Хочемо, як приклад, навести дещо із засобів, які спрямовані на розвиток пізнавальної і творчої спрямованості дітей.

При вивченні звуку [д]

[р], [р’]

[з], [з’] – шарада

Якщо із з візьмеш це слово,

Великий дощ впаде раптово.

Як тільки з на с замінили, –

Між фруктами мене зустріли.

(Злива – слива)

[б]

Дерево ламає,

Хвилі хдіймає.

А як букву к додати, –

Буде на городі зростати.

(буря – буряк)

Шифрограми

Позитивні результати дають вправи на розширення кута зору. На уроках вивчення грамоти можна використовувати складові піраміди.

Н о ось

Р І я ка

К і а лс

У а а ні

і ду

і зе

край . гай

сон . дуб

дуб . вже

вже . ось

сіно . день

Дуже цікава вправа «не зіб’юсь».

Гілка поріг капуста

Гілка поріг густо

Білка поріг капуста

Гілка пиріг капуста

Дуже ефективна робота в парах чи групах.

І група 2 група

т и в а о п з о р

3 група 4 група

Б о г е а ж т

Е м т р а ф –

скласти слово з розписаних букв, записати на дошці. Робота по рядах. Кожен ряд займе те місце, на яке заслужить, тому будьте уважні.

В останні роки практика застосування ігрових завдань визначила методичну думку, що зараз настав час узагальнення практичного досвіду, об’єктивної оцінки доцільності застосування ігрових завдань, визначення їх питомої ваги та місце у системі навчання. Дидактична гра дозволяє яскраво реалізувати всі провідні функції навчання: освітню, виховну та розвиваючу. Вони діють у органічній єдності.

Гра стимулює пізнавальний інтерес. Педагогічне стимулювання і мотивація навчальної діяльності учнів включають в себе формування пізнавального інтересу, що являє собою вибіркове спрямування особистості, яка обернена у сферу пізнання. Оскільки пізнавальний інтерес багатогранний, він може: виступати як зовнішній стимул процесу засвоєння, як засіб активізації цього процесу, як мотив пізнавання, носити велике естетичне виховання.

Якщо інтерес до предмета не сформований , засвоєння буде проходити нижче природних сил учня. Необхідно постійно стимулювати пізнавальні процеси та інтереси. Основним напрямом цього є введення ігор у навчально-виховний процес.

Використання ігор сприяє формуванню пізнавальної самостійності. Вона і є мета навчання дозволяють більш повно використовувати можливості учнів. Пізнавальна самостійність формується у різних навчальних ситуаціях: сприйнятті готового матеріалу, дослідницькій діяльності.

Ігри створюють певний емоційний фон в учнівському колективі.

Бажання грати, прагнення до діяльності властиві кожному учню. У грі вони вчаться самостійно висловлювати свою думку, послідовно діяти, бути спостережливими. Чим діяльніша поведінка гравця, тим більше приносить вона радості пізнання, тим глибше учень розуміє соціальну сутність діяльності людини і взаємовідносин між ними, тим глибше сприйняття довколишньої краси. Застосування ігор забезпечує єдність формування понять, поєднує це з інтелектуальним розвитком та різними видами виховання учнів, сприяє підвищенню ефективності навчання.

Пізнавальний інтерес – це вибіркова спрямованість, особистості, звернена до сфери пізнання, її предметності і самого процесу оволодіння знаннями, це інтерес до глибокого, усвідомленого пізнання. Оскільки пізнавальний процес багатогранний, він може по різному впливати на процес засвоєння знань. Враховуючи це, необхідно постійно стимулювати пізнавальні процеси. Основними напрямами такого стимулювання є стимулювання пізнавальних інтересів за допомогою змісту матеріалу, що вивчається, та шляхом організації діяльності.

Ігри дають можливість внести проблемність у пізнавальний процес, здійснити самоконтроль та самокоригування пізнавальної діяльності. Успішне застосування ігор веде до розвитку пізнавальної самостійності учнів.

Також завдяки грі можна допомогти дітям засвоїти багато правил. З нудного повчання вивчення правил може перетворитися у захоплюючу гру, яка сприятиме не лише кращому засвоєнню навчального матеріалу, а й виробленню певних цінних орієнтирів, моделей поведінки, що у даному разі набагато важливіше, ніж просте накопичення знань.

Після вступної ознайомлювальної бесіди можна розповісти казку про лісові пригоди 3 поросят. Можна запропонувати дітям самим назвати поросят, потім розповісти казку із застосуванням правил. Це слід робити невимушено, легко, і так діти набагато краще засвоять необхідне. Запропонувати можна дітям розіграти цю казку, головне при цьому, щоб діти повторювали правила, починаючи їх вивчення. Можна посадити дітей окремо навколо однієї парти, поділити їх на групи, сформувати запитання, на які мають відповідати учні. Кожна дидактична гра виконує різні функції – збагачує пізнавальний досвід дітей, розвиває мислення, мову, уяву, точність. Але головна мета введення ігор у навчальний процес – викликати інтерес до навчання.

Під час вивчення різних букв використовують сюжетно-рольові ігри: «Магазин», «Зоопарк», «Рукавичка», «Лісова казка», «Школа».

Ось як можна проводити гру «Магазин», наприклад, вивчаючи букву «б».

Тема: Формувати вміння виділяти звук [б] у словах.

Хід гри.

Вибираємо ведучого – продавця. Продавцем може бути той, хто першим назве казкового героя на «Б» (Білосніжка, Буратіно).

На дошці записують або вивішується вивіска магазину, наприклад «Білосніжка». Ведучий-продавець займає своє місце біля «прилавка».

До магазину запрошуються «покупці» - учні, які придумали для себе ролі на цю букву (Білочка, Бегемотик, Баба-Яга, Борсучок).

Діалог «продавця» і «покупця».

Пр. – Добрий день. Хто ти?

Борсучок.

Чого ти бажаєш?

Бубликів, будь-ласка.

«Продавець» видає фішку.

Дякую.

А ти хто?

Білочка.

Скажи, будь ласка, що тобі дати?

Батон і бублик.

………

Як тебе звати?

Баба-Яга.

Чого хочеш?

Батон, бублик, банан.

І так далі. В кінці гри – підсумок. Кілька слів діти записують.

3. Розвиток музикою

Наше сьогодення – це не тільки складний, а