В дошкільному віці з метою розвитку мислення дітей використовують різні види нескладних логічних завдань і вправ (Додаток 2).

Крім наведених, використовуються й інші нескладні інтелектуальні логічні вправи, які можна запозичити з дитячих періодичних видань. Вихователь сам може складати інтелектуальні логічні вправи, виходячи з конкретних завдань навчання дітей на заняттях: закріплення уявлень про геометричні фігури, їх відмінні ознаки, співвідношення предметів за розміром і т.д.

Для успішного розв'язання таких завдань необхідно розвивати в дітей уміння узагальнювати ряд фігур за виділеними ознаками, співставляти узагальнені ознаки одного ряду з ознаками іншого. В процесі виконання цих операцій і здійснюється пошук розв'язання завдання.

Отже, в процесі засвоєння дітьми способів розв'язання інтелектуальних логічних завдань на пошук фігури, якої бракує, і завдань на знаходження відмінних ознак основним в методиці навчання є спрямування педагогам аналізу завдання. Дітям повідомляється лише загальний метод пошуків розв'язку шляхом зорового і мисленого співставлення. Процес аналізу і розв'язання завдання у цьому випадку тісно переплітається з доведенням розв'язку.

Оволодіння дітьми прийомами розв'язання різноманітних інтелектуальних логічних завдань створює основу для виявлення ними творчості. Вони починають придумувати прості логічні завдання: на пошук зайвої фігури, відмінних ознак, пошук закономірностей побудови рядів фігур і від находження тієї, що бракує.

Особливе місце серед математичних розваг займають ігри на складання площинних зображень предметів, тварин, птахів, будинків, кораблів із спеціальних наборів геометричних фігур. Дітей зацікавлює результат - скласти побачене на зразку чи задумане. Вони включаються в активну практичну діяльність, що полягає у підборі способу розміщення фігур з метою створення силуету.

Успішні засвоєння гри в дошкільному віці залежить від рівня сенсорного розвитку дітей. Діти повинні знати не тільки назви геометричних фігур, але і їх якості, відмінні ознаки. У них повинно бути розвинуте вміння аналізувати прості зображення, виділяти в них і в оточуючих предметах геометричні форми, практично видозмінювати фігури шляхом розрізання і складати їх із частин.

Послідовні етапи засвоєння цих ігор є такими: перший етап - ознайомлення з набором фігур до гри, перетворення їх з метою складання із 2-3 наявних нової фігури.

Зміст роботи на другому етапі: це навчання дітей аналізу запропонованого зразка і словесному вираженню способу поєднання і просторового розміщення частин. Більш складною і цікавою для дітей діяльністю є відтворення фігур за зразком контурного характеру - третій етап засвоєння гри, доступний дітям 6-7 років за умови їх навчання.

Після ігор на складання фігур-силуетів за зразками використовуються вправи на складання зображень за власним задумом. В навчанні дітей відтворенню фігур-силуетів із частин гри послідовність ускладнення завдань можна уявити так: від оволодіння елементарними способами зорового аналізу діти переходять до засвоєння способів мислених дій.

Із багатоманітності інтелектуальних ігор і розваг найбільш доступними і цікавими в дошкільному віці є загадки і завдання-жарти.

В загадках математичного змісту аналізується предмет з кількісного, просторового боку, підмічені найпростіші математичні відношення:

П'ять братів в одній хатині живуть. (Рукавичка).

Ніг не має, а ходжу, рота не має, а скажу: коли спати, коли вставати. (Годинник).

На сім братів, роками всі рівні, а іменами різні. (Дні тижня).

Багато рук, а нога одна. (Дерево).

Чотири ноги, а ходити не може. (Стіл).

Завдання-жарти - це цікаві ігрові завдання з математичним змістом. Для розв'язання їх потрібно більше виявити винахідливість, розуміння гумору, ніж знання з математики. Побудова, зміст, питання в цих завданнях незвичайне. Вони лише приблизно нагадують математичне завдання. Зміст завдання замаскований зовнішніми умовами, як правило, другорядними.

Призначення інтелектуальних загадок і завдань-жартів, цікавих питань полягає у залучення дітей до активної розумової діяльності, вироблення вміння виділяти головні властивості. Вони можуть бути використані вихователем у процесі розмови, бесіди, спостережень з дітьми за певними явищами.

Інтелектуальні захоплюючі питання, завдання, загадки використовуються вихователем і під час заняття з математики з метою уточнення конкретизації знань дітей про числа, їх призначення, геометричні форми, часові відношення. При цьому інтелектуальний матеріал підбирається відповідно до мети заняття та рівня розвитку дітей.

Протягом заняття, особливо при переході від однієї його частини до іншої, зміні діяльності, інтелектуальні завдання служать засобом активізації, переключення уваги дітей, інтелектуального розвитку. Інтелектуальні ігри включаються в зміст заняття зі старшими дошкільниками з врахуванням ступенем складності, характеру інтелектуальних завдань, розвиваючого значення, інтересів дітей. При відборі інтелектуальних ігор для конкретної групи вихователь враховує ступінь засвоєння дітьми програмового матеріалу.

Методично правильно підібраний і доречно використаний інтелектуальний матеріал (загадки, завдання-жарти, інтелектуальні питання) сприяє розвитку логічного мислення, спостережливості, винахідливості, швидкості реакцій, інтересу до математичних та інших знань, формуванню пошукових підходів до розв'язання будь-якого завдання.

Таким чином, гра - це предметна пізнавальна діяльність, спрямована на сприйняття дитиною реального світу, людських взаємовідносин і самого себе. З інтересом і натхненням граючись, дошкільник пізнає навколишній світ, навчається, виховується, дорослішає.

2.2. Аналіз сучасного стану використання інтелектуальних ігор в роботі зі старшими дошкільниками

На сучасному етапі реформування освіти в Україні в умовах підвищення вимог до підготовки дитини - випускника дошкільного закладу - до систематичного навчання в школі (а також в навчальних закладах нових типів) постала проблема підвищення інтелектуальної діяльності дітей, яка ґрунтується на активному мисленні, пошукові різних способів виконання певного завдання і вже в дошкільному віці за певних умов може стати звичною для дитини. Виникла необхідність та узагальнення передового педагогічного досвіду використання інтелектуальних ігор в