоджуватися книгою, думати, розмірковувати над нею, знаходити у ній близьке своїм думкам і почуттям, а ще й вчити бачити в книзі як зовнішній, змістовний її аспект, так і той таємничий зміст, тобто підтекст твору, усю глибину задуму письменника. А це можливо лише завдяки глибокому аналізу, дослідженню твору, коли учні стають відкривачами. Педагог, організовуючи дослідницьку роботу учнів на уроці, практикує широке використання епіграфів до уроків, що допомагають активізувати мислитель ку діяльність учнів, проведення поетичних п’ятихвилинок, які створюють особливий емоційний фон уроку, використовує завдання, запитання, розв’язання яких створює на уроці атмосферу.

Так, наприклад, епіграфом до уроку у 8 кл. „Хто ви – дон Кіхоте Ламанчський?” служать слова Ліни Костенко:

Ти, Дон Кіхоте, може біснуватий?

Що в тебе є? Печаль і далина.

Тобі не досить – просто існувати?

Ти хочеш побороти чаклуна?

Перед учнями ставиться проблемне питання:

Хто ж він – божевільна людина чи шляхетний лицар?

У 7 класі на уроках, присвячених вивченню повісті М.Гоголя „Тарас Бульба”, учні вирішують такі проблемні питання:

1. Чи мав право Тарас Бульба вбивати свого сина?

2. У чому полягає трагедія Андрія?

3. Хто такий Тарас Бульба: народний герой чи розбійник?

У процесі вирішення проблемних завдань учні вчаться встановлювати зв’язки між подіями у творі, встановлювати героїв різних творів, виявляти авторське ставлення до зображеного, висловлювати своє бачення вирішення тієї чи іншої проблеми. Наприклад, у 5 класі на уроці позакласного читання „чи такі вже різні дві „Попелюшки?” учні вчилися зіставляти казки Ш.Перро та братів Грімм, знаходили схожість та відмінність героїнь, виявляли авторське ставлення до зображеного. Свої висновки заносили у таблицю.

Народна казка братів Грімм | Літературна казка Ш.Перро

1. Розповідь

Прискорена, головне – рух, дія | Повільна, автор характеризує своїх героїв

2. Герої

Традиційні: мачуха, сестри, Попелюшка, король, принц, хрещена матір | Крім традиційних, цілком реальні персонажі (музики, вартові, гості, посланець принца).

3. Автор

У розповідь не втручається | Дійова особа

4. Попелюшка

Не потрапити на бал через те, що зла мачуха дає роботу, яку неможливо виконати, щоб вчасно потрапити на бал | Попелюшка брудна і не має гарної сукні

Має золоті черевички | Має кришталеві черевички

Зло покаране | Пробачає сестрам і мачусі

і т.д.

З метою інтенсифікації навчального процесу, підвищення коефіцієнту корисної дії уроку Світлана Харлампіївна використовує опорні сигнальні схеми, що допомагають аналізу художніх творів зі складною композицією, оригінальним сюжетом. За допомогою ОСС учні швидше схоплюють матеріал, чіткіше уявляють, хто є хто у творі, в чому полягає драма основних персонажів твору. Також пропонує учням самим моделювати ОСС. Так, у 9 класі, знайомлячи учнів з історією написання трагедії Гете „Фауст”, пропонує учням ОСС:

Досліджуючи жанрові особливості і композицію твору, разом з учнями моделює ОСС.

Для кращого засвоєння сюжету І ч „Фауста” також разом з учнями моделює ОСС:

„Пролог на небі”

Віра Господа у своє творіння

Презирство Мефістофеля до людей

Угода між Господом і Мефістофелем

Угода Фауста з Мефістофелем

„Спинися мить! Прекрасна ти!”

(сцени 1-4)

Намагання захопити старого веселощами в шинку.

Омолодження Фауста.

Трагічне кохання Фауста і Маргарити (смерть матері, загибель брата, втеча Фауста)

Народження Маргаритою позашлюбної дитини, дівчина топить свою дитину і потрапляє у в’язницю. Божевілля

Сцена у в’язниці

„Врятована!”

Поразка диявола.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку творчого підходу до опрацьовуваних завдань педагог використовує різноманітні ігрові прийоми. Навчання на уроках у 5-7 класах відбувається через гру. Улюблені