Важливий напрямок досліджень – місце гри у педагогічному процесі дитячого садка. Н. Мчедлідзе відзначає, що гра виступає у різних функціях: як засіб виховання; одна з форм організації навчання (інтелектуальна гра); форма організації виховання; метод і прийом навчання дітей.

Новий сучасний напрям досліджень – роботи, присвячені проблемі гри як діяльності та стосунків, що складають у ній (Н. Короткова). Даний напрямок найближче стоїть до сучасних концепцій дошкільного виховання, що розглядають гру як джерело формування особистості.

Виховання і навчання у дитячому дошкільному закладі здійснюється відповідно до програми – державного документа, який визначає цілі, завдання і зміст роботи з дітьми, враховуючи їх вікові та індивідуальні особливості. Програма синтезує усе нове в розвитку теорії та практики дошкільного виховання, тому перебування малюків у дитячому садку, організоване відповідно до її вимог, створює сприятливі умови для пізнавальної діяльності, фізичного, морального , естетичного розвитку.

Орієнтовний зміст виховання і навчання дітей віком від трьох до семи років викладено у програмі “Дитина”, створений у 1992 році працівниками Київського міжрегіонального інституту вдосконалення вчителів під керівництвом О. Проскури. Головну увагу автори приділили становленню особистості дитини через розвиток її психічних процесів.

Загальну спрямованість і зміст кожного розділу визначають такі принципи, як гуманізація виховного процесу; узгодження колективних, групових та індивідуальних форм і методів роботи за принципової переваги індивідуальної роботи з дітьми в усіх вікових групах, у визначенні форм організації виховного процесу – опора на здобутки психологічної науки про роль видів діяльності та їх використання в роботі з дітьми різного віку; зв’язок з традиціями народної педагогіки, фольклором, видами національного та світового мистецтва; спрямованість на створення умов формування творчої особистості; принципи інтеграції, системності, комплексності.

Програма включає використання інтелектуальних ігор; кросвордів, ребусів, анаграм, метаграм, шарад, комп’ютерних ігор в розділі “Граючись, зростаємо” зі старшими дошкільниками, які розвивають зосередженість, стійкість інтелектуальних процесів, удосконалюють основні мислительні операції – аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, виховують інтерес до розумових пошуків, уміння радіти при вдалих рішеннях, не губитись при помилках [40, 234].

Кросворд – це слово англійського походження, являє собою різновид гри на розгадування слів. Розгадати кросворд – означає дати правильну відповідь (єдино можливі) для кожного конкретного випадку на запитання, що даються до нього, вписати їх у порожні клітинки по горизонталі і по вертикалі (акуратно, баз помилок, з дотриманням необхідної послідовності) , позначені цифрами, рідше малюнками або ж загадками.

У кросвордах можуть зустрічатись практично будь-які слова, однак найвище цінують тематичні кросворди (мистецтво, спорт, природа, історія, виробнича сфера тощо). Тематичний вважається такий, у якому більша кількість слів відповідає певній темі. Інколи, щоб відгадати потрібне слово, доводиться звертатись до спеціальної літератури, до підручників, художніх творів, інших матеріалів тощо.

Можливості мозку дитини відносно фіксації і збереження інформації не мають, якихось, навіть приблизно визначених меж. Питання полягає в умілому регулюванні, розвитку яскраво виражених і прихованих розумових здібностей. І у цьому відношенні кросворди разом з деякими іншими прийомами та засобами допомагають значно розширювати кругозір, надавати наявним знанням характеру енциклопедичності. Крім того, кросворди можна розглядати і як своєрідний критерій встановлення рівня інтелектуального розвитку дитини, зручний інструмент поновлення і збагачення її знань, розширення меж їхнього діапазону.

З давніх-давен винятково важливу роль у вихованні підростаючого покоління відігравали загадки – як надійний і суттєвий засіб перевірки мудрості, кмітливості і розумових здібностей людини, її уважності при вивченні певних явищ природи, навколишнього світу, речей і предметів щоденного побуту і спілкування. Водночас загадка, як ніщо інше, чудово розвиває гостроту й поглиблення мислення.

Якщо в сиву давнину загадки використовувались як засіб перевірки зрілості людини, то в наш час вони є предметом розваги, інтелектуальних ігор.

Цікава, допитлива загадка надовго запам’ятовується дитиною. Особливо привабливі для дітей римовані загадки, які певною мірою допомагають дітям і педагогам зняти накопичену втому, вносять позитивне пожвавлення у освітньо-виховний процес. Вони урізноманітнюють розумову діяльність дітей, підтримують їх інтерес до відповідної навчальної теми і зосереджують увагу на опанування нової, допомагають позбутися одноманітності у виконанні запланованих пізнавальних операцій.

Переважна більшість інтелектуальних ігор і вправ передбачає, відповідно до вікових особливостей дітей використання ігрової форми. Розгортаючи роботу зі старшими дошкільниками над розв’язанням поставлених в умовах конкретної дидактичної гри завдань, вправ і запитань, педагог допомагає дітям не лише збагатити та доповнити наявні знання про ті або інші сфери життя, а й певною мірою активізувати пізнавальні дії, він ознайомлює й залучає дітей до джерел і витоків народної мудрості, скарбниць національних традицій і культури, розвиває пізнавальні й пошукові інтереси.

2. Використання в практиці дошкільних навчальних закладів інтелектуальних ігор

2.1. Зміст та методика використання інтелектуальних ігор

Педагогічні шляхи формування інтелектуально-розвиненої особистості визначаються, виходячи з ідей інтеграції змісту освіти, розвиваючого і проблемного, особистісно-зорієнтованого навчання саморозвитку особистості і вимагають широкого використання різноманітних методів, форм і засобів, нових навчальних технологій.

Для успішної підготовки дітей до навчання в школі необхідні тільки певні знання, а також уміння послідовно і логічно мислити здогадуватись, розумово напружуватись.

В практиці роботи сучасних дошкільних закладів в напрямку реалізації завдань розумового розвитку склалась певна система використання інтелектуальних ігор: кросвордів, ребусів, анаграм, метаграм, шарад, комп'ютерних ігор тощо.

Завдання на кмітливість, головоломки, комп'ютерні ігри викликають у дітей великий інтерес. На таких заняттях формуються важливі якості особистості дитини: самостійність, спостережливість, винахідливість, догадливість, розвиваються конструктивні вміння. Вони сприяють розвитку мислення дошкільників, їх можна включати в основну частину заняття з