або менш інтенсивними. Спостереження свідчать, що коливання уваги молодших школярів через 15-20 хв здебільшого приводять до мимовільного відволікання її від об’єкта.
Переключаючи увагу, молодший школяр свідомо переходить з одного об’єкта на інший, від одного завдання до іншого, ставлячи перед собою мету зайнятися чимось новим або перепочити. Здатність переключати увагу важлива тоді, коли треба швидко реагувати на зміни середовища. Переключення уваги викликається змінами в навколишньому середовищі. Здатність до переключення уваги виражається в процесі практичної діяльності. Потрібно виробити звичку переключати уваги в певних умовах. У школі слід так організовувати процес навчання, щоб діти з самого початку одержали завдання, яке б вимагало переключення їх уваги на учіння. Треба слідкувати, щоб вони цілком переключалися на новий предмет діяльності, повністю виконували його вимоги до діяльності. Дотримання розумного режиму переключення уваги в процесі навчання має важливе значення для гігієни розумової праці, виступає необхідною умовою раціонального режиму праці й підтримки оптимального рівня працездатності молодших школярів на уроках.
Розподіляти увагу в межах одного аналізатора майже неможливо: слухати уважно дві промови, слухати й читати. Якщо одна з діяльностей вимагає великої концентрації уваги, то розподіл стає неможливим, бо зосередження свідомості на певних об’єктах неминуче пов’язане зі звуженням його поля.
Різні життєві ситуації вимагають різних видів уваги. Водночас кожна з таких ситуацій може реалізуватися за допомогою різних видів уваги. Це стосується насамперед розподілу й переключення уваги, але не завжди можна точно визначити, завдяки чому досягнуто мети. Молодий учитель з рухливою нервовою системою, який немає відповідного досвіду й умінь ,частіше користується переключенням уваги, а досвідчений учитель переважно розподіляє увагу. У певних випадках один вид може переходити в інший, даючи змогу досягти мети більш раціональними способами.
Обсяг уваги визначається тією кількістю об’єктів ,яку можна охопити увагою в обмежений відрізок часу. Тренування, розвиток навичок читання молодшого школяра дають можливість сприймати більший обсяг слів, хоча при цьому можливе збільшення помилок. Обсяг уваги пов’язаний із властивістю її концентрації й перебуває в зворотній пропорційній залежності з нею. Якщо максимальна концентрація уваги характеризує ступінь звуження свідомості, то обсяг характеризує ступінь його розширення.
Особливий інтерес викликає розсіяність уваги, яка полягає в перестрибуванні від одного зовнішнього об’єкта до іншого. Увага молодшого школяра за мінімальної вольової регуляції підпорядковується зовнішнім обставинам. Та не треба плутати з “професорською розсіяністю”, причиною якої виступає глибока концентрація уваги на одному об’єкті свої намірів, що є необхідною умовою зосередження особистості.
Для більш обґрунтованого й точного вивчення уваги в психології використовують ряд методик, які дають змогу виявити окремі властивості й дати їм якісну та кількісну оцінку. Це може бути психологічний експеримент із використанням тестових методик, що значно підвищує надійність психодіагностики.
Звичайно, психологічний контроль не обмежується регуляцією процесу поетапного формування розумових дій, він виконує також функцію управління становленням самої уваги в процесі навчальної й трудової діяльності, виробленням таких її властивостей, як концентрація, розподіл, переключення та стійкість. При цьому необхідно створити такі умови, які б сприяли формуванню уваги молодшого школяра, а саме 1) привчати учнів працювати в різних умовах, тренуючи довільну увагу; 2) захоплювати цікавою і важкою працею, формуючи післядовільну увагу; 3) розвивати стійкість уваги вправами переключення уваги з об’єкта а об’єкт за маршрутами і виділення найбільш важливих з них. Треба привчати дітей за жодних обставин не робити щось недбало.
Особливості уваги молодших школярів.
Особливості уваги дітей молодшого шкільного віку залежить від розвитку їхньої нервової системи. Процеси збудження і гальмування в корі великих півкуль у молодших школярів змінюються порівняно швидко. Цим пояснюється те, що діти дуже чутливі до зовнішніх вражень, легко звертають увагу на кожний подразник. Тому новий осередок збудження, що виник в корі мозку змушує дитину відволікатись від того, на чому вона була зосереджена. Виходить деяка нестійкість уваги, мимовільне переключення її з одного предмета на інший. Цьому сприяє дуже розвинутий орієнтувальний рефлекс. Завдяки дитячій вразливості увагу молодшого школяра привертають насамперед яскравий, образний, наочний навчальний матеріал, жвавий і емоційний виклад.
Одна із загальних особливостей уваги молодшого школяра – це здатність легше зосереджуватися на предметах зовнішнього світу, ніж на власних думках і уявленнях. Так .в одній школі першокласникам запропонували помічати членів своєї сім’ї і сусідів по квартирі. Діти спробували виконати завдання в класі, а потім відмовилися і сказали :”краще ми це зробимо дома, коли всі зберуться”. Цей факт свідчить про те, що здатність зосереджуватись на своїх думках і уявленнях (так звана внутрішня увага) в цьому віці ще слабко розвинена.
В перші місяці навчання в школі дитина однаково уважна до різних видів робіт, її більше цікавить її не зміст навчального матеріалу, а процес навчання.
Але поступово їх увага стає більш зосереджена на заняттях з певних навчальних предметів або про виконанні тих ж самих видів навчальної роботи. Це залежить від розвитку диференційованих інтересів учня.
Таким сином, хоч у дітей велику роль відіграє мимовільна увага, але вже в дошкільному віці в них починає розвиватися довільна увага. Вона є результат виховання, спілкування дітей з дорослими, спільної діяльності з ними.
Нерідко дітям буває важко підтримувати довільну увагу не лише тому, що вони не звикли до вольових зусиль й у них ще не має вміння працювати терпляче, не поспішати. Це особливо відчувається коли діти мають зрозуміти суть задачі. Навчальне завдання як на уроці, так і вдома, не можна виконати,