Наявність інструментарію дозволяє обійтися без звичайної обстановки в приміщенні, більше того — навіть такі меблі, як столи і стільці на кожного, просто заважають рухатися дітям і викликає в педагогах звичне бажання посадити дітей.

Але до таких результатів можна прийти при одній дуже важливій умові — використанні гри як єдиного методу організації процесу. Варто розглядати гру як створення (чи підтримку створеної дітьми) ситуації творчого пошуку рішення задачі, де обов'язково присутні пошук і вибір кожного, і яка може стати надзадачею для конкретної дитини, але дозволяє вибрати собі підзадачу під силу й інтереси, і цілком переборна і захоплююча для групи дітей. У процесі її і дозволяються проблеми спілкування, творчості, і, відповідно, виховання, навчання і здоров'я.

Механізм навчання простий: часті і різноманітні операції з грамотно написаними словами і їх елементами, фразами, текстами без готових пояснень правил (навіть у завуальованій чи тим більше спрощеній, тобто перекрученій, формі) у присутності дітей і разом з ними, веде до бажання відтворювати, створювати за аналогією і використовувати за своїм розсудом. Що і втілюється в конкретні дії самостійно, з педагогом («з рук у руки»), під контролем і напрямком його чи інших дітей, усієї групи.

Іншими словами, вибудовується алгоритм процесу: різноманітні численні ігри — навички — осмислення — висновок (правило) — нові ігри на основі цього висновку і т.д.

Переваги інструментів Зайцева

по навчанню читанню і грамотному письму

Посібники М.Зайцева універсальні для будь-якої аудиторії (віку, рівня розвитку, кількості учасників, поставлених задач і т.д.).

Усі традиційні знання дані в найбільш повному обсязі, у систематизованому виді, що виключає будь-яку «зайву» чи «засмічуючу», тобто непрацюючу на грамотність, інформацію. А це дозволяє педагогам будь-якого профілю використовувати посібники по необхідності як засіб для рішення своїх дидактичних задач (у якості основного чи рівнобіжного змісту навчання) на основі дитячих життєвих інтересів під керівництвом дорослих.

Система дає можливість не відмовлятися відразу від прийнятих методик тим, кому це важко, а використовувати посібники як доповнення для розвитку наявних програм.

Посібники впливають на багато органів почуттів: колір їх яскравий, тонко і точно підібраний, не дратує око; текст великий і видний здалеку;

розташований у різних місцях приміщення, тренує м'язи очного яблука на дальність зору;

відхід від червоно-синьо-зелених сполучень квітів у символіці звукобуквеного аналізу дозволив уникнути колірної «роздратованості» слів при зоровому сприйнятті;

кубики видають звуки різного тембру і висоти, і педагог буде багато разів озвучувати їх сам (пекти, називати) і використовувати сольне і хорове виконання — усе це дозволить створювати музично-емоційні естетичні асоціації;

часто знаходячись у руках у дітей, посібники різного розміру будуть впливати на дрібну мускулатуру рук, що саме по собі найсильнішим чином впливає на розвиток інтелекту;

якщо посібники грамотно розміщені, уздовж стін по всьому приміщенню і вище рівня ока, можна назавжди забути про потенційну загрозу сколіозу, гіподинамії і дидактичній перевантаженості в результаті занять, надані дітям у вільне користування дозволяють розвиватися у власному темпі й у перспективі виходити на жагучу самоосвіту.

За найменшу фонематичну одиницю мови беззастережно прийнятий склад. На думку автора посібників, передумови для усвідомленого розподілу на букви і звуки з'являться набагато пізніше, ніж ми і зможемо скористатися на наступному «витку» розвитку інтелекту. А поки дошкільнята, особливо молодшого і середнього віку (так само як і іншомовним у процесі освоєння чужого для них мови), набагато легше й захоплено спілкуватися з грамотно виложеною системою російської мови, радісно мимоволі запам'ятати її і наповнити змістом текст. Вся ігротека буде спрямована на це.

Можливість кожному навчатися читати найбільш зручним для нього способом.

Список використаної літератури

Новітні методики з читання. – К., 1999.

Методика М.Зайцева. – М., 2000.

Раннє навчання за М.Зайцевим. – М., 2001.