Загалом, алгоритм обґрунтування передбачає висвітлення таких аспектів досліджуваної проблеми:

1. Сутнісний зміст проблеми - відтворює головні, найбільш гострі суперечності між існуючими теоретичними знаннями і практичним станом питання, що досліджується.

2. Соціальний запит - підтверджує, продиктовану змінами соціальних умов, необхідність вирішення більш загальної проблеми педагогіки, складовою частиною якої є запроваджена проблема дослідження.

3. Запити практики - узагальнені дослідником вказівки на конкретні труднощі в розв’язуванні педагогічних задач, помилки і недоліки в роботі, що зумовлені відсутністю відповідних наукових положень та рекомендацій; прогресивні явища, які вимагають узагальнення, аналізу та подальшої наукової розробки.

4. Запити науки - характеризують необхідність дослідження для розвитку педагогіки, визначають місце проблеми дослідження в загальному науковому знанні, вказують наукову наступність розроблюваної проблеми.

5. Розробленість проблеми - показує існуючий рівень висвітлення проблеми в педагогіці та суміжних науках.

6. Ідея дослідження - містить вказівки на головні напрямки дослідження чи його концепцією.

7. Стратегія дослідження - вказує на основні принципи і шляхи зміни існуючого чи розробки нового теоретичного знання.

8. Тактика дослідження - визначає головні відомі науці теоретичні й методологічні положення, виходячи з яких, слід розробляти теоретичні передумови дослідження, як засіб підвищення практичної ефективності навчально-виховного процесу.

Проблема повинна конкретизуватися у темі дослідження.

Тема - визначення явища, яке вивчається і яке охоплює певну галузь наукового знання.

Тема дослідження відтворює основний зміст наукової роботи і визначає її кінцевий результат.

При формулюванні теми дослідження варто дотримуватися таких вимог:

у формуванні теми важливо відтворити та узгодити об’єкт, предмет і мету дослідження;

тема повинна вказувати на зміст проведеного дослідження;

формулювання теми має бути конкретним;

у темі висвітлити спрямування на дослідження конкретного аспекту педагогічної теорії чи практики;

у темі чітко визначити, чия діяльність - учнів певного віку чи вчителів буде досліджуватися;

доцільно обрати лише один предмет дослідження;

тема повинна забезпечувати цілісність педагогічного дослідження, єдність і логічний зв’язок усіх його методологічних характеристик.

Визначення об’єкта і предмета дослідження

Об’єктом педагогічного дослідження виступає те, що досліджується, предметом - те, що у цьому об’єкті набуває наукового пояснення.

Визначити об’єкт, означає дати відповідь на запитання: що розглядається у дослідженні? Об’єкт педагогічного дослідження завжди лежить у площині цілеспрямованого навчально-виховного процесу (у широкому розумінні слова): теорії і методики організації, змісту та принципів пізнавальної діяльності, форм, методів, прийомів і засобів діяльності вчителя й учнів.

Основними об’єктами педагогічних досліджень можуть бути:

діяльність вчителів та учнів;

діяльність дітей і учнів;

педагогічні стосунки між об’єктами і суб’єктами навчання та виховання;

організація та управління пізнавальною діяльністю школярів;

організація та управління навчально-виховним процесом;

управління навчально-виховними закладами тощо.

Предмет дослідження - це та сторона, аспект чи точка зору, з якої дослідник пізнає цілісний об’єкт, виділяючи при цьому головні, найбільш суттєві (з точки зору дослідника) його ознаки. Предмет включає в себе ті сторони та властивості об’єкта, які в максимальній мірі відтворюють проблему і підлягають вивченню, тобто фіксує певні аспекти, елементи, зв’язки та відношення об’єкта, що розкриваються в процесі пошукової роботи. В одному об’єкті, залежно від поставленої мети, можна виділити декілька предметів дослідження.

Предметом педагогічних досліджень можуть бути:

мета освіти чи виховання;

прогнозування результатів педагогічного процесу;

зміст, форми й методи організації навчання та виховання;

характеристики діяльності вчителя та учня;

суперечності в навчально-виховному процесі;

шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу;

характер педагогічних вимог до організації навчання та виховання;

педагогічні умови, особливості, тенденції розвитку освітніх процесів;

педагогічні відносини між учасниками навчально-виховного процесу;

діяльність і навчання школяра та основні характеристики цього процесу.

Формулювання мети та завдань дослідження

Предмет конкретизується у меті та завданнях дослідження, які виступають безпосередніми характеристиками наукової діяльності пошукача.

Мета дослідження - це те, що в найбільш загальному вигляді повинно бути досягнуто у процесі роботи. Отже, мета передбачає відповідь на запитання: що бажає одержати дослідник і яким повинен бути цей результат? При цьому із формулювання мети повинно бути зрозуміло:

що досліджується;

для чого досліджується (суспільне значення);

яким шляхом досягається результат.

Педагогічні дослідження можуть передбачати практичну мету або одержання інформації для вибору шляхів та засобів вирішення проблемної ситуації. При цьому мета дослідження зводиться до малого числа формулювань, які можна передати одним абзацом.

Метою науково-дослідної роботи з педагогіки може бути:

розробка педагогічних чи науково-методичних (організаційно-педагогічних, соціально-педагогічних і т.п.) основ формування (виховання, розвитку) в учнів (учителів)... ;

виявлення, обґрунтування й експериментальна перевірка педагогічних (дидактичних, методичних, методологічних) умов (передумов) формування (виховання, розвитку)... ;

педагогічне обґрунтування змісту, форм методів і засобів... ;

розробка методики (методичної системи) формування... ;

визначення та розробка педагогічних (дидактичних) засобів (системи засобів)... ;

розробка теоретичної моделі... ;

розробка вимог, критеріїв, виявлення характеристик та оцінка педагогічних процесів чи явищ;

виявлення залежностей, які існують між факторами, розкриття зв’язків між педагогічними процесами і явищами;

розробка умов для усунення недоліків навчально-виховного процесу;

вивчення динаміки розвитку, розкриття можливостей удосконалення педагогічних процесів та ін.

Завдання дослідження випливають з аналізу рівня розробленості (вивчення) об’єкта під кутом зору поставленої мети і є тим мінімумом запитань, відповіді на які необхідні для досягнення мети.

У своїй сукупності завдання повинні дати уявлення, що слід зробити для розв’язування поставленої проблеми. Таким чином, завдання дослідження виступають як часткові, порівняно самостійні цілі стосовно до загальної мети в конкретних умовах перевірки висловленого припущення (гіпотези).

Найбільш загальною та головною вимогою до розробки завдань дослідження є їх діагностичність формулювання. Ця величина вказує на певний однозначний опис завдань, продуманість способу їх вимірювання й оцінки ступеня реалізації.

Діагностичне визначення завдань стає можливим, якщо вихідні поняття, які використовуються при їх формулюванні, задовольняють таким вимогам:

мають точне визначення, тобто настільки точно описані ознаки, що поняття завжди співвідносяться з їх об’єктивними проявами;

прояви мають категорію міри, тобто їх величина підлягає прямому