Краса – це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому так чи інакше ставишся сам до себе.

А – це є основа естетичного виховання. Саме вона сприяє виробленню в дітей естетичних смаків, ідеалів, вподобань, знань, сприймань, виробляє естетичну культуру. А без цього ніяка дитина не може естетично розвинутим, дозріти, якщо особистість не мали естетичного виховання, то вона не може бути всебічно розвиненою. Естетичне виховання передбачає розвиток у людини почуттів прекрасного, формування вмінь і навичок творити красу у навколишній дійсності, вміти розрізняти прекрасне від потворного, жити за законом духовної краси.

Перше віконце у світ краси – це споглядання і слухання, переживання побаченого і почутого.

Вчитель має уміти і навчити дітей слухати, бачити, відчувати, милуватися красою, а коли в ній будуть пробуджені ці здібності, навчити її на все життя зберегти душевне захоплення і доброту.

Будувати вільне демократичне суспільство можна тільки за умов морально-духовної довершеності кожної особистості, де щільне місце має посісти духовна краса людини.

Єдність естетичного і морального виховання, а також виховання громадського і політичного, гармонія істини, добра і краси є передумовою ефективного естетичного виховання.

Однією з важливих умов багатства естетичних потреб, почуттів, переживань є глибокий інтелектуальний розвиток людини. Тому листа естетичного виховання – широко ознайомлювати дитину з досягненням світової і національної культури, навчити школярів сприймати, відчувати, розуміти прекрасне у всіх його проявах: мистецтві, природі, праці, суспільних відносинах, у вчинках людей.

Основними завданнями естетичного виховання є:

розвиток органів чуття дитини і її здібностей до естетичного сприйняття оточуючої дійсності;

формування і розвиток у школярів естетичних уявлень і поглядів, художнього смаку, а також уміння бачити і розуміти прекрасне;

розвиток творчих здібностей і нахилів дітей;

навчити дитину бачити в красі навколишнього світу духовне благородство, доброту, сердечність і на основі цього утверджувати прекрасне в собі.

Естетичне виховання тісно пов’язане з культурою народу. З одного боку, воно відображає надбання культури, а з другого – стимулює подальший розвиток культури конкретного народу, активно впливає на творення нових духовних цінностей, мистецьких витворів. Разом з тим естетичне виховання має бути спрямоване на формування свідомості людини у дусі поваги і приязні, товариськості та дружби.

Естетичне виховання як неперервний процес має здійснюватися передусім у діяльності, ві різнобічній соціальній творчості. Необхідно не лише навчити кожну людину естетично-почуттєво реагувати на оточуючий світ, але й збудити потребу його перетворення без нанесення йому екологічної шкоди, згідно з естетичними нормами й ідеалами; постійно прагнути до високої професійної майстерності, органічно поєднувати духовну і фізичну досконалість.

Процес естетичного виховання триває впродовж всього життя людини і напрямки цієї роботи багатогранні.

Одним з найважливіших факторів у естетичному вихованні займає школа. І саме основну роль тут грає початкова школа.

В умовах школи естетичне виховання так чи інакше стосується всієї системи навчально-виховної роботи. Учні передусім оволодіють естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних різних дисциплін.

Особливе місце займає музика, образотворче мистецтво, трудове навчання, які не лише сприяють формуванню естетичних почуттів і смаків, але й готують вихованців до естетичної діяльності.

Далеко не останнє місце у естетичному вихованні займають уроки рідної мови, особливо, коли на них присутні різні естетичні фактори. Це такі як: музика, загадки, малювання, казки, поетичні та прозові твори, пізнавальна діяльність, творча робота дітей, нетрадиційні форми роботи. Також рівень естетичного виховання на цих уроках залежить від самого вчителя, на скільки він зможе передати красу дітям, навчити їх самих її помічати.

Ефективність естетичного виховання можна забезпечити єдністю і взаємно обумовленістю національного і загальнолюдського.

Естетична культура особистості має формуватися передусім на грунті національної культури з залученням до надбань світової культури.

Естетичне виховання у навчальній та виховній діяльності здійснюється у комплексі з розумовим, патріотичним, трудовим, фізичним, моральним, екологічним.

Завдання кожної початкової школи – сприяти естетичному вихованню з приходу дитини в школу.

На уроках читання є чудовий грунт для естетичного виховання, бо самі твори які читаються вже естетично є багатими, вчителю треба тільки виділити цю красу, наголосити дітям на потрібних моментах. Слід наголошувати, що твір треба читати вдумливо, послідовно, бачити перед собою те, про що читають.

На казочці дитину можна навчити відрізняти добро від зла, вчити сприймати фантастичні речі, відрізняти казковість від реальності. Саме вони, складені давно-давно нашими предками, не розгубили своєї краси та довершеності, бо давно люди вміли і знали, чи потрібно сприймати навколишній світ. Мудрість віків передалося з казками, якщо навчити дитину правильно сприймати написане в ній, то вона збереже красу казковості впродовж життя.

Вірші також є дуже багатими на красу, але інколи діти, читаючи їх стараються прочитати їх правильно і просто не замислюються над змістом. Коли ж дитина навчиться бачити це, то її внутрішній світ збагатиться, вона зможе висловлюватися поетично та красиво. Навіть її мислення стане іншим, багатим, яскравішим, насиченішим, різнобарвним.

Уроки під голубим небом збагачують дитину новими для них знаннями. Вони бачать красу природи, красу дерев, квітів, комашок...

Якщо вчитись правильно організує роботу, то діти зможуть побачити все і відчути красу; побачити жучка що пролетів недалеко, квіточку, яка щойно розцвіла, нову гілочку на дереві, відчути ніжність травички, листочка, подих вітра. Після кількох уроків на природі діти захочуть стати її захисником, щоб завжди милуватися нею, ніколи не зламає гілочки, не потолочить квітку, не вб’є жучка. А коли йтиме вулицею, то буде насолоджуватися домашньою довершеністю.

Уроки письма є складними за своєю