Людина із сформованим вчинком – вірністю сприймає іншу людину в контексті турботливого ставлення до неї. На таку людину можна покластися, не боячись, що вона підведе у будьякій справі. Це відповідальність найвищого порядку.

Гуманність це надхарактеристика особистості, яка акумулює комплекс якостей, що характеризують ціннісне ставлення людини до людини (ставлення до неї як до найвищої цінності, як до мети, а не засобу), повага її прав і свобод.

Гуманність проявляється через вчинок – шанування, що є вищим ступенем моральнодуховного ставлення людини до людини. (І.Д,Бех). Його спонукою виступає особливий тип мотивації “Я дію заради тебе”.

Вирішення завдань виховання гуманістичних цінностей учнів 19 класів визначається, перш за все, їх педагогічною інтерпретацією.

Педагогічна функція цінності реалізується в її орієнтуючій, спрямовуючій ролі в життєдіяльності особистості і проявляється як “вісь свідомості”, саморегуляції її поведінки нині і в майбутньому. Тому факультативний курс “Основи гуманістичної моралі” виконує функції:

14 класи – поступового занурення дітей у світ етичних категорій, постійного ініціювання усвідомлення дитиною зв’язку свого особистісного “Я” з оточуючою дійсністю, здатності здійснення вибору добра на противагу злу;

56 класи – розширення ціннісного спектру життєвих явищ, розвитку здатності сприймати себе, своє “Я”, усвідомлення своєї індивідуальності та неповторності як носія української ментальності;

78 класи – розвитку і утвердження почуття дорослості, формування особистісної автономії, власної гідності, внутрішніх критеріїв самооцінки, культури морального вчинку і відповідальності перед собою та суспільством;

9 класи – вироблення критичного способу мислення, динамічності та багатомірності сприйняття оточуючої дійсності, здатності знаходити гуманістичну сутність в різноманітних етичних концепціях, виявляти свою особистісну позицію громадянина, патріота, гуманіста, активного суб’єкта розбудови громадянського суспільства та правової демократичної України.

4. Методи формування загальнолюдських духовних цінностей

у школярів

Ефективність гуманістичного виховання значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм та методів його організації.

Провідним методом виховання гуманістичних цінностей на факультативних заняттях є метод творчого етичного діалогу коли вчитель і учень (учні) спільно шукають і знаходять відповіді на питання, що дає можливість послідовної самореалізації особистісних сил.

Побудова діалогічної взаємодії педагога з дітьми грунтується на сюжетній, проблемній основі, яка охоплює сукупність психолого-педагогічних прийомів і способів стимулювання учнів до думки, дії, рішення, вчинку, забезпечуючи тим самим прояв суб’єктної сутності особистості.

Сюжетна, проблемна основа етичного діалогу визначається у відповідності з віковими та індивідуальними особливостями учнів. Її розвиток спрямований на опосередкований вплив через емоційне насичення занять різноманітними методичними формами залучення дітей до гри, тестів, практичних ситуацій морального характеру, які базуються на власному досвіді вихованців.

Виховний сенс етичного діалогу на факультативних заняттях, на відміну від уроку спрямований не стільки на засвоєння знань, скільки на актуалізацію творчого потенціалу мислення, почуттів, обґрунтованого осмислення моральної проблеми. Квінтесенцією етичного діалогу є вихід на моральний вибір, постійну рефлексію відносно своєї поведінки, вчинків, розвиток потреби учнів у моральному самовдосконаленні.

Серед методів і прийомів гуманістичного виховання на факультативних заняттях важлива роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють конструктивно-критичному способу мислення, здатності розрізняти добро і зло в повсякденному житті, протистояти аморальним спокусам. До таких методів належать: соціально-рольові ігри, соціодрама, метод відкритої трибуни, морально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, “мозкові атаки”, метод аналізу соціальних ситуацій з моральним характером, ігри – драматизації тощо.

Особливістю цього факультативу є його зв’язок з предметами гуманітарного циклу, де розглядаються окремі моральні проблеми. Втім, для процесуального сходження особистості до гуманістичного ідеалу цієї інтеграції не достатньо. Для цього потрібно в якості обов’язкового компоненту активізувати і об’єднати в єдине ціле навчальну, факультативну і позаурочну виховну діяльність, оскільки в останній забезпечується накопичення та реалізація морального досвіду учнів, здатність в повсякденному житті проявляти доброту, відповідальність, совість, толерантність та інші чесноти.

5. Функції позакласної діяльності

в гуманістичному вихованні школярів

Специфіка формування у вихованців гуманістичного світогляду, забезпечення суб’єктної позиції особистості в ціннісному ставленні до дійсності, що реалізується в спілкуванні, діяльності, в пізнанні себе, в побудові образу “Я” дає можливість виокремити його провідні функції і розглянути їх у двох площинах з боку соціальних та особистісних потреб.

З точки зору реалізації соціальних потреб першочерговою є функція світоглядної орієнтації на основі засвоєння гуманістичної моралі – забезпечення безперервного етичного розвитку учнів, залучення їх до активного процесу оволодіння гуманістичними цінностями.

Доповнюючи попередню, функції детерміновані потребами й інтересами особистості, мають низку специфічних особливостей, що дає можливість виділити їх у самостійну групу.

Рекреаційна функція – забезпечення доречного, емоційно привабливого дозвілля, регенерації і спілкування учнів у одночасному процесі їхнього особистісного розвитку. Різноманітність і насиченість видів діяльності, а отже, й ролей виконують стосовно школяра роль стимулятора його самодіяльності, самовираження, самовиховання. Через цю діяльність відбувається розширення духовного світу індивіду в дусі гуманістичних ідеалів і цілей, згуртування школярів навколо дозвіллєвих інтересів, динамізація етичних потреб особистості.

Компенсаторна функція – надолуження прогалин у етичній освіті, забезпечення творчого зростання і активності особистості. Водночас вона пов’язує моральний і світоглядний розвиток особистості, з формуванням її потенційної готовності до вияву власних гуманістичних цінностей.

До цієї функції примикає релаксаційна функція, що робить акцент на забезпеченні позитивного морального мікроклімату, зняті напруги, конфліктності у міжособистісних стосунках.

Ціннісно-орієнтаційна функція. Надзвичайно важлива в особистісному відношенні: вона допомагає шукати і знаходити життєві орієнтири, гуманістичні ідеали, що мають силу наочного прикладу і зразка вдосконалення та змін у власному розумінні образу “Я” у світі.

Рефлексивна функція – переведення