Інтеграція навчальної діяльності та факультативних занять з етики з позаурочною виховною діяльністю забезпечать процесуальність сходження особистості до гуманістичного ідеалу.

6. Психолого-педагогічні умови виховання гуманістичних цінностей школярів

Стратегічними умовами проектування процесу виховання гуманістичних цінностей виступають:

відповідність виховної практики концептуальним засадам особистісно орієнтованої гуманістичної моделі етичного виховання;

стимулювання ініціативи всіх суб’єктів виховного процесу;

створення необхідних умов для різнобічної життєдіяльності, життєтворчості молодої людини;

забезпечення успішності підростаючої особистості в освоєнні гуманістичних цінностей, її самоствердження, захищеності і підтримки;

створення ситуацій різноманітних позитивних емоційних переживань суб’єкта в предметній, комунікативній діяльності, спрямованих на суспільно значуще особистісне самовизначення та інтелектуальноморальний розвиток;

моніторинг змін індивідуальних якостей вихованців;

створення умов для прояву суб’єктом життєвої активності вищого порядку, тобто його смислотворчості; установка на позитивний суб'єктний досвід вихованця /досвід самовизначення, досвід творчості, досвід комунікації як кооперації, установка на іншого/;

створення "духу" школи на основі різнопланового недирективного, неформального, морального, особистісного спілкування як специфічної форми людських відносин. Для таких відносин характерні діалогічна доброзичливість, співтворчість педагога й дитини. Подібні відносини передбачають духовну атмосферу, у якій “розлиті” смисложиттєві цінності, які в свою чергу вимагають розумності "вибору" як вільної діяльності вихованця. Тут має бути також наявним його просування в своєму розвитку і саморозвитку; поєднання розумного утилітаризму і моральнодуховних устремлінь;

утвердження позиції школяра як рівноправного учасника педагогічного процесу; як наслідок виникнення неформального, доброзичливого мікроклімату в педагогічній спільності, інтерес педагогів до освоєння гуманістичних технологій, в основі яких здійснення “єдності життя і виховання дитини”;

створення стимулюючого і розвивального середовища на основі визначення мети, цінностей, норм, принципів, завдань, напрямів виховних програм діяльності відповідно до потреб, інтересів учнів, а також використання культурно-духовних можливостей конкретного середовища – створення організаційно-діяльнісної структури, що забезпечує розв’язання цих завдань – відбір засобів, методів, способів організаційно-педагогічної діяльності – реалізація особистісно-орієнтованого процесу виховання – оцінювання діяльності та її впливу на виховний процес – планування перспектив особистісного розвитку учнів.

Ефективність гуманістичного виховання й розвитку учнів 19 класів підвищується якщо:

впроваджується цілісний підхід до використання гуманістичних цінностей як засобу виховання і розвитку учнів;

якщо відбудеться систематизація і структурування змісту програм виховання гуманістичних цінностей учнів 19 класів, що базується на засадах гуманістичної етики;

якщо виховний процес здійснюється в широкому контексті духовної культури школи;

якщо особистісно орієнтована технологія сприяє реалізації психологічного механізму формування цінностей гуманістичної моралі громадянського суспільства;

якщо наукоємний процес взаємодії педагогів і школярів спрямований на розвиток гуманістичної моральності особистості;

забезпечується створення педагогічно доцільних моральних ситуацій, які б враховували потреби, відчуття, уявлення, емоції, мотиви, здібності дітей, їх реальне життя; стимулюється суб'єктивна позиція вихованця від мети до підсумків;

якщо виховується ціннісно-оцінювальне ставлення до Батьківщини, до світу, до людини, до самого себе;

якщо вихованці беруть активну участь у відродженні національних цінностей України в діяльності, спрямованій на гуманізацію суспільства;

якщо створюється атмосфера творчого вибору і самовдосконалення;

якщо йде орієнтація на добро, обов’язок та совість як базові категорії моралі громадянського суспільства;

якщо процес виховання будується на основі суб'єктної взаємодії педагога і вихованців та особистісному підході до них;

спонукає до самопізнання, самовдосконалення, самореалізації особистості.

Використана література

Бех І.М. Духовні цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1997. № 1.

Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина // Педагогіка і психологія. – 1997. № 1.

Бутківська Т.В. Цінності від учителя до учня // Початкова школа. – 1997. № 2.

Ващенко Т.Г. Діагностика моральних цінностей особистості школярів // Рідна школа. – 1996. № 2.

Тараненко І.Г. Демократичні цінності у становленні громадянина // Педагогіка і психологія. – 1997. № 2.