а) Пам’ять зорова. Недостатній розвиток.

(Як проявляється)

Дитина погано запам’ятовує матеріал, поданий у образній зоровій формі. Щоб правильно запам’ятати, а відтак і зрозуміти новий матеріал, їй потрібно не тільки побачити його, але й почути, а то й записати. Такі діти намагаються постійно проговорювати важливу для них інформацію, вимога вчителя мовчки читати підручник рівносильно для них вимозі перестати вчити матеріал.

(Можливі причини)

Індивідуальні особливості розвитку.

В такому випадку недостатня дієвість зорового запам’ятовування є не патологією, а особливістю стилю дитини.

Текст короткочасної зорової пам’яті.

Дитині послідовно демонструються 4 картках з простим геометричним малюнком. Кожну картку показують 10 с. Відразу після показу дитині пропонується намалювати те, що вона бачить.

Карточка А.

Намальовані дві перехрещені лінії із прапорцями. Просторова орієнтація прапорців не має значення – 1бл.

Правильно розташовані відносно один одного прапорці – 1 бал.

Лінії точні, рівні, поставлені під правильним кутом – 1 бал.

Максимальна оцінка.

Карточка Б.

Намальовано великий квадрат, поділений на чотири частини однією вертикальною та однією горизонтальною лініями – 1 бал.

В кожній із чотирьох частин великого квадрата намальовано по чотири малі квадрати – 1 бал.

В кожному маленькому квадраті стоїть крапка. Всього 1 крапок - бал.

Передано всі частини малюнка і є всі квадрати і всі крапки – 1 бал.

Лінії точні. Рівні, всі прапорці збережені – 1 бал.

Максимальна оцінка – 5 балів.

Карточка В (1)

Намальовано великий прямокутник з маленьким в ньому – 1 бал.

Всі вершини внутрішнього прямокутника з’єднанні з відповідними кутами зовнішнього – 1 бал.

Маленький прямокутник (так само, як і в зразку) розміщений у великому з певним зсувам ліворуч – 1 бал.

Максимальна оцінка – 3 бали.

Карточка В (2).

Намальовано відкритий (незамкнутий) прямокутник з прямим кутом на кожному краю – 1 бал.

Фігура відтворення правильно, збережені (хоча б приблизно) всі пропорції – 1 бал.

Інтерпретація

Низький рівень розвитку зорової пам’яті – 4-5 балів.

Середній рівень розвитку зорової пам’яті – 6 балів.

Добрий рівень розвитку зорової пам’яті – 7-9 балів.

Прекрасний рівень розвитку зорової пам’яті – 10-12 балів.

Корекція.

Малювання по пам’яті.

Пригадування, що було і що залишилось (перед дитиною виставляються якість фігурки, а потім одна чи дві змінюються або замінюються іншими і пропонується пригадати, чого не вистачає, або що нове з’явилось).

Опис місцевості по пам’яті.

б) Пам’ять слухова. Недостатній рівень.

(Як проявляється)

Учень точно виконує інструкцію до вправи, яку може прочитати, і порушує її, якщо мав змогу її тільки прослухати. Дуже погано розповідає текст казки, історію, яку йому прочитав дорослий, і набагато краще переказує історію, самостійно прочитані. Не може переказати правило, яке тільки що пояснив учитель, але добре переказує це ж правило, прочитане в книжці.

(Можливі причини)

Індивідуальні особливості розвитку.

Поганий слух.

Корекція

Ланцюжок. Гра, трохи схожа на зламаний телефон, але тут слова називаються вголос і виразно. Просто кожен гравець називає на одне слово більше. Так перша дитина говорить одне слово, друга повторює це слово і додає своє, третя повторює ці два слова і додає третє своє.

Так чи ні.

Дітям читається невеличке оповідання. Далі психолог буде щось стверджувати на основі змісту цього оповідання, а діти відповідатимуть так це, чи ні. Наприклад. Була весна. Яскраво світило сонце. На галявині цвіли гарні квіточки. Над ними літали метелики. Перший був жовтим, другий – червоним, третій – коричневим, а четвертий – більшим. Метеликам було весело. Вони раділи сон6цю і теплу.

Трапилось це весною – Так.

Сонце світило яскраво – Так.

На галявині росли грані кущі – Ні.

Над ними літали пташки – Ні.

Метеликам було весело. – Так.

Вони раділи веселі – Ні.

ПРАКТИЧНЕ ВИКОНАННЯ.

Дітям 1-Б класу була подана ряд ігор на визначення слухової пам’яті.

У грі було задіяно 15 дітей.

В загальному текст-гра показала середній рівень запам’ятовування учнів.

ТЕОРІЯ.

Мислення. Терміном мислення в психології позначається процес пізнавальної діяльності індивіда, що характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності.

Будь-який процес мислення проходить за допомогою розумових дій і поняттях про них. У розумових діях можна виокремити їх головні складові елементи або процеси – розумові операції. До розумових операцій належать порівняння синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація.

Порівняння дозволяє усвідомити схожі та відмінні ознаки та властивості об’єктів.

Аналіз у мисленні являє собою мислення розчленування предметів свідомості, виокремлення в них їх частин, сторін, аспектів, елементів, ознак і властивостей.

Синтез – це мислення, об’єднання окремих частин, сторін, аспектів, елементів, знак і властивостей об’єктів у єдине якісно нове ціле.

ВИСНОВОК: Вивчаючи та аналізуючи психологічні та анатомо-фізіологічні особливості першокласників і їх пристосування до проведення навчальної діяльності. Я зробила висновок, що на адаптацію і дезадаптацію першокласника впливає і психолого-фізіологічні особливості і спеціальна дошкільна підготовка.

На мою думку потрібно розвивати у дошкільнят пізнавальну сферу діяльності. В більшості ця підготовка до шкільного життя повинна мати ігровий характер, щоб не заставляти дитину вчитися, а тільки дати поштовх.

Якщо не дотримуватися такого розпорядку, дитина може наштовхнутися на понятті – страх школи та тривожність школи.

Основними причинами є:

надмірна тривожність батьків;

завищення вимоги до навчальних успіхів дитини;

знижена самооцінка;

суворість вчителя.

Як правило страх школи є фундаментом шкільної тривожності.