Ігри-описи навчають аналізувати, виділяти головне і другорядне, порівнювати, чітко висловлювати свою думку. Діти описують картину, вигляд з "вікна, одне одного чи уявний образ. Добре, якщо вони вживатимуть яскраві епітети й порівняння. Навчитися добирати їх можна у тренінговій частині заняття.

Складання казок. На початкових етапах педагог сам розвиває сюжет, використовуючи дитячі ідеї. Оскільки ж, зазвичай, частина дітей не бере участі у вигадуванні, поступово вводиться робота у колі: казку продовжує кожна наступна дитина. Як стимул-опора пропонуються листівки, іграшки тощо.

Ігри-етюди. Навчать самостійно мислити діяти у заданих обставинах, узгоджувати свої дії з діями інших. Етюди можуть бути індивідуальні, парні, групові. Дорослий пропонує тему або початок сюжету, далі діти працюють самостійно.

Крім поданих вище, в основній частині заняття можна використовувати безліч інших варіантів роботи з дітьми. Все залежить від того, як чітко педагог бачить кінцеву мету, як уміє фантазувати.

Творче заняття може мати ще й третю частину - нею є самостійна художня діяльність дітей. Малі охоче малюють тільки-но вигаданих героїв казок, сюжети занять, а чи свої враження від чогось. Це може бути чарівний ліс, де різнобарвні дерева ходять у гості, вміють літати і танцювати; де квіти ростуть на хмарках, а трава - усіх барв веселки; де на кущах достигають іграшки й ласощі, а живуть у цьому лісі незвичайні і дуже добрі звірі.

2.3. Оцінка ефективності впливу інтелектуальних ігор на розумовий розвиток дітей дошкільного віку

В напрямку реалізації теоретичних положень дипломного дослідження по використанню інтелектуальних ігор з метою розумового розвитку дошкільників, нами було проведено експериментальне дослідження під час навчально-виховної педагогічної практики в підготовчій групі дитячого садка № 48 м Луцька, вихователь Козак Валентина Миколаївна. Воно полягало в апробації методики діагностики розумового розвитку дошкільників і розробці системи інтелектуальних ігор для старших дошкільників, метою дослідження було визначення рівня розумового розвитку дошкільників і розробка системи інтелектуальних ігор для розвитку уваги, кмітливості, винахідливості дітей.

Оцінка рівня розумового розвитку дітей - важлива умова правильного процесу виховання, дослідження В. Венгера, присвячені проблемі психологічної діагностики, дозволили методи визначення рівня розумового розвитку дітей. Доведено, що діагностика розумового розвитку повинна виявляти реальні досягнення дитини, що склалися в ході виховання і навчання. Разом із тим досягнутий рівень є результатом не тільки навчальних, а й усіх виховних впливів (у тому числі соціальних, демографічних тощо). Дослідники розробили систему показників розумового розвитку дитини, яка містить ступінь сформованості п'яти типів пізнавальних та двох мислительних (інтелектуальних) дій: ідентифікації, відповідності еталону, перцептивного моделювання, образного та логічного мислення. Для побудови ефективної системи розумового виховання важливо враховувати, що саме оволодіння різними видами пізнавальних дій визначає головну лінію розумового розвитку дітей.

Методика вивчення загального рівня розвитку дітей п'яти-шестирічного віку метою диференційованого підходу в умовах щоденного навчально-виховного процесу розроблена українськими психологами Т. Кондратенко, В. Котирло, С. Ладивір [26, 68].

Зміст завдань, що пропонувалися дітям, відповідає програмовим вимогам ["Дитина"], а форма організації узгоджувалась з планами занять вихователя даної групи.

Діагностика рівня розумового розвитку старших дошкільників проводилась за методикою Барташнікової І.А. та Барташнікова О.О. на основі тестів З.М. Істоміної, У.В. Ульєнкової, інших. Тестування проводилось індивідуально, а в окремих випадках було груповим.

Для діагностики слухової вербальної пам'яті старшим дошкільникам був запропонований тест "Запам'ятай 10 слів" (варіант тесту З.М. Істоміної). Зміст цього завдання полягав у тому, що вихователь читав дітям 10 слів, які називали знайомі дітям предмети і не були пов'язані за змістом: яблуко, ніс, слон, дуб, лампа, голка, книга, машина, ворона, молоток. Дітям пропонувалось уважно їх послухати і спробувати запам'ятати. Після того, як вихователь закінчив їх читати, дитина повинна назвати ті слова, які запам'ятала.

Відповіді дітей на дане завдання оцінювалися за такими критеріями: за кожне правильно відтворене слово (незалежно від їх послідовності) нараховувався 1 бал. Максимальний результат - 10 балів.

Результати дослідження свідчать, що високий рівень слухової вербальної пам'яті виявили 6 респондентів, що становить 33 % від загальної кількості; середній рівень виявили 8 респондентів, що становить 45 % від загальної кількості, низький рівень - 4 респондента, що становить 22 % від загальної кількості.

Дані показники свідчать, що пам'ять дає необхідний матеріал для мислення, вона є основою формування вмінь і навичок. Запам'ятовування збагачує досвід, розширює кругозір дітей, без який неможливим був би розвиток здібностей і діяльності дітей.

Для діагностики сталості уваги дошкільникам був запропонований тест "Переплетені лінії" (модифікація тесту Рея). Зміст цього завдання полягав у тому, що вихователь пропонував дитині просліджувати очима кожну лінію від її початку до кінця і назвати літеру, від якої кожна лінія починається і біля якої цифри вона закінчується. За годинником вихователь визначав, як швидко дитина зможе виконати це завдання. На виконання завдання відводилось 4 хвилини. Після закінчення цього часу дитина повинна була припинити роботу. Проводити по лініях пальцем або олівцем заборонялось, правильні відповіді: А -4, Б - З, В - 2, Г - 10, Д -1, Е -7, Ж-6, 3-8, И-5, К-9.

Відповіді дітей на дане завдання оцінювалися за такими критеріями:

Високий рівень - 10 правильних відповідей; час виконання - до 1 хв. 20 сек. (темп виконання завдання приблизно 8 секунд на кожну лінію).

Дані діагностики сталості уваги представлені в таблиці 2.3.1.(див. додаток 2)

Результати нашого дослідження свідчать, що високий рівень сталості уваги виявили 3 респонденти, що становить 17 % від загальної кількості, середній рівень - 7 респондентів, що