Родинна педагогіка вчить батьків не тільки того, як використовувати сусідські стосунки у вихованні дітей, а й як учити їх будувати розумні взаємини з однолітками у дворі. Адже тут дитина шліфує свій характер, позбуваєть-ся недоліків.

Цього вона не досягла б, перебуваючи тіль-ки в оточенні дорослих. Щоправда, на вулиці збираються не лише ідеальні діти. Тому «у цій справі треба виявляти обережність, але й не бути боягузом. У запалі веселих ди-тячих ігор і забав, що гартують тіло, відточують розум і радують душу, навряд чи так легко дитина може зіпсува-тися.

Спеціальної виховної роботи щодо їх профілактики по-требують такі патологічні явища суспільного життя, як пияцтво, наркоманія, паління, хабарництво, злодійство, рекет, проституція. Про методику виховної роботи з фор-мування у школярів несприйнятливості до цих негативних явищ йтиметься далі.

Певний позитивний виховний вплив на розвиток осо-бистості мають і засоби масової інформації — телебачен-ня, радіо, преса — як один з компонентів соціального ото-чення.

Повідомляючи про соціальне значущі факти, яви-ща, події, процеси, вони виховують у підростаючого, поко-ління певне ставлення до цієї інформації, сприяють його Духовному збагаченню, соціальному зростанню, вироблен-ню в нього правильного ставлення до життя, активної життєвої позиції.

Зрештою, все це позначається на пози-тивному ставленні до навчальної праці як основного виду Діяльності учня.

Використовуючи засоби масової інформації у виховно-му процесі, педагогам і батькам слід мати на увазі, що ок-ремі телепередачі або статті у газетах негативно впливають на розвиток неповнолітніх. Найчастіше школяр оби-рає сам, який телефільм дивитися, проте йому не завжди легко розібратися в побаченому на екрані, зробити пра-вильні висновки. Тому нерідко він схвально сприймає те, що викривають автори фільму, а відтак намагається наслі-дувати «телегероя». З огляду на таку психологію сприй-мання побаченого, найнебезпечнішими для виховання під-ростаючого покоління є зарубіжні серіали бойовиків, що заполонили український телеекран. Педагоги повинні до-помагати школярам правильно оцінювати побачене чи прочитане.

Середовище – буває біологічне і соціальне.

Основною характеристикою біологічного середовища є його фізичні дані, що включають повітря, воду, їжу, оточуючу природу. Тобто, біологічне середовище включає оптимальний рівень розвитку організму відповідно до кліматичних умов.

Соціальне средовище визначає формування особистості не само по собі, а в залежності від того, як складаються відношення цієї особистості з оточуючими її людьми. Взаємовідношення особистості з середовищем характеризуються не впливом зовнішніх умов на особистість, а відношенням особистості до цих умов.

3. Біологічне і соціальне у структурі особистості

Проблема співвідношення біологічного (природного) і соціального начал у структурі особистості людини є однією з найскладніших і дискусійних у сучасній психології.

Є думка, що вся особистість людини розпадається на ендопсихічну та екзопсихічну організацію.

Ендопсихіка (від грец. усередині) як підструктура особистості відображає внутрішню взаємозалежність психічних елементів і функцій, начебто внутрішній механізм людської особистості, ототожнюваний з нервово-психічною організацією людини.

Екзопсихіка (від грец. зовні) визначається ставленням
людини до зовнішнього середовища, тобто до всієї сфери того,
що протистоїть особистості, до чого особистість може так чи інакше ставитися. Ендопсихіка криє в собі такі риси, як сприйнятливість, особливості пам'яті, мислення та уяви, здатність до вольового зусилля, імпульсивність; екзопсихіка - систему відносин людини та її досвід, тобто інтереси, нахили (схильності), ідеали, переважаючі почуття, сформовані знання.

Як же в людині взаємодіють ці два фактори?

Природні нахили розвитку індивіда, його тілесна організація, нервова та ендокринна системи, переваги й вади, фізична організація владно впливають на формування його індивідуально-психологічних особливостей.

Ви, напевне, помічали, що за інших приблизно рівних інтелектуальних і фахових якостей службовими щаблями скоріше просуваються люди з певною фізичною організацією - зростом, статурою, виразом обличчя тощо. Як кажуть, із представницьким, чи презентабельним, виглядом.

Часом фізично розвинуті люди не сприймають худих, слабких статурою, малих на зріст, хоч би які розумні речі ті казали.

Як, на вашу думку, ці фактори впливають на формування психіки, соціальних установок, ставлення до явищ дійсності у тих та інших?

Отже, йшла мова про домінування в комунікативних відносинах ендопсихіки над екзопсихікою. Буває і навпаки.

Поведінка людини, її ставлення до інших, досвід, фахова підготовка, розуміння інтересів і спонукань інших забезпечує зовнішньо непоказній людині становище як формального, так і неформального лідера. Особливо тоді, коли все це підкріплюється здатністю останнього до вольових зусиль.

Звідси висновок, що природні й соціальні якості не можуть існувати окремо та бути протиставлені одні одним як самостійні підструктури особистості. Вони утворюють єдність.

Це можна ще показати на прикладі досліджень, у яких вивчалося формування рис особистості людей, чий зріст не перевищував 80-130 см. Було встановлено значну схожість структур індивідуальності цих людей, у яких, крім низького зросту, не було ніяких патологічних відхилень.

У них спостерігалися специфічний інфантильний гумор, некритичний оптимізм, безпосередність, висока витривалість до ситуацій,соціальній ситуації, в якій карлики знаходяться з моменту, коли виявилася різниця у зрості між ними та однолітками. Причина полягає в тому що до карлика ставляться інакше, ніж до інших людей, бачачи в ньому іграшку і висловлюючи здивування, що він може відчувати і думати так само, як і решта.

У карликів виникає і фіксується специфічна структура індивідуальності, що маскує їхній пригнічений стан (своєрідна захисна реакція прагнення до комфортності, рівноваги), а іноді й агресивну установку щодо себе та інших.

Якщо ж уявити, що карлик формується в товаристві людей того ж зросту, то стане цілком очевидно, що в нього, як і в усіх, хто його оточує, формуватимуться зовсім інші риси особистості.

Список використаної літератури

Анцыферова Л. И. Некоторые теоретические проблеми психологии личности. - М.: Вопросы психологии. - 1978.