результати вимірювання співвідносяться з певною шкалою, тобто відповідно оцінюються.

Кількість завдань дослідження повинна бути мінімальною за ознакою їх необхідності й достатності у рамках конкретної пошукової роботи (як правило, це 4-5 завдань).

До основних завдань практично всіх досліджень слід віднести дослідно-експериментальну перевірку висловлених ідей та розробку практичних рекомендацій з метою вдосконалення навчально-виховного процесу.

Розробка гіпотези дослідження

Гіпотеза - це наукове припущення, яке висувається для пояснення певних фактів, явищ чи процесів, і яке необхідно підтвердити чи заперечити.

Гіпотезу можна вважати одним із головних методів розвитку наукового знання, зміст якого полягає у розробці припущення та наступній експериментальній, а іноді й теоретичній його перевірці, яка підтверджує гіпотезу (вона стає фактом, концепцією чи теорією), або заперечує її (висувається нова гіпотеза і т.д.).

Формулюючи гіпотезу, дослідник будує припущення про те, яким чином він має намір досягти поставленої мети. При цьому повинні бути чітко визначені положення, які потребують доведення і захисту (експериментальної перевірки). Гончаренко С.У відзначає, що найбільш продуктивними є гіпотези, сформульовані у вигляді: "Якщо має місце А, то матиме місце й В при виконанні умови С". Гіпотеза у процесі дослідження неодноразово уточнюється, доповнюється чи змінюється.

З приводу формулювання гіпотези педагогічного дослідження слід додатково відмітити:

По-перше, якщо такі елементи програми дослідження як актуальність теми, суперечність, проблема, об’єкт, мета можуть бути, головним чином, сформульовані на початку дослідження, що не виключає їх неодноразового уточнення, то натомість гіпотеза може бути сформульована лише у найбільш загальних рисах, і в подальшому вимагатиме детального доопрацювання після теоретичного вивчення проблеми й аналізу літературних джерел.

По-друге, на початку формулюється загальна гіпотеза дослідження. У процесі роботи над проблемою дослідник, у руслі такої загальної гіпотези, вибудовує цілий ряд часткових припущень (гіпотез), які розгалужуються і, таким чином, виникає система, дерево гіпотез. Зрозуміло, що ці часткові, робочі гіпотези викладаються лише в кінцевому тексті наукового звіту, статті чи монографії.

У процесі формулювання гіпотези слід дотримуватися таких вимог:

гіпотеза повинна відповідати вихідним методологічним принципам програми дослідження;

гіпотеза повинна розкривати механіку функціонування педагогічного явища і передбачати перспективу його розвитку;

наукове припущення повинно бути нестандартним (уникати тривіальних формулювань);

гіпотеза формулюється так, щоб чітко проглядалися положення, які потребують доведення;

гіпотеза передбачає, який засіб розв’язання педагогічного завдання є ефективним;

у гіпотезі передбачають оптимальний варіант вирішення проблеми з декількох можливих;

гіпотеза формулюється так, щоб її можна було експериментально перевірити. Необхідність перевірки випливає з самої суті гіпотези як припущення;

гіпотеза повинна давати ймовірне знання про причину тих чи інших педагогічних явищ (причинно-наслідкові зв’язки між педагогічними процесами та явищами);

формулюючи гіпотезу, автор тим самим визначає стратегію, головну ідею дослідження, ті положення, які потребують перевірки, підтвердження, аргументації;

формулювання гіпотези повинно бути простим і доступним для розуміння.

Алгоритм побудови та розробки гіпотези включає в себе такі кроки:

1. Однозначно визначити основний рівень розвитку суперечностей навчально-виховного процесу як найменш розроблене питання проблеми дослідження.

2. Чітко визначитися в уявленнях про досліджуване явище, усвідомити його структуру, функції, зв’язки за відповідними припущеннями про їх призначення і функціонування.

3. Провести критичний аналіз взаємодії досліджуваних елементів в об’ємі досліджуваного явища (об’єкта) і узагальнити та синтезувати одержані знання в гіпотезу.

Чітко та лаконічно обґрунтувати основні моменти і методи теоретичної й емпіричної перевірки гіпотези в цілому, а також окремих припущень.

Приклад формулювання наукового апарату дослідження:

Тема дослідження: “Попередження типових помилок учнів 5-7 класів на уроках трудового навчання”.

Мета дослідження - розкрити механізм формування типових помилкових дій учнів у процесі трудового навчання та розробити методику їх попередження.

Об’єкт дослідження - процес трудового навчання школярів.

Предмет дослідження - причини помилкових трудових дій учнів та шляхи їх попередження.

Гіпотеза дослідження: психолого-педагогічний аналіз типових помилок дозволяє розробити ефективну методику їх попередження, що сприятиме поглибленню знань та вмінь учнів з трудового навчання.

Завдання:

Розкрити психолого-педагогічні причини виникнення в учнів помилок на уроках трудового навчання.

Виявити типові помилки учнів з трудового навчання та шляхи їх попередження.

Здійснити аналіз причин виникнення типових помилок учнів та уточнити шляхи їх попередження.

Розробити та експериментально перевірити методику попередження типових помилок учнів з врахуванням механізму їх виникнення.

Рекомендована література

Випускні і дипломні роботи студентів (за спеціальностями "Трудове навчання", "Професійне навчання"): Метод. посібник / Ю.О. Туранов, Р.М. Горбатюк, Б.О. Мурій та ін.: За ред Ю.О. Туранова. – Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2001. – 96 с.

Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: Метод. поради молодим науковцям. – К., 1995. – 45 с.

Дипломна робота у вищих педагогічних закладах освіти (Положення про організацію і виконання) зі спеціальності "Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання" напряму підготовки "Педагогічна освіта" / В.К.Сидоренко, Є.В. Кулик. – К., 2001. – 44 с.

Кыверялг А.А. Методы исследований в профессиональной педагогике. – Таллин: Валгус, 1980. – 334 с.

Методика застосування комп’ютерної техніки при викладанні предметів шкільного курсу: Навчальна програма для студентів пед. спеціальностей ВНЗ III-IV рівнів акредитації / С. Й. Феник, І.І. Бабин. – Тернопіль: ТДПУ, 2002. – 10 с.

Методичні рекомендації до написання наукової праці / Укл. В.В. Васильєв. – Дніпропетровськ: ДДУ, 2000. – 26 с.

Науково-дослідна роботи в закладах освіти: Метод. посібник / Укл. Ю.О. Туранов, В.І. Уруський. – Тернопіль: Астон, 2001. – 138 с.

Основы научных исследований: Учеб. для техн. вузов / В.И. Крутов, И.М. Грушко, В.В. Попов и др.; Под ред. В.И. Крутова, В.В. Попова. – М.: Высш. шк., 1989. – 400 с.

Положення про порядок підготовки магістрів у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль: ТДПУ, 2000. – 26 с.

Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. Основи наукових досліджень: