Підвищений тон голосу у спілкуванні з дітьми створює нервову напругу, виснажує нерви. Діти можуть звикнути до цього. Тоді у дитини притупляються почуття, зникає сердечна чутливість, а сам педагог назавжди втрачає ті найважливіші нюанси, тони, півтони емоційної чуттєвості, які саме і роблять людину Людиною.
В.Сухомлинським було розроблено гуманістичні принципи педагогіки:
1.Пізнання багатогранності дитини.
2.Віри в її неповторність і талановитість.
3.Визнання природного оптимізму дитини.
4.Обережного звернення до її душі й розуму.
5.Захисту багатства людської природи в дитячій душі.
6.Виховання в учнів самоповаги.
7.Утвердження краси в природі і в людині.
Для сучасного педагога мають велику цінність методичні поради великого педагога щодо шляхів виховання гуманістичної культури дітей, підлітків, напрямів практичної естетичної роботи з учнями, формування духовного світу людини. Ідеалом учителя сучасної школи повинен бути той взірець вихователя, яким був сам В. Сухомлинський і якого він бачив у своїх мріях. Головними рисами такого вихователя – гуманіста є :
1.Мудрі любов і влада педагога над розумом і душею дитини.
2.Багатство думки, висока загальна культура.
3.Спільні з дитиною погляди на життя, людину як найвищу цінність.
4.Здатність зцілення душевних ран дитини.
5.Ніжне, ласкаве ставлення до дитини.
“Вчительська професія, - писав В.Сухомлинський, - це людинознавство, постійне, те, що ніколи не припиняється, проникнення у складний духовний світ людини. Чудова риса – постійно відкривати в людині нове, дивуватися новому, бачити людину в процесі її становлення – один із тих корінь, які живлять покликання до педагогічної праці” [10,243].
Перша порада із "Сто порад учителеві " В.Сухомлинського стосується розуміння проблеми "Що таке покликання до праці вчителя? Як воно формується? " [Т.2. -425].
Властивості педагогічної професії: а) «Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, - з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя, здоров'я, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя»; б) кінцевий результат праці віддалений в часі; в) багатофакторність впливів на дитину, «... завдання - боротися за людину, переборювати негативні впливи і давати простір позитивним ». Розумний, умілий, мудрий вихователь; г) «Об'єкт нашої праці - найтонші сфери духовного життя особистості, яка формується, - розум, почуття, воля, переконаність, самосвідомість». Впливати тим же. Найважливіші інструменти впливу - слово, краса довкілля і мистецтва, весь емоційний діапазон людських відносин і обставин; д) об'єкт праці педагога - дитина - повсякчас змінюється. «Наша праця - формування людини, і це покладає на нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставити».
Якості педагога - майстра: 1) "Учительська професія - це людинознавство, постійне проникнення в складний духовний світ людини, який ніколи не припиняється... Це подив перед багатогранністю і невичерпністю людською"; 2) " ... практична педагогіка - це знання й уміння, не тільки доведені до ступеня майстерності, але й підняті до рівня мистецтва... виховувати й відчувати її індивідуальний світ";
3) " Наріжний камінь педагогічного покликання - це глибока віра в можливість успішного виховання кожної дитини». Терплячість до дитячих слабостей, мудрість в розумінні дитини, конфліктів:
4) «Гармонія серця і розуму» педагога. «Чуйність, сердечна турбота про людину - це плоть і кров педагогічного покликання»; 5) «... Уміння настроювати себе на задушевну розмову з учнем, особливо з підлітком, надзвичайно важливе в тій майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель. Це вміння треба виховувати в собі, створювати, удосконалювати, «відшліфовувати», робити тоншим і більш дійовим... необхідно глибоко проникати в душу дитини, вдумуватися в те, чим вона живе, як вона дивиться на світ, чим є для неї люди, що оточують її.
Дорогий мій колега, щоб стати справжнім вихователем, треба пройти цю школу сердечності - протягом тривалого часу пізнавати серцем усе, чим живе, що думає, з чого радіє й чим засмучується ваш вихованець. Це одна з найтонших речей у нашій педагогічній справі» (Т2.424 -425).
7. Педагогічна задача ( проблема) потребує цілої системи опрацювання Доцільно: 1) вивчити її умову (діючі особи, зв'язки обставини); 2) поставити запитання (як діяти вихователю?); 3) звернутися до розв'язку автора (педагога); 4) проаналізувати пропозиції колеги («Мій розв'язок» з поясненням”).
Література
1. Державна національна програма "Освіта" / Освіта. Україна XXI століття . - К., 1994.
2. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХ1 ст. // Освіта України. - №29, 18.07.01
3. Макаренко А.С. Некоторые выводы из моего педагогического опыта // Пед. соч. :в 8 т.- Т. 4. - Москва, 1984. - С. 235 - 236, 243 - 247.
4. Макаренко А.С. О моем опыте Пед. соч. в 8 т. - Т. 4. - Москва, 1984. - С. 260-266.
5. Макаренко А.С. Педагогическая поэма. Флаги на башнях. // Пед. соч. в 8 т. - Т.З, 6. - С. 8-445; С.8-309.
6. Макаренко А.С. Предисловие к альбому "Наши жизни - Горькому -горьковцы" // Пед. соч. в 8 т. - Т. 1. - Москва, 1983. - С. 91 - 92.
7. Козлов И. Ф. Педагогический опыт А. С. Макаренко. - Москва, 1987. -159 с.
. Творческое наследие А.С. Макаренко и совершенствование подготовки педагогических кадров: Тезисы докладов и выступлений на Всесоюзной научно-практ. конференции, посвященной 100-летию со дня рождения
А. Макаренко. - Полтава, 1988. -367 с.
. Сухомлинський В. О. Вибр. твори: В 5 т. - К., 1977.
. Сухомлинський В. О. Сто порад вчителю // Вибр. твори: В 5 т.- Т. 2. - К.,
1976.
.Сухомлинский В. А. Хрестоматия по этике. - Москва, 1990. - 304 с.
..Зязюн И. А., Родчанин Е. Г. Гуманист. Мыслитель. Педагог: Об