Дані показники свідчать, що виникнення первинних форм довільної уваги є істотним показником зрушень у розвитку психічних процесів дитини старшого дошкільного віку, завдяки їм дитина вже здатна підпорядковувати свою увагу вимогам вихователя, зосереджуватися, керувати своєю психічною діяльністю.

З метою діагностики рівня розвитку логічного мислення, а сам операції порівняння дітям пропонувався тест "Порівняння ознак” (варіант методики У.В.Ульєнкової). Зміст цього завдання полягав в тому, що вихователь послідовно зачитував дитині пари слів для порівняння, а вона повинна була назвати, чим схожі і чим відрізняються позначені цими словами явища: кульбаби і ромашки, ялини і берези, коти і собаки, звірі і люди, тварини і рослини.

Відповіді дітей на дане завдання оцінювалися за такими критеріями: за кожну правильну оцінку (подібності або відмінності у всіх парах слів) нараховувався 1 бал.

Високий рівень - не менше 30 балів після порівняння всіх пар слів. Дитина правильно відповідає на усі запитання. Вона виділяє ознаки як відмінні, так і подібні.

Середній - 18-29 балів. Дитина правильно відповідає на 3 запитання з 5.

Низький - менше 18 балів.

Результати нашого дослідження свідчать, що високий рівень розвитку логічного мислення (операція порівняння) виявили 4 респондентів, що становить 22% від загальної кількості, середній рівень виявили 9 респондентів, що становить 50% від загальної кількості; низький рівень - 5 респондентів, що становить 28% від загальної кількості.

Дослідження показали, що більшість дітей (72% від загальної кількості) володіють умінням оперувати уявленнями, збагачується зміст цих уявлень. Мислення дитини відокремлюється від сприйняття і водночас від практичної дії та стає відносно самостійним процесом. Мислення стає міркуючим, з'являється здійснюване в мові роздумування, розмірковування.

Діагностування рівня володіння дитиною деякими загальними поняттями проводилося за допомогою тесту "Поняття" (модифікація діагностики школи Л. Тершена і Г. Чайльдса). Зміст цього завдання полягав в тому, що дітям пропонувались знайомі предмети, до яких можна застосувати такі поняття, як: великий-маленький, квадрат, на-під, вчора-сьогодні-завтра і використовувались відповідні питання.

Величина (більший-менший): який предмет більший - стіл чи м'яч, а який менший? (стіл).

Кількість (більше-менше): яких предметів більше, а яких менше: 4 олівці і 2 гумки? (4 олівці).

Форма (квадрат): як називається ця фігура? (Квадрат)

Просторові відношення (В кутку - в центрі): Що знаходиться в центрі кімнати, а що в кутках? (Стільці, шафа, полички).

Часові відношення (день-ніч): коли на вулиці темно - вдень чи вночі (вночі).

Відповіді дітей на дане завдання оцінювались за такими критеріями: за кожну правильну відповідь нараховувався 1 бал. Максимальний результат - 24 бали.

Високий рівень - 22-24 бали.

Середній рівень - 17-21 бал.

Низький рівень - 0-16 балів.

Дані діагностики рівня володіння дитиною загальними поняттями представлені в таблиці 2.3.1.(див. додаток 2)

Результати нашого дослідження свідчать, що високий рівень володіння загальними поняттями виявили 13 респондентів, що становить 72% від загальної кількості, середній рівень - 5 респондентів, що становить 28% від загальної кількості, низький рівень - жодного респондента.

Дані показники свідчать, що більшість дітей старшого дошкільного віку володіють такими загальними поняттями, як: великий - маленький (більший - менший), широкий - вузький (ширший - вужчий), високий - низький (вищий - нижчий); багато - мало (більше - менше); трикутник, квадрат, круг; близько - далеко (ближче - далі), в кутку - в центрі, між, перед - за; ранок - вечір, вчора - сьогодні - завтра, пори року: зима, весна, літо, осінь, день -ніч, старий - молодий (старший-молодший).

Для діагностики комбінаторного мислення старших дошкільників був запропонований тест "Комбінаторика". Зміст цього завдання полягав в тому, що вихователь показував дітям рисунок із зображенням персонажів, які були позначені певними фігурами. Дитина повинна була зобразити усі можливі варіанти послідовності розміщення фігурок. Можливих варіантів - шість. Один зображений на рисунку, отже дитині залишається знайти ще п'ять.

Відповіді дітей на дане завдання оцінювалися за такими критеріями: за кожний зображений (новий) варіант нараховувався 1 бал. Максимальний результат 5 балів.

Результати нашого дослідження показують, що 2 респондентів набрали максимальну кількість балів - 5, що становить 11% від загальної кількості, 4 бали набрали 4 респонденти, що становить 22% від загальної кількості, 3 бали набрали 8 респондентів, що становить 44% від загальної кількості, 2 бали набрали 3 респонденти, що становить 17% від загальної кількості, 1 бал набрав 1 респондент, що становить 6 % від загальної кількості, 0 балів - жодного респондента.

Таким чином, уже в старшому дошкільному віці дітям стають доступними узагальнені знання і способи дій, логічні операції. Разом з тим, здатність до пізнання у дітей виявляється за умови, що знання відбуваються на конкретній основі, через точні образи і відображаються в діяльності.

Дослідження показали, що у більшості дітей високий і середній рівень сформованості психічних процесів, що є високим показником рівня розумового розвитку дітей. Вони з задоволенням долають труднощі, володіють доступними логічними операціями, правильні реагують на оцінку дорослого при виконанні завдання, правильно оцінюють свою роботу.

Враховуючи результати нашого обстеження, з метою створення умов для подальшого інтелектуального розвитку дошкільників пі, час навчально-виховної педагогічної практики ми розробили систем інтелектуальних ігор, для дітей старшого дошкільного віку розпочали перше заняття з бесіди: діти, ви часто чули від вихователів та батьків: "Думайте! Думайте!" А ви, мабуть, сиділи і запитували себе: "А що то значить -думати?"

І справді, одна річ, наприклад, малювати: взяв папір, олівець малюй собі, що хочеш. Адже ви всі можете розповісти, що ви