Я б слухала її цілими днями.

І працює вона вправно. Та не вдалися в неї діти. Старшого Миколку заставити працювати дуже важко.

Ось одного разу вона кличе його з собою на город: –

Миколко, ходи допомогти пополоти капусту.

А у відповідь чується: –

Сонце пече, я у холодку посиджу.

Почула тітка Уляна відповідь та й каже: –

Ховається від роботи, немов собака від мух.

Миколка встав, узяв лопату та все ж пішов на город, буркнувши: «Бджола жалить жалом, а чоловік – словом!».

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

Якось вчителька Лариса Семенівна сказала: –

Ви мову свою любите, то й стежте за культурою мовлення. Я шаную тих, хто правильно висловлює думки.

А Марійка з Софійкою вже давно мають зошити, куди записують вислови відомих людей про мову, ще й нові рубрики завели.

Але, на жаль, знань бракувало.

Ось тому в самовпевненої Марійки були і такі записи: «хворий грипом», а треба «хворий на грип», «вхід по запрошеннях», а треба – «вхід за запрошеннями».

Софійка якось попросила показати нові записи. Дуже тихо, ніби соромлячись за подругу, вона сказала: –

Марійко, в тебе є помилки.

Марійка в крик: –

Друзі – це злодії часу. Віддай зошит!

Наразі підійшла вчителька, вона все одразу зрозуміла і сказала: –

Не той друг, що маслом маже, а той, хто правду каже.

Ось деякі приклади оповідань, складених за прислів’ями.

Звичайно, дітям спочатку важкою є така робота, та після того, як вчитель пояснить, як слід робити таке завдання, прислів’я буде зрозуміле дітям, то вони легко зможуть виконати завдання. Такий вид роботи можна спочатку практикувати в класі, а потім можна давати додому, де дітям можуть допомогти батьки.

На наше думку, значення таких завдань є важливою умовою вироблення власних естетичних та моральних смаків. А також вчать дітей висловлюватися за любою темою.

Щоб виховати розвинену, естетично багато особистість, потрібно пройти не такий уже легкий шлях. Слід займатися раннім і прискореним розвитком інтелекту, виховувати любов до краси у серці та душі преш за все молодших школярів, бо саме в цей час формується майбутня особистість. Завдання вчителя молодших класів – створити такі умови, щоб діти вміли і хотіли бачити красу довкола себе! І не лише це! Треба створити такі умови. Щоб навчальна діяльність набула творчого характеру, однією з таких умов стала імажинативна гра на мовному матеріалі, яка активізує психічні процеси: сприймання. мислення, пам’ять, уяву, формує мовлення, має ще навчально-розвивальний характер, мовотворчий продукт, який відображає творчі та естетичні здібності дитини.

Система таких ігор-вправ є наскрізним структурним компонентом особливого за ідеєю народженням, характером та результатом діяльності нововведень.

Поставивши перед собою мету навчити молодших школярів мовної та писемної творчості через уяву керовану, можна чітко усвідомити наступні завдання: навчити дітей бачити все довкола, відчувати світ, навчити мріяти, фантазувати, залучити дітей до техніки творчості, вести дітей до створення власних творів. Ці завдання реалізуються вже на етапі імежативної гри, як форми розминки на уроці.

Теоретичними та методологічними джерелами пошуку впровадження таких ігор-вправ стали ідеї, наукова та творча спадщина видатних психологів, педагогів, митців України та світу: Жана Паже, Л.Виготського, Л.Шарахіної та інших. Саме вони відкрили нам психолого-педагогічні основи граматики фантазії шляхом до вміння людини керувати уявою, як пізнавальною здібністю.

Ось деякі ігри-вправи на шляху до керованої уяви.

«Три слова» (розвиває логічне мислення, творчу уяву, активізує словник). Діти або вчитель називають слова з різних сфер життя: 2 іменники і 1 прикметник чи в іншій комбінації. Завдання: за одиницю часу придумати фрази-речення, куди б були внесені одночасно три слова.

«Нове використання» (стимулює загальний розвиток і фантазію). Діти мають придумати нове незвичне використання звичних предметів.

«Вінегрет» (розвиває відчуття мови, літературні здібності, нестандартне мислення, естетичні погляди). Із заголовків газет скласти сенсаційну інформацію.

«Визначення» (формує чутливість та структурність мислення, вміння бачити суттєві ознаки). Дати пояснення-визначення до непредметних понять. Наприклад, що таке дірка, темрява, гарно тощо.

«Гарно-погано» (вміння аналізувати, розвиває інтуїцію, вчить помічати красу) . Визначити що поганого і що гарного в ситуаціях: пішов дощ, учень отримав погану оцінку, людина захворіла. Вправа може проводитися і як змагання.

«Образ букви» (розвиток емоційного ставлення). На що схожа подана буква, розкажи про її характер, що вона любить, чим цікавиться, якого вона могла би бути кольору.

«Образ звуку» (спричинення індивідуального сприймання, уявлень та асоціацій). Обирається комбінований звук: «апчхи», «хрю», «хі-хі». Завдання- опредметнити звук, описавши його життя, смаки, дії, намалювати колір.

«Звукова межа» (розвиток мовленнєвої чутливості, долання стереотипів). Вимовляється звукова нісенітниця. За звукоритмом і сприйняттям діти намагаються описати почуте: хто це або що це.

«Єдиний початок» (активізує словник, розвиває оригінальність і естетику). Скласти речення з 4-5 слів, які б починалися на одну з букв: П, К чи І.

Ми подали декілька ігор-вправ, і всі вони дібрані за специфікою впливу на дитину так, щоб активізувати мислительські процеси, вміти висловлювати гарно і чітко. Це одна з передумов розвитку естетичного мовлення.

Учні, які тривалий час виконували завдання таких і схожих вправ, складають дуже гарні, естетично багаті твори.

Будинок-Текст

У будинку-тексті були квартири – Речення, в них жили слова. Одні квартири були густо населені, а інші стояли майже порожні. Якось до них прийшла господиня Тема. Вона повідомила, що з часом до них завітає тато – Заголовок.

Перед зустріччю вона розфарбувала речення прикметниками, дібрала яскраві іменники, влучні дієслова. Тема