Реферат на тему:

Поняття мети виховання

Мета виховання — сукупність властивостей особистості, до вихо-вання яких прагне суспільство.

Мета виховання має об'єктивний характер і виражає ідеал людини в узагальненій формі. Вона об'єктивно відо-бражає вимоги конкретного суспільства, що визначають-ся рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відно-син. Зі зміною продуктивних сил і виробничих відносин змінюється і мета виховання. Наголошуючи на важливо-сті визначення мети і завдань виховання, К. Ушинський писав: «Що сказали б ви про архітектора, який, закладаю-чи нову будівлю, не зумів би відповісти вам на запитання, що він хоче будувати? Те саме повинні ви сказати й про вихователя, який не зуміє чітко й точно визначити вам мету своєї виховної діяльності... Ось чому, ввіряючи ви-хованню чисті й вразливі душі дітей, ввіряючи для того, щоб воно провело в них перші, а тому й найглибші риси, ми маємо цілковите право спитати вихователя, якої мети він добиватиметься в своїй діяльності, і вимагати на це пи-тання ясної й категоричної відповіді».

«Я під цілями виховання, — зазначав А. Макаренко, — розумію програму людської особи, проблему людського характеру, причому в поняття характеру я вкладаю весь зміст особистості, тобто і характер зовнішніх проявів, і внутрішньої переконаності, і політичне виховання, і знання, і геть усю картину людської особи; я вважаю, що ми, педагоги, повинні мати таку програму людської осо-би, до якої ми повинні прагнути».

Загальною метою виховання є всебічний і гармонійний розвиток дитини. Такий Ідеал цивілізованого суспільства діє впродовж століть, починаючи з афінської системи ви-ховання, де й народилося розуміння гармонійності людини (калокагатія — ідеал фізичної та моральної досконалості). В епоху Відродження ідея всебічного розвитку особисто-сті знайшла відображення в педагогічних поглядах педагогів-гуманістів Ф. Рабле і М. Монтеня. Рабле пропагував гуманістичне виховання людини, в якому б гармонійно поєднувалися фізичний і духовний розвиток. На його дум-ку, з цією метою в школі повинні вивчатися мови, мате-матика, астрономія, природознавство, історія, право. Важ-ливою складовою всебічного розвитку він вважав мислен-ня. М. Монтень передусім позитивно оцінював в антично-му вихованні його різнобічність. Серед складників всебічного розвитку особистості він виділяв розумовий роз-виток, моральне і фізичне виховання.

Ідеї всебічного розвитку особистості предметніше висвіт-люються у працях соціалістів-утопістів Т. Мора (1478— 1535), Т. Кампанелли (1568—1639), Р. Оуена (1771—1858), К.-А. Сен-Сімона (1760—1825), Ф.-М.-Ш. Фур'є (1772— 1837). Вони уявляли всебічний розвиток як процес поєд-нання навчання з працею, в якому беруть участь усі чле-ни суспільства.

Своєрідне бачення всебічного розвитку особистості у Й.-Ф, Гербарта. Метою виховання він проголошував роз-виток різнобічних інтересів, спрямованих на гармонійний розвиток усіх здібностей людини. За Гербартом, створюва-на у процесі виховання гармонія здібностей особистості підпорядкована вищому ідеалу — підготовці «доброчес-ної» людини. Ідеал доброчесності як мета виховання був ідеалом «доброчесного» німецького бюргера, який уміє пристосуватися до існуючого суспільно-політичного ладу і підкорятися йому.

«Педагогічна система кожної історичної епохи, — пи-ше академік М. Стельмахович, — висуває свій оригінальний чи актуальний уже знаний образ людини. Кардиналь-ні зміни в житті суспільства вносять відповідні коректи-ви у виховний ідеал. То ж цілком закономірно виникає питання про сучасний педагогічний ідеал національного родинно-громадсько-шкільного виховання в Українській державі».

В Україні, як і в інших країнах світу, історично скла-лася система виховання, що ґрунтувалася на національних рисах і самобутності українського народу, але тривалий час вона нехтувалась і заборонялася. Нині, спираючись на глибинні національно-виховні традиції народу, поступово відроджується національна система виховання, яка врахо-вує такі особливості сьогодення, як перехід України до ринкових відносин, відродження всіх сфер життя укра-їнського суспільства і процес розбудови незалежної держа-ви. В її основі — український виховний ідеал.

Поняття «національне виховання» охоплює всі зазна-чені особливості. По-перше, воно рівнозначне державному, хоча останнє є вужчим, одиничним щодо виховання як за-гального поняття. По-друге, в жодній країні світу не існує виховання «взагалі». Воно завжди має конкретно-історич-ну національно-державну форму і спрямоване на форму-вання громадянина конкретної держави, яка не може бу-ти безнаціональною. І нарешті, національне виховання найбільше відповідає потребам відродження України. Воно однаково стосується як українців, так і інших народів, що проживають в Україні. Саме принцип етнізації виховно-го процесу і передбачає надання широких можливостей представникам усіх етносів для пізнання своєї історії, тра-дицій, звичаїв, мови, культури, формування власної гід-ності й" через пізнання власної історико-культурної спад-щини допомагає пізнати глибинність взаємозв'язків кож-ного з них з українською нацією, її державою, перекона-тися, що саме українська суверенна держава охороняє національні права всіх громадян України.

Головна мета національного виховання на сучасному етапі — передання молодому поколінню соціального дос-віду, багатства духовної культури народу, його націо-нальної ментальності, своєрідності світогляду й на основі цього формування особистісних рис громадянина України (національної самосвідомості, розвиненої духовності, мо-ральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фі-зичної, екологічної культури), розвиток індивідуальних здібностей і талантів.

«Перебудова життя, — пише О. Вишневський, — а в царині освіти — навчально-виховного процесу — це пере-дусім перехід до віри в інші ідеали, а відтак і до життя, зорієнтованого на них. Ідеал — це вічний, досконалий, але недосяжний взірець. Він є стимулом для особистої і грома-дянської діяльності, він живить наше буття, зміцнює мо-ральні устої, підтримує сумління. Сила ідеалу — нездолан-на, а тому «ідеалісти» легко переносять труднощі буден-ного життя».

Ідеал — уявлення про взірець людської поведінки і стосунки між людьми, що виходять із розуміння мети життя.

Його формування залежить від виховання, умов жит-тя і діяльності людини, від особливостей власного досві-ду. Ідеали школярів різного