Синьооке море грає.

Буйне збіжжя колоситься

На врожайних росте ріллях,

Є у надрах сіль і нафта,

Залізо є та вугілля,

Але щоб цю землю свою

Міцно, щиро покохати,

Треба все її минуле

Добре вивчити, пізнати,

Треба знати те, як предки

На землі цій колись жили,

Як її грудьми своїми

Заступали, боронили.

3-й ведучий. У кожної держави є державні націо1-нальні символи. У нас також є державні символи — це гімн, прапор, герб.

Ще в період родоплемінного ладу східні слов'яни на території України вживали символічні знаки. Ними відрізнявся один рід від другого, одне плем'я від іншого. Найвидатнішим із знаків, який дійшов до наших днів і став символом нашої держави — є тризуб. Важко визначити точно коли його придума-ли люди. На землях Центральної України тризуб ві-домий з VI-VIII ст. Цей знак можна зустріти серед археологічних знахідок у Полтавщині, Київщині.

У Київській Русі тризуб стає великокнязівським знаком.

Де ж його зображали?

1-й ведучий. Його зображення вперше відоме з пе-чатки Святослава Ігоровича де чітко вирізняється знаку вигляді літери «Ш». Згодом він карбується на срібних монетах великого князя Київського Воло-димира Святославовича. Та не тільки на монетах використовується цей знак. Тризуб можна зустріти на цеглі підмурків Десятинної церкви у Києві, на плитах Успенської церкви у Володимирі-Волинсь-кому (II половині XI ст).

Отже, тризуб з'являється на монетах Русі, на будівлях і стає князівським знаком, добре знаним і за її межами. Його разом із владою успадковують на пре-столі. Тризуб часто зустрічається на варязьких мечах, тих воїнів, які були на службі в Київських князів. Знайшли його і в гербі Анни Ярославни, доньки Ярослава Мудрого, королеви Франції. Цим знаком володарі руських земель скріплювали договори з іншими країнами, він стояв на поясах княжих дружинників.

Яке значення вкладалося в тризуб?

2-й ведучий. Єдиної відповіді на це запитання се-ред істориків немає. Існує понад сорок версій, що пояснюють походження тризуба.

Тризуб — це символ державної влади;—

це голуб Святого Духа;—

лук зі стрілою;—

обожнення рибальського знаряддя;—

це стилізоване зображення сокола;—

символ булави.

У тризубі закладається глибокий смисл, який сим-волізує триєдність, що трактовано християнством як єдність Бога-Батька, Бага-Сина, Бога-Духа Святого. Популярною є версія про те, що тризуб це уособлен-ня трьох природних стихій — повітря, води і землі, а також це зображення атакуючого сокола.

Але вчені сходяться в головному: він найбезпосереднішим чином пов'язаний з княжою особою і сим-волізує її владу. Тут ніяких суперечок бути не може.

3-й ведучий. Зображення тризуба було поширене на всіх землях Русі протягом багатьох століть. Він постійно був уживаний в побуті українців. Зокрема була традиція малювати його на стінах або дверях чи воротах під час релігійного свята — Водохреща; віра в його силу є для людини спасіння від гріхів і зла, рятунок від небезпек.

1-й ведучий. Тризуб повертається на наші землі після проголошення Центральною Радою Ук-раїнської Національної Республіки. Було це в лис-топаді 1917 року. Художник Василь Кричевський підготував проект герба з тризубом на ньому, який було затверджено в березні 1918 року.

Символ князівської влади Київської Русі з'явля-ється на печатках і ділових паперах молодої Україн-ської держави — її законної спадкоємиці. ->

22 січня 1919 року об'єдналися Українська Народ-на Республіка та Західноукраїнська Народна Рес-публіка. Герб УНР став загальнодержавним гербом. На сьогоднішній день оголошено конкурс на кра-щий герб для молодої України. Багато художників працюють. І ми сподіваємося, що найближчим ча-сом герб затвердять.

Наш прапор

Небеса блакитні

Сяють з глибини,

А пшеничні й житні

Мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,

Хоч минуть жнива,

Це зношено рідне —

Злато й синява.

Прапор наш, як літо

В сонці майорить —

По долині жито

По горі блакить.

2-й ведучий. Другий національний символ українців – синьо-жовте знамень. Яке теж без жодних на те підстав кілька десятків років називався у нас на-ціоналістичним і суворо заборонявся. Прапори, як сигнальні засоби з'явилися дуже давно, а точніше в далекі античні часи. Деякі вчені вважають, що спо-чатку вони були одноколірні. А далі вже з'явилися різні поєдання барв.

На знаменах часто зображалися небесні світила, хрести, звірі, різні речі. А після прийняття христи-янства — святі — архангел Михаіл, Георгій Побідоносець, Миколай Чудотворець та інші.

3-й ведучий. Прапороносцями в княжих дружинах були найкращі і найдужчі воїни, які високо над бойовими порядками здіймали знамено чи ставили його на узвишині й пильно охороняли, не даючи ворогові захопити чи повалити прапор.

Знамено було справжньою воєнною святинею, йому поклонялися мов великому божеству.

У той час, коли в Європі кожна держава мала чіт-ко визначені кольори прапорів, у Київській Русі єдиного офіційного прапора не було. Кожен із князів мав свій окремий стяг. Пізніше в гербах за-хідних земель України дедалі частіше з'являється прапор із поєднанням синього і жовтого кольорів.

1-й ведучий. Прапор в Україні зазнає особливого розвитку з виникненням Запорізької Січі. Кожен полк, сотня мали стяг. Особливо популярний на Сі-чі був малиновий стяг із зображенням архангела Михаіла — небесного покровителя запорізької дру-жини. А поряд із малиновим зустрічаються жовті, зелені, сині з найрізноманітнішими зображеннями.

Зі зруйнуванням Січі й зникненням гетьманщини — зникає також синьо-жовте знамено.

2-й ведучий. Відроджується воно аж у березні 1918 року, коли на засіданні Центральної Ради в Києві ухвалено Закон про державний прапор Української Народної Республіки. Щоправда спершу він був жовто-блакитний. Ці кольори символізували небо (синій) і житнє поле (жовтий), тобто мир.

Лише кілька літ цей символ повернувся до нас і гордо замайорів над українськими землями.

Конституцією України затверджено синьо-жов-тий прапор державним прапором Української дер-жави.

Учень.

Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля

Ще нам, браття українці,

Усміхнеться доля.

Згинуть наші