з казкою Андерсена „Гадке каченя”, вчити знаходити в тексті слова та речення, киї характеризують героїв. Вчити самостійно ділити текст на частини і давати їм заголовки. Виховуючи доброзичливе ставлення до оточуючих бажання творити добро, бачити внутрішню красу.
Хід уроку.
І. Організаційна частина
ІІ. Артикуляційна гімнастика
ІІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу
IV. Повідомлення теми і мети уроку.
V. Усвідомлення і вивчення нового матеріалу.
1. Вступне слово
2. Читання казки вчителем ( до слів „І каченя не витримало”)
3. Словникова робота
4. Вибіркове читання.
5. Обговорення прочитаного
- яким видалося оточуючим каченя, яке появилося на світ останнім? Чому?
- як ви думаєте чому качка вирішила посидіти ще трошки? З якого боку її це характеризує?
- як ставилися інші каченята до некрасивого братика?
- які настанови і для чого дає мати своїм дітям? Чи правильно вона робить?
- як каченят зустріли інші мешканці подвір’я. Чи правильно вони поступили?
- як мати захищає гадке каченя?
-складемо таблицю
Гадке каченя | Каченята | Лебеді
Знайдіть ключові слова, які характеризують гадке каченя, каченят.
Цю таблицю ми поступово збагачуватимемо новими вловами.
А що відчуває бідне каченя? Знайдіть відповідні слова.
Запишіть у графу гадке каченя та дієслова, які підкреслюють дії інших персонажів казки.
Чи допомогли вам ці слова зрозуміти стан нещасного?
VІ. Закріплення і узагальнення вивченого
1. естетичне виховання
- чому ж воно бідолашне маленьке, одиноке?
- у чому його провина?
- чи можна ставитись так до тих, хто не схожий на нас?
- скажіть як слід було поводитись з гадким каченям?
2. Складання плану.
VІІ. Підсумок
VІІІ. Домашнє завдання
На цьому вчитель підкреслює наскільки важлива внутрішня краса, якими слід бути в душі як поводитись. Також виховує у дітей естетичний ідеал внутрішнього світу, дає зрозуміти, що добре, а що зле. Табличка, яку було запропоновано складати поступово лише більше узагальнює і систематизує дитячі думки, спрямовує уявлення в потрібне русло.
На наступному уроці робота продовжується.
Урок 2.
Тема: Добре серце не буває ніколи горде.
Мета: Продовжити роботу над змістом казки; формувати уважне ставлення до мови твору; вчити створювати власні словесні малюнки, орієнтуючись на слова з тексту; розвивати вміння уявляти картину.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація опорних знань
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
ІV. Усвідомлення і осмислення матеріалу.
Читання казки вчителем
Словникова робота
Читання казки дітьми
Бесіда – роздум на д прочитаним
Чому каченя вирішило зупинитися в хатці?
Хто там жив?
Як вони поставились до каченяти?
Як ви гадаєте, чи змінилося життя каченяти на краще?
Що воно відчувало?
Яке серце в каченяти?
Запишіть в табличку?
З якими птахами зустрілося гадке каченя
Виберіть з тексту слова що характеризують лебедів і запишіть в табличку.
Яке почуття охопило нашого героя?
Знайдіть слова, які характеризують його стан.
Опишіть лебедів словами.
V. Закріплення вивченого.
1. Складання плану
2. Узагальнююча бесіда
- Чому каченя охопило хвилювання при зустрічі з лебедями.
- Чим сподобалося вам каченя
- Чи добре воно?
- Як ви розумієте слова: „Добре серце ніколи не буває гордим?”
- Розглянемо малюнок? Що на ньому зображено?
- Як ви собі уявляєте гадке каченя в порівнянні з лебедями? Можливо і воно було красиве? В якому розумінні?
VІ. Підсумок уроку.
VІІІ. Домашнє завдання.
На 2 уроці вчитель продовжує роботу над висвітленням внутрішньої краси. Також в цій частині казки з’являються вже і лебеді. Їхня краса описується чудовими словами, що розширюють естетичний кругозір дітей. Можна навіть дітям запропонувати прочитати їхній опис кілька раз, щоб підсилити враження і збагатити детальніше словник чудовими і гарними словами.
Урок 3.
Тема: Про таке щастя навіть не мріяв.
Мета: Продовжити роботу над виразним читанням казки, вчити визначати основну думку твору; розвивати вміння відповідати на запитання вчителя за замістом прочитаного; використовувати вибіркове читання для підтвердження думки; виховувати доброзичливість, прагнення творити добро, бачити красу і зовнішню, і внутрішню.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Фонетична розминка, чистомовки
ІІІ. Актуалізація опорних знань
ІV. Повідомлення теми і мети уроку
V. Усвідомлення і осмислення матеріалу
1. Словникова робота
2. Читання казки вчителем
3. Читання казки дітьми
4. Бесіда за замістом
- Коли каченя зустрілося з лебедями?
- Прочитайте з тексту яке воно вибрало рішення, як це його характеризує?
- Як воно відчуло себе коли побачило в воді своє відображення? Яким воно стало? Прочитайте.
- Чи змінило це його, адже воно стало найкрасивішим у світі?
- Як до нього поставилися інші лебеді? Чи мріяло воно про таке щастя? Чому воно не загордилося?
- Який прикметник можна додати до характеристики каченяти і заповнити до кінця таблицю? ( Щасливе!)
VІ. Закріплення вивченого
Складання цитатного плану
Робота над таблицею
Чи повна у нас табличка?
Що ми можемо сказати про каченят? Чи були вони красиві зовні? А в душі? Треба бути схожими на них?
Опишіть лебедів.
Яке ж наше гадке каченя? Зачитайте ті слова які характеризують його. Докажіть, що воно було добре. Зачитайте його опис, коли воно вдруге зустрілося з лебедями.
То хто з героїв дійсно прекрасний?
Яка краса має більше значення внутрішнє чи зовнішнім.
Бесіда за всім твором.
VІІ. Підсумок уроку
VІІІ. Домашнє завдання
Ми змогли переконатися як завдяки одній казці можна розвинути естетичні погляди дитини. Всього за три уроки діти зрозуміли що таке краса зовні й чи треба цінувати внутрішню красу.
Такий твір є лише одиничним прикладом естетичного виховання. Подібних творів є дуже багато. Вчитель може ні, навіть мусить, займатися естетичним виховання при вивченні кожної казки. Всього кілька речень, кілька слів і діти вже розширили свої естетичні погляди. З дітей, яких вчать бачити красу від дитинства обов’язково виростуть сумлінні громадяни своєї держави і це вміння залишиться в них на все життя.
Саме тому місцем естетичного виховання на уроці не слід нехтувати. Але і не слід весь урок присвятити суто йому. На все має бути своє