На думку М.Р.Гінзбурга, необхідність самовизначення, як особистісного, так і професійного, певною мірою детермінована вимогами суспільства, але доводить, що самовизначення також детермінується внутрішньою логікою психічного розвитку особистості і пов'язано з потребою у самореалізації, яка загострюється у юнацтві. Саме тому воно включено в систему уявлень особистості щодо перспективи у часі і тісно пов'язано з її життєвими планами. Очевидність зв'язку самовизначення з потребою особистості у самореалізації пов’язана із певною психологічною основою особистісного самовизначення на даному етапі розвитку особистості в усвідомленні та активній реалізації в житті спрямованій у майбутнє. [5].

К.Роджерс у своїх дослідженнях акцентує увагу на такому підході до особистості, в якому особистість є контролюючим центром для прийняття рішень. В основі цього підходу, за його баченням, знаходиться людина, її призначення жити і діяти: сутність природи кожної людини є реалістичною і конструктивною та заслуговує довіри. Пробудження сутності сили розвитку особистості, формування особистісної, індивідуальної суб’єктивності відбувається лише на основі вільного вибору. Згідно цього підходу, вирішальну роль у розвитку людини відіграють її уявлення про себе та самооцінка.[ 14 ].

Таким чином, процеси самовизначення в юнацькому віці визначаються потребою у самореалізації. Крім того, відбувається активізація процесів самопізнання та формування свого “я“, визначення власної життєвої позиції та світогляду. Тому, потреба старшокласників у професійному самовизначенні стає основною умовою їх подальшого розвитку.

Отже, особистісне самовизначення старшокласників розглядається як: результат самоусвідомлення і самопізнання та формування на цій основі "я-уявлень", тобто уявлень про свої індивідуальні риси, детермінація планів і перспектив в майбутньому. Крім того, зв'язок між формуванням "я-уявлень" старшокласників і визначенням її професіональних планів здійснюється шляхом самопізнання і з'ясування ними своїх можливостей та перспектив подальшого розвитку. Основою цьому служить характерне старшокласникам спрямування у майбутнє, яке насамперед пов'язане з усвідомленням потреби самореалізації та усвідомленні себе у стосунках з оточуючими, у виборі майбутнього соціального оточення і у визначенні свого місця в системі суспільних відносин.

Професійне самовизначення старшокласників розглядається як невід'ємна частина цілісного процесу у зв'язку з процесами самовизначення у світогляді, особистісного і соціального самовизначення. Крім того, професійне самовизначення старшокласників пов'язане із вибором ними соціального середовища, "приєднання" до професії як до певної сфери соціальної активності. Однак, професійне самовизначення розглядається у поєднанні із самовизначенням учнів старших класів стосовно світогляду, моральної позиції та життєвого сенсу, які обумовлюють їх зв'язки з оточуючим середовищем, а, отже, і мету, напрямок та зміст їх діяльності.

Саме успішне професійне самовизначення старшокласників в певній мірі залежить від усвідомлення або відчуття ними своєї "реалізаційної спрямованості", головного напрямку індивідуальної особистісної і професійної самореалізації. Реалізаційна спрямованість старшокласників, як аспект життєвого та особистісного самовизначення, має відображення не лише в ієрархічній структурі мотиваційної сфери, а також виявляється в їх цілеспрямованих вчинках і поведінці, переживається на емоційному рівні у формі інтересу, бажання, захоплення, покликання, відчуття перспективи тощо. Значення реалізаційної спрямованості особистості учнів старших класів залежить від усвідомлення своєї потреби в самореалізації, в нашому випадку професійної діяльності і, як наслідок, професійної кар'єри.

Обрання сфери професійної діяльності, складання індивідуального професійного плану та визначення шляхів його реалізації, вимагає від випускника прийняття певних рішень та здійснення певного вибору. Тому, вибір є основою самовизначення старшокласників, їх професійного самовизначення. Проблема вибору і труднощі, які її супроводжують є основними на вирішальних етапах професійного самовизначення, а саме: вибір навчального закладу та напрямку професійної спеціалізації.

Література:

Альбуханова – Славская К.А.Деятельность и психология личности.-М.:Наука, 1980.-335 с.

Афанасьева Т.М. Душа и тело: [ О самовоспитании личности]. - М.:Мол. Гвардия, 1990.-240с.

Божович Л.И. Проблемы формирования личности: Избр. психол. труды.-М.:Воронеж,1995-352с.

Вікова психологія/за ред.Г.С.Костюка,-Київ,”Радянська школа”,1976.-187c.

Гинзбург М.Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема // Вопросы психологии .-1998.-№2.-с.19-27

Головаха Е.И. Жизненные перспективы и профессиональное самоопределение молодежи.- К.: Наукова думка, 1988.-с. 142.

Климов Е.А. Человек и профессия.- Л.,1984.-141с.

Кон И.С. В поисках себя: личность и ее самосознание. – М.: Политиздат, 1985. – 244 с.

Кон И.С. Психология старшекласника.-М.,1980.-192с.

Кон И.С. Психология ранней юности. Кн. для учителя.-М.: Просвещение,1989.-254с.

Коротун О.А. Формирование личных жизненных планов – фактор активного профессионального самоопределения учащихся общеобразовательной школы: Дис. канд. пед. наук.-М., 1992.-176с.

Мудрик А.В. Современный старшеклассник: проблемы самоопределения.- М.: Знание, 1977.-с. 64

Пряжніков М. Особиста професійна перспектива. /Психолог №16, 2004. - с.6-8.

Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека: Пер. с англ. – М.: Изд. группа "Прогресс", "Универс", 1994. – 480 с.

Сафин В.Ф., Ников Г.П. Психологический аспект самоопределения //Психологический журнал, 1984.

Л.Д.Столяренко Основы психологии.-Ростов-на-Дону.:Феникс, 2003.-634с.

Фельдштейн Д. И. Психология взросления: структурно-содержательные характеристики процесса развития личности: Избранные труды / Д. И. Фельдштейн. – 2-е изд. – М.: Московский психолого-социальный институт: Флинта, 2004. – С. 94-124.