Хто автор цих поезій?

Для кого Л.У. написала ці вірші?

Розкажіть, які почуття викликають її вірші?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

- Прослухавши її твори ми не можемо не схвилюватися від них, задуматись. Але твори її не можна відчути повністю, не знаючи деталей біографії цієї дуже слабкої, але водночас сильної духом жінки. Чому саме Леся, чому Українка, через що вона страждала у житті, чому все своє коротке життя змагалася з долею? Впевнена, після цього уроку ви самі зможете дати відповіді, як на ці, так і на схожі запитання. А також удосконалити свої вміння бачити прекрасне в творах.

IV. Вивчення нового матеріалу

Читання тексту „Леся Українка” ( під магнітофонний супровід)

Читання тексту „У боротьбі з долею” (під магнітофонний супровід)

Тестування на основі прочитаного.

Фізкультхвилинка

Робота над віршем Л.У. „Мамо, іде зима”.

Підготовка до сприймання

- А зараз ми ознайомимося з віршем Л.У. „Мамо іде зима”, ви матимете змогу ще раз переконатися в талановитості цієї поетеси.

Робота над портитурою

- на ст. 200 зверніть увагу на розмітку вірша.

Словникова робота

- Пояснення незрозумілих слів подані на дошці.

Виразне читання у магнітофонному супроводі.

Робота над змістом.

Сподобався вам вірш?

Що саме?

Ви звернули увагу чиє мовлення швидше, а чиє повільніше? Чому?

Робота над виробленням естетичних смаків.

Уявіть собі цю сцену розмови

Давайте поговоримо про смау зиму. Чи гарна вона? З чого зроблено одяг для землі? Чим зима одягає дерева? Пригадаймо ті малюнки, які вимальовує зима на вікнах...

Хто хоче розповісти свою розповідь чи вірш про зиму?

Вірш „Спить озеро”

- яка картина природи описується. В чому ж краса „сплячого” озера? Чи бачили ви „спляче” озеро?

Оповідання „Лелія”

Зараз ми прочитаємо напівфантастичне оповідання „Лелія”. Вам потрібно бути уважними, бо хтось з першого ряду описуватиме мені картину зачину, дехто з другого ряду – красу основної частини, а третій ряд – кінцівку.

V. Підсумок

- наш урок наближається до кінця, що потрібно нам на вашу думку, боротися з негараздами, що зустрічаються на нашому шляху? Як це пробила Л.К.?

- дійсно, в житті потрібно лишатися оптимістами, вірити в краще майбутнє, бачити навколишню красу. Прикладом для наслідування є Л.У., яка все життя змагалася з долею. І таки перемогла. Правда? Наш урок завершився, розкажіть вдома своїм друзям, які чудові твори написала Леся, яка вона була сильна, як вона тонко бачила навколишню красу, вміла її передавати.

Цей фрагмент уроку лише один з варіантів, як уроку з магнітофонним супроводом, так і уроку на розвиток естетичного сприймання, вміння бачити прекрасне. Взагалі на кожному уроці читання слід виділяти хвилинку на естетичне виховання, тоді в нашій країні виростатимуть не люди з порожньою душею, які не вміють бачити навколишню красу, а люди, як і тонко відчувають все чудове, в яких вироблені чіткі естетичні критерії та ідеали. Але не слід забувати, що і доброго інколи може бути забагато.

Читання – одна з найважливіших форм опанування знань, виховання й розвитку учнів, а також для розвитку естетичних поглядів.

Та основною метою при читання є прагнення людини зрозуміти текст. Нерозуміння того про що йдеться в ньому, знижує інтерес до змісту, викликає негативні емоції і в цій ситуації зайве говорити, що такий твір носитиме якесь естетичне забарвлення в очах читача.

Для усвідомлення тексту не достатньо зрозуміти кожну фразу. Воно досягається тільки тоді, коли читач аналізовуючи і зіставляючи основні частини тексту, виділяє головні положення, загальну думку та підтекст. Важливу роль при цьому відіграють контекстні здогадки, припущення висновки щодо прочитаного.

Тому завжди після читання обов’язково слід за певними питаннями перевірити сприймання дітей тексту, провести бесіду. Тільки після цього слід займатися естетичним вихованням. У іншому порядку належного результату можна просто не досягнути.

Також на уроках читання в початкових класах важливою складовою є мовлення дітей. Тому слід надавати великого значення активізації мовленнєвої творчості дітей.

Будь-яке висловлювання починається з орієнтування в ситуації і для чого потрібно висловлюватися, кому призначене висловлене. Якщо аналіз умов зроблено правильно, побудувати висловлювання вже не важко. Але маленьким дітям робити це є під силу. Добре, якщо вчитель заохочує невимушене спілкування вихованців, уміло вводить у мовленнєву ситуацію. Стійкий інтерес до мовлення вчитель зможе пробудити тоді, коли зуміє залучити кожного до спільних переживань, захопити об’єктом розмови. Добре розвивається мовлення за допомогою зіставлення розповідей, описів, міркувань. Вчитель повинен розуміти, що самі діти не зможуть красиво висловлюватися, для цього потрібна важка і наполеглива робота передусім вчителя.

Наприклад вправа: Редагування тексту в якому порушено стильову єдність.

Мета: Сформувати уявлення про способи добору мовних засобів з огляду на мету.

Як поліпшити опис?

Ходить осінь з кухлем в руці. Ляє дощ та зливи. Сірим полотном застилає небо. Огортає землю прохолодою. Осінь характеризується скороченням дня.

Поміркуйте: учень мав намір живописно змалювати осінь чи точно назвати її ознаки? Яке речення не відповідає задуму?

Орієнтуючи школярів на певний спосіб викладу думки, вчитель конкретизує мовленнєву ситуацію, заставляє дітей думати. Також такою вправою показує дітям що слід заздалегідь вирішити для себе про що ти говоритимеш і аж тоді висловлюватися. Спонукає дітей до чіткого, красивого мовлення.

Сприяє розвитку красивого мовлення також ігрові ситуації. Але в подальшому навчанні слід надавати перевагу ситуації з ілюстративно-текстовою ігрою.

Важливим є навчання складати дітей свою власну розповідь, казку, на основі побаченого, пережитого. Саме тут можна побачити як дитина вміє висловлювати своє бачення, чи мало на неї вплив естетичне виховання, чи може вона використати в своїй розповіді естетично побудовані частини.

Мовленнєва ситуація може доповнюватися дочином твору,