конструкторських документів, які визначають прокладку і способи кріплення проводів, жгутів та кабелів або трубопроводів у виробі, а також для здійснення приєднань при контролі, експлуатації та ремонті виробів використовують схему зґєднань.
Для здійснення зовнішніх підключень виробів при їх експлуатації використовують схеми підключення.
Складові частини комплекса, а також зґєднання їх між собою на місці експлуатації визначає загальна схема.
Відносне розташування складових частин виробів та (при необхідності) проводів, жгутів, кабелів показують на схемі розташування.
Коли на одному конструкторському документі необхідно виконати схеми двох або декількох типів на один і той же виріб, оформляють обґєднану схему.
Вид та тип схеми визначають її найменування та код.
6.2.1 Схема електрична структурна
Електрична структурна схема визначає основні функціональні частини виробу (елементи, пристрої, функціональні групи), їх призначення і звґязки.
Всі функціональні частини на схемі зображують у вигляді прямокутників або умовних графічних позначень (УГП). При зображенні прямокутниками найменування, умовні позна-чення або номера функціональних частин вписують в середину прямо-кутників. Умовні позначення і номери повинні бути розшифровані на вільному полі схеми в таблиці довільної форми. Позиційні позна-чення записують над УГП або справа від них.
Прямокутники чи УГП на схемі з'єднують лініями електричного зв'язку, на яких стрілками вказують напрямок ходу робочого проце-су. Структурна схема повинна давати уявлення про хід робочого процесу в напрямку зліва-направо, зверху-вниз.
Якщо функціональних частин багато, останні замінюють квадратами з сторонами кратними 12 мм. В цьому випадку замість найменувань, типів і позначень проставляють порядкові номери справа від зображення або над ним, як правило, зверху-вниз у напрямі зліва-направо, і розшифровують в таблиці довільної форми, яку розміщують на вільному полі схеми.
На схемі рекомендується розміщувати пояснювальні надписи, діаграми, таблиці, вказівки параметрів у характерних точках (величини струмів, напруг, форми і величини імпульсів), математичні залежності та ін.
6.2.2 Схема електрична функціональна
Функціональна схема відображає процеси, які протікають в окремих функціональних колах виробу або у виробі в цілому. Ця схема в порівнянні з структурною більш детально розкриває функ-ції окремих елементів чи пристроїв.
На схемі зображують всі функціональні частини виробу та ос-новні зв’язки між ними.
Функціональні частини на схемі зображують у вигляді УГП згідно з діючими державними стандартами. Дозволяється окремі фун-кціональні час-тини, на яких немає УГП, зображувати у вигляді прямокутників, а також розкривати до рівня принципових схем.
Дозволяється об'єднувати функціональні частини в функціо-нальні групи, які виділяють на схемі штрих-пунктирними лініями. Кожній виділеній групі присвоюють найменування або умовне позна-чення.
На схемі повинно бути вказано:
- для кожної функціональної частини, зображеної прямокутни-ком, її найменування або умовне позначення, вписане в прямокутник;
- для кожної функціональної частини або елемента, зображе-ного УГП позиційне позначення.
Якщо функціональна схема використовується разом з прин-циповою, то позиційне позначення елементів та функціональних частин на цих доку-ментах повинні бути однаковими. Перелік елементів в цьому випадку для функціональної схеми не розробляють, оскільки користуються даними принципової схеми.
Якщо функціональна схема розробляється самостійно (без прин-ципової), то позиційне позначення елементів і функціональних час-тин вказують за загальними правилами і розробляють перелік елементів.
На функціональних схемах рекомендується вказувати поряд з графічним позначенням чи на вільному полі схеми технічні характе-ристики функ-ціональних частин, діаграми, параметри сигналів тощо.
6.2.3 Схема електрична принципова
Схема електрична принципова є найбільш повною схемою виробу і дає детальне уявлення про принцип його роботи.
На схемі зображують всі складові частини виробу і зв'язки між ними, а також елементи якими закінчуються вхідні та вихідні кола (роз’єми, зажими і т.п.).
Схему слід виконувати для режиму, коли виріб знаходиться у вимкне-ному стані. Якщо ж режим інший, то на полі схеми вказують режим для якого виконується схема.
Всі елементи і зв'язки між ними на схемі зображують за допомогою УГП згідно з діючими державними стандартами і розмі-щують таким чином, щоб схема була найбільш наглядною, зручною для читання.
Схеми рекомендується виконувати строчним способом: умовні графічні позначення пристроїв та їх складових частин, які входять в одне коло, зображають послідовно одне за одним по прямій, а окремі кола у вигляді паралельних горизонтальних або вертикальних стрічок.
Елементи, які у виробі використовуються частково, допуска-ється зображувати не повністю, а тільки ті частини, які викорис-товуються.
Виводи невикористаних частин УГП слід креслити короткими.
Допускається зливати в одну лінію декілька електрично не звґязаних ліній звґязку. При цьому кожну лінію в місці злиття на обох кінцях помічають умовними позначеннями (цифровими або буквенно-цифровими).
На схемі дозволяється вказувати характеристики вхідних кіл виробів (частоту, напругу, силу струму, опір та ін.), а також параметри, які підлягають вимірюванню на контрольних контактах. Написи, знаки або графічні позначення, які повинні бути нанесені на виріб, поміщають біля відповідних елементів в лапках.
Допускається вказувати адреси зовнішніх зґєднань вхідних та вихідних кіл даного виробу, якщо вони відомі.
Умовні графічні позначення вхідних та вихідних елементів – зґєднувачів, плат та інших дозволяється заміняти таблицями довільних розмірів. Таблицям присвоюють позиційні позначення елементів, які вони заміняють. Порядок розташування контактів в таблиці визначається зручністю побудови схеми.
Всі елементи на схемі повинні мати буквенно-цифрове позицій-не позначення (ПП), яке записують тільки великими буквами латин-ського алфавіту та арабськими числами, однаковим шрифтом, в один рядок без пропусків (R1, C25, ...), справа від УГП або над ними (ГОСТ 2.710-81). Порядкові номери присвоюють в напрямку зверху-вниз, зліва-напра-во в межах виду елемента. При виконанні схеми на кількох аркушах П. продовжують. Вид і номер є обов’язковими частинами УГП.
При об’єднанні елементів у функціональні групи, П. елементів про-ставляють в межах групи і присвоюють П. групі.
На полі схеми дозволяється розташовувати:
вказівки про марки, перерізи