розумовому розвитку дошкільнят.
Протягом багатьох років подружжя Нікітіних - Борис Павлович та Людмила Іванівна привертають увагу людей, які цікавляться вихованням. Вони не тільки висловили ідеї про значення раннього тренування розуму і тіла, але й запровадили їх в життя в своїй багатодітній сім'ї. Унікальний досвід Нікітіних має пряме відношення до проблеми формування особистості.
Найбільш суперечливим є питання про розвиток інтелекту. Борис Павлович сформулював закон, який стосується розвитку Розумових здібностей. На його думку, всіх людей можна зробити дуже розумними, якщо їх дуже рано І не так, як зараз прийнято, цілеспрямовано почати навчати. Нікітін не єдиний у питанні високої ефективності раннього навчання.
Навчання - це тренування розуму, виховання - це формування почуттів і переконань, що керують поведінкою людини. Саме вони визначають громадянина. Важко сказати, що важливіше: виховання чи навчання, але зрозуміло, що ці факти пов'язані між собою.
Нікітін впевнений, що правильно поставлена робота з дошкільниками може суттєво підвищити інтелектуальний потенціал всього народу. Саме тому досвід Нікітіних має велику цінність для нашого суспільства.
Як відомо, особливо, активними діти бувають тоді, коли прагнуть досягти ігрової мети. Тому, для підтримання активності у групі зібрано дуже багато ігрового матеріалу з математики, грамоти, ознайомлення з довкіллям, розвитку мовлення тощо. Він цікавий : доступний для дітей. Ребуси, загадки, кросворди, метаграми, шаради криптограми тощо розвивають у малят уміння мислити, здійснювати аналіз, долати труднощі, готуючи матеріал для роботи зі своїми вихованцями педагог, насамперед стежить за тим, щоб подавати завдання, постійно ускладнюючи їх: від простого до складного. Це дає дитині змогу йти вперед, виявляючи свої творчі здібності.
Добирає ігри дуже широкого діапазону труднощів, щоб вони викликали інтерес дитини протягом тривалого часу.
Щоб зробити процес навчання привабливим для дошкільнят, важливо повсякчас підтримувати в них бадьорий робочий настрій. При цьому не варто вважає Л.Жулідова "полегшувати життя'' малому, підказуючи розв'язок. Нехай знайде його сам. Це стане для нього радісною подією, яка спонукатиме не зупинятися на досягнутому.
Педагог вважає, що не слід вимагати від дитини, щоб вона з першої спроби розв'язала задачу. Коли щось не виходить, заспокоїти її, запевнити, що вона справиться. Хай ніколи не поспішає і не хвилюється, а добре подумає.
За умови правильної організації інтелектуальності ігри дають змогу кожній дитині досягти "стелі " своїх можливостей. В роботі над розвитком творчого мислення дуже важлива роль дорослого. Діти самі не можуть організувати такої діяльності, належно оціните здобуті результати.
Вважає розвивальні ігри містком між роботою на заняттях і у повсякденному житті, тому включає ігровий матеріал і в процес заняття - на різних його етапах: для введення нового матеріалу, для закріплення вивченого, для піднесення розумової активності дітей наприкінці роботи в інші режимні моменти.
Кросворд - це гра на відгадування слів, якими заповнюють фігуру з квадратів.
Жулідова Л. вважає, що слід стежити за тим, щоб у кросворд були слова, які складаються тільки із знайомих дітям літер.
Оскільки не всі дошкільнята вміють писати, то вони і вписують слова в кросворд, а складають їх з літер розрізної абетки або з літер для магнітної дошки. Спочатку пропонуються коротенькі кросворди - на два-три слова. Дитині цікаво розгадувати кросворди, коли завдання-запитання різноманітні - знайти відповідь за малюнком, за загадкою, за запитанням, за літературним текстом.
Гарний ефект в індивідуальній роботі дають також розвивальні ігри-забави, ігри-вправи "Добери склад", "Склади слово за схемою тощо. З часом діти дедалі впевненіше почуваються, розв'язуючи різні головоломки. Вони навчаються не боятися труднощів, а шукати шляхи їх подолання, набувають упевненості в своїх силах (Додаток 3).
Завдяки цим та іншим іграм дошкільнята свідомо опановують звукову і складову структуру слова, навчаються встановлювати послідовність звуків у слові, аналізувати кожний звук, читати.
Інтелектуальні ігри не тільки активізують розумові здібності дитини, а й розвивають в неї якості, необхідні для подальшої професійної майстерності, в якій би сфері вона потім не працювала.
Комп'ютерні ігри та вправи розглядаються вихователем комп'ютерно-ігрового комплексу дошкільного закладу "Горобинка” м. Комсомольська Полтавської області Г.О. Корнієнко як особливий засіб, що стимулює творчу активність дітей. На відміну від інших видів діяльності, вини найбільш цікаві й доступні. Закладені в них ігрові завдання містять мотив і мету, а також способи і засоби їх вирішення. Працюючи за комп'ютером дитина має реальну змогу: бачити на екрані результат своєї роботи, а в разі потреби вносити зміни у композицію малюнка або відновлювати процес і динаміку творчості; створювати предметні, декоративні і тематичні малюнки та композиції, які у традиційних умовах, а надто на початковому етапі входження у світ образотворчого мистецтва, їй ще не по силі через недостатню спрямованість графічних умінь і навичок; здійснювати контроль за послідовністю зображення, змінювати його і в процесі роботи почуватися вільно й розкуто; самостійно керувати пропонованою грою і створювати свою власну, що додає віри у себе.
Комп'ютерні ігри не замінюють звичні ігри, а доповнюють їх, збагачуючи педагогічний процес новими можливостями, спонукаючи малят до творчості.
Поглиблено працюючи над проблемою розвитку інтелекту дошкільнят, вихователь Савинова Н. дошкільного виховного закладу № м. Києва, Дарницького району забезпечує диференційований підхід до кожної дитини. Для цього скоротила кількість занять, що їх проводить вихователь, до двох на тиждень. Заняття проводить по підгрупах, і, як правило, присвячує певній темі, протягом тижня вона звучить у творчих іграх дітей, спостереженнях за природою, екскурсіях, у повсякденному житті малят.
Форми виховання і навчання відповідають інтересам і нахилам дітей. Передусім відмовилися від занять шкільного типу, які