Головний висновок Русової – все виховання дітей” має бути позначене мистецтвом, естетичним сприйманням і емоціями.

Щодо морального виховання, то тут, за концепцією Русової також треба орієнтуватися на національні риси, зумовлено фізичним оточенням (географічним розташуванням, кліматом, природою (та історією краю, українського народу. За своєю природою українці індивідуалісти і неабиякі гумористи. С.Русова надзвичайно тонко описує особливості розуміння малими дітьми релігійних постулатів, наголошує на тому, що вихователі (вживає тодішню назву – садівниці) повинні особливо чуйно ставитися до релігійних почуттів і духовного життя дитини, дуже ретельно обмірковувати свій вплив. В українців релігія тісно пов’язана з культом природи, яка дає у змогу дитині глибоко відчувати і переживати невимовну красу. Русова подає чудові описи таких свят, як Різдво, Маковія, Спаса, всенощної на Великдень, а далі тактовно висловлює до морально-релігійного виховання, спираючись на досвід своєї сучасниці, відомого італійського педагога: “Монтессорі теж визнає потребу релігійного виховання, але, як і до усього другого, ставиться і до цього питання дуже просто: в садку висить картина – Мадонна Рафаеля, діти співають молитви” – от і усе. Задля українських дітей бажано переводити в життя релігійне виховання в згоді з народними звичаями, з родинними нахилами, з індивідуальними змаганнями самої дитини.

У згадуваній праці “Нова школа” з особливою увагою розглядається організація дитячих свят: “В кожнім святі треба єднати народне, національне, фольклорне з загальнокультурним і давати щось естетичне, прекрасне, радісне, веселе.

Важливим завданням дошкільного виховання за С.Русовою, є розвиток творчих здібностей дитини. Творчі сили дітей в українському садку пробуджуються і розвиваються саме засобами національного матеріалу: це виготовлення виробів з глини, дерева, декоративний розпис, вишивання різних видів. А ще в садку має лунати гарна українська пісня, плекатися рідна мова – у творах словесних самих дітей і в розповідях виховательки. В такій атмосфері рідного життя, ласки і праці, цілком сприяючих для розвитку творчих сил і міцного громадського свідомого робітника.

Над концепцією національного виховання С.Ф.Русова працювала багато років. Це була основна ідея і основна тема, що об’єднує більшу частину її досліджень. Русова мріяла і заповідала, щоб ширилися нові дитячі садки по всій Україні. Закладаючи нові основи для нового виховання, яке дасть українському народові свідомих і чесних людей, громадян, що викують і здобудуть йому і долю і волю.

“НОВІ МЕТОДИ ДОШКІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ”

Софія Русова

Золоті джерела праць Софії Русової - це не тільки історія педагогічної і психологічної думки, це і абсолютний сучасний погляд на загальну проблему, конкретні завдання, відповідні умови, форми і методи організації дошкільного виховання. Фрагменти з її книжки - "Нові методи дошкільного виховання", що вийшла у Празі 1927 р. у видавництві "Сіяч" при Українському Високому Педагогічному Інсти-туті їм, М.Драгоманова, як посібник (на правах рукопису) для тих, хто здобував професію дошкільного працівника. У ній розкриваються завдання дошкільного, виховання, подається характеристика вікового, розвитку дітей» С.Ф.Русова поєднувала в собі глибокого психолога, педагога і методиста водночас. Це той рідкісний випадок, який дає змогу розглядати дитину і процес її виховання цілісно, не розриваючи її по окремих науках і методиках.

Примітка: друкується зі збереженням лексики і стилістики оригіналу з наближенням до сучасної орфографії,

П. РОЗВИТОК СВІДОМОСТІ

Якщо ми будемо лише пасивно спостерігати, як росте, розви-вається дитина, то сама дитина буде шукати активного впливу, автори-тету, без якого вона почуває себе безпомічною і безпорадною. А тому треба насамперед якнайкраще придивитися, пізнати душевний і фізич-ний стан дитини, розібратись у тому, до чого вабить дитину, та від нього її відвертає.

... Важним фактором для своєрідного виявлення дітей е веселість у життю так у родинному оточенні, як і в дитячому садку. Це не значить, що мусить бути постійний тарарам і галас, НІ, веселе життя, де панує радість, виникає з доцільного поділу часу на працю й спочинок, від ігри, відповідної до дитячих Інтересів, від сонця, що мусить світити в дитячих кімнатах, від щирості і приязні, що панують у кожній дитячій установі, від задоволення своєю працею, від контакту з товаришами, що захоплені однаковими інтересами,, від краси шкільної хати, де завше мусить бути чисто, ясно, оздоблено, від краси природи тощо.

Ш. ІНТЕРЕСИ ДИТИНИ В РІЗНОМУ ВІЦІ

... Дитина е справді експерементатор, і нам треба за нею слідкувати на наших предметних лекціях у дитячому садку. Свобода рухів, як того вимагає Монтессорі, е конечною передумовою здоро-вого, правильного розвитку дитини, ці рухи ці мають бути найрізнома-нітніші, а наша доля приводити їх до найкращої координації.

У дитячих установах повинно бути досить вільного простору і в хаті, й надворі, щоб діти мали змогу вільно рухатись. Використовуючи рухливість дітей можна різноманітне, впливати на їх виховання, бо ніщо так не привчає до дисципліни, як гімнастика й взагалі координація рухів» Ніщо не дає дитині такої надзверхньої культурності, як ритмічна гімнастика, пластика рухів, танці. Дуже розвиває здібність до висловлення, до яскравої уяви драматизація оповідання самостійними рухами дітей,

ІV. ВПРАВИ СМИСЛІВ

... Дитині треба давати якнайбільше естетичних приймань - Як природних, так і штучно-мистецьких. Вони розвивають не лише естетичний