Дракони Хто і Що.

У горах жили дракони, яких всі боялися. Одного звали Хто, а іншого – Що. Щодня вони полювали на птахів-слів. Хто з полювання приносив тварин, диких та свійських, міг принести діток, які заблукали. А Що розпалював вогнище з неживих предметів. (Гапоненко Андрій, 2 клас)

Історія світлофора

Жили собі три брати: Червоний, Жовтий і Зелений. І в кожного з них було одне око. Якось Червоний запропонував: «Нумо, зробимо піраміду і оселимося в ній усі разом».

Так і зробили. Червоний колір був ледачим, і завжди всі говорили: «Стій!». Тому він оселився вище за всіх, щоб його могли побачити. Зелений був роботящий завжди бігав з місця на місце, тому всім дозволяв: «Іди, іди!» Він зайняв нижню квартиру, ближче до землі. Жовтий був ні те, ні се. Перед тим, як щось робити, він собі наказував: «Приготуйся!» Отак троє братів живуть у трикімнатному світло-будиночку разом. Всі дивляться на них і виконують їх кольорові накази. (Шейфер Неля, 3 клас)

Фантазії першокласників за мотивами казки «Рукавичка».

Моя Рукавичка така, що поганих людей перетворить на калюжі, а хороших гріє… (Северіна Єлизавета)

Це Рукавичка, зв’язана з фруктів, у неї подруга Овочева Рукавичка, бо формою і кольором вона схожа на буряк (Сич Олексій)

Казкова Фея захотіла мати Веселкову Рукавичку, тому зв’язала її з кольорів. (Кимчук Мар’яна)

Це Рукавичка пішла до лікарні. Зробила, щоб їй зробили ротика. Вона дуже хотіла спілкуватися з іншими рукавичками (Куяр Антон)

Кілька робіт другокласників на тему: «Ательє для Сніжинок»

Замовили собі Сніжинки в ательє штанці з льоду. Роботу виконував сучасний модельєр Бурулька. Вона взяла білоножиці, сніготканину, електромолоток, диво-окуляри і зшила зручні речі. Новий одяг вони одягли на прогулянку до Хмаропарку. (Левін Андрій)

Якось сніжинки побачили по телевізору передачу про моду. Вони вирішили і собі замовити модний одяг. Модельєром обрали Зиму. Вона взяла морозиво, порізала його на шматочки і пошила з них маскарадні костюми. В них Сніжинки пішли на сніжний бал. (Машин Влад)

Ці фантазії такі смішні, оригінальні, непередбачувані. А ви звернули увагу, які вони естетично багаті! Скільки треба було працювати вчителю, щоб у такому юному віці виховати можна сказати естетично зрілі особистості!

Вправи, згадані вище, можна використовувати не лише на уроках розвитку мовлення, а й на любих інших уроках рідної мови, а також в позаурочний час. Вчитель будь-якої школи може навчити своїх учнів взаємодіяти з навколишнім світом за законами творчості, а саме цей досвід пробуджує душу і серце людини, яка бажає вдосконалювати себе і навколишній світ.

Нам хотілося б ще навести кілька прикладів творів-мініатюр, які склали діти.-

Олег Сичевський: Слово «Життя» для мене наймиліше. Життя – це найбільша цінність людини, тому я радію кожному прожитому дню. Намагаюсь зробити якомога більше гарних справ. Хочу стати гарною людиною. Мені б хотілося, щоб усі цінували своє життя.

Іван Кивцов: Слово « матуся» для мене наймиліше. Коли я його чую, то згадую щасливі моменти свого життя, ті, коли поруч зі мною моя матуся.

Аліна Боднар: Слово «сім’я» для мене наймиліше. Коли я його чую, то згадую наймиліші моменти свого життя. У своєї сім’ї я отримую допомогу, любов, цукерки, захист. І дуже ціную сім’ю.

Софія Рачкевич: Слово «дякую» для мене наймиліше. Коли кажу «дякую», людині стає приємно, що її турбота корисна. Коли дякую, то висловлюю свою доброзичливість.

У всіх цих творах діти говорили наскільки і чому деякі слова для них наймиліші.

Останнім прикладом творчості дітей ми хочемо показати написані твори-мініатюри на тему: «Заповіт прийдешнім поколінням». Учнів поставили перед проблемою: «А якщо з часом почнуть нехтувати українською мовою, будуть забувати її? Як би ви могли переконати їх у тому, що наша мова прекрасна, що її треба берегти, любити?»

Валерія Чурікова: «Любі третьокласники! Любіть, цінуйте, оберігайте вивчайте, збагачуйте нашу рідну мову. Мова – це найдорожчий скарб, переданий нам прийдешніми поколіннями. Як вогонь у серці, ви несіть в майбутнє невгасиму мову, слово незабутнє!»

Ольга Білько: Любі друзі! Любіть і шануйте наше солов’їну мову. Якщо ви не припадете до не вустами з водою, то вона всохне, як квітка.

Віра Коваленко: Любі третьокласники! На робіть брудною, грубою, жалюгідною, сірою нашу мову. Оберігайте її, не цурайтеся, вивчайте і збагачуйте її.

Марина Бут: Дорогі друзі! На землі багато мов. Наша рідна мова – українська! Вона як спів солов’я, рідна, як тепле сонечко, яскрава як веселка. Любіть і шануйте нашу мову, як любите сонечко, повітря і життя!

Слова тут лишні. Тому що створені дітьми твори поражають своїм багатством, своєю красою, милозвучністю, добротою. Це приклад однієї з найкращих найбагатших естетичних висот. Можна з впевненістю скзати, що ці діти несуть в собі естетичну культуру, естетичні знання, вміють естетично сприймати навколишній світ, володіють естетичними почуттями, ідеалами, судженнями.

2. Нетрадиційні форми роботи.

Починаючи з початкових класів обов’язково необхідно вводити цікаві форми роботи. Це впровадження необхідне для кращого засвоєння знань, а також для розвитку творчої особистості.

Організація процесу пізнання мовних і мовленнєвих знань на основі тематично близьких текстів, а не окремих чи ізольованих речень, дає змогу злити воєдино процес засвоєння мовних знань і застосування їх з метою спілкування.

Плідними у роботі є ігрова постановка завдань, лінгвістична казка. Ці прийоми відповідають закономірностям розумового розвитку молодших