Одним з головних завдань початкової школи є планомірна і систематична роботи з формування каліграфічного письма. Тому добрих результатів домоглися використані ігрові ситуації. Створена казка «У писемній країні веселих ліній» дає можливість дітям бачити, як на папері оживають елементи літер і складаються в нові букви, а кожна літера пов’язана з другою, є її частиною або початком. Діти не тільки пам’ятають створення кожної букви, а навіть визначають її характер, коли уявляють (за допомогою музичного супроводу) настрій кожної лінії, яку використовують для написання літери.

Перед написанням – мускульне тренування рук. А ще – знаходження безлічі цікавих предметів, істот, пейзажів, у яких сховані букви.

Наприклад, у зображенні одного тільки метелика діти знайшли і велику букву Е, і букви З, Н, В, Ч Й. Малюнки можуть малювати і діти. А тепер не запам’ятати таку букву або переплутати її з іншою неможливо!

До помилок, що впливають на оцінення грамотності, належить злиття графем. Неправильне поєднання приводить до орфографічних помилок. Для запобігання цьому можна виділити 5 типів поєднань між буквами:

нижнє поєднання – «виставили ногу в танці» - ома

нижнє поєднання – «хвиля» - лм;

пряме поєднання – «подали одне одному руку» - ин;

верхнє поєднання – «носик чайника» - ао;

верхнє поєднання – «всі ляльки» - он, .

Засвоєння поєднань та використання на письмі з коментуванням забезпечує гарне каліграфічне письмо, а також дає змогу уникнути багато помилок. Як приклад формування у дітей гарного почерку даю фрагмент казки «У писемній країні веселих ліній».

Веселий нулик 0 пішов гуляти до лісу. Там було дуже гарно! Він так пильно все розглядав, що не помітив, як йому назустріч бігла (маленька паличка з заокругленням). Вони зіткнулися і вигукнули: «а!» так склалася буква «а».

жила в хатці біля озера. Хатка була велика, красива. Озеро яскраве, тепле. Але було дуже сумно гратися одній. Та одного разу до неї прийшла сестриця (маленька паличка з заокругленням ). Вирішили вони жити разом, бо так було веселіше. Так склалася буква «и», яка допомагала писатися словам, щоб і вони не були самотні:

стіл – столи лялька – ляльки

весна – весни пташка – пташки

Буква «и» пішла до озера ловити рибу. Опустила ногу. А на дворі літо, спека, вона протяжно сказала: «у!»

(велика похила паличка) зробила собі у перукарні зачіску . Коли вона йшла по дорозі, всі знайомі казали «Ух!».

Велика посварилася з своєю подругою . повернулися одна до одної спиною і не розмовляють день, два, три… «л»

А що ж вони не поділили? Пасок до плаття у них один на двох. Перша кричить: «Мій!», друга не віддає. Не поділили, тому носять разом. «А».

прийшла до , подала їй руку і промовила: «Давай дружити, ну!» «н».

Три /// на святі танцювали всі разом, та так довго, що їх ніхто роз’єднати не зміг: «т».

Дві великі та пряма гуляли у лісі і не помітили, як почався дощ. А парасолька була одна.

Пряма похила була так задоволена новим кашкетиком, що не витримала і від захоплення турнула ніжкою «к».

Дві вирішили стати фігуристками. Що вина тільки не виробляли!

У крамниці лежало 2 шматки сиру: великий і малий. Прибігла мишка, надкусила один шматок, другий Сс.

загубила іграшку, як її дістати? Може паличкою?

Набридло букві носити парасольку, ось вона й одягла капелюх.

Крапелька дощу впала на о, трошки потекла, і гляньте, що вийшло:

Не важко ж дітей ввести у світ такої казочки. А якого великого естетичного значення вона має!

Велика змерзла. Одягла хустку і спідничку.

Ой, болить, болить мені, – верещить цифра 8. – Хтось розрізав мене!

Буква подивилася на себе у дзеркало і не впізнала. Це не я!

Шукала та не могла знайти, та ще й ніжку вламала.

Буква запросила до себе в гості

Хтось може сказати: «В букварний період часу обмаль, навіщо його витрачати на дурниці.»

Але ми можемо запевнити, що це не є дурниці. Саме такі та інші казкові відходи від програми допомагають дітям не лише краще вивчити букви та запам’ятати їхнє написання, а ще й забезпечують естетичне виховання дітей. А у багатьох дітей воно взагалі знаходиться на рівні нижчому за 0. тому саме вчителю слід займатися цією важкою, але дуже потрібною роботою. Особливе місце у системі естетичного виховання займає індивідуальна робота з дітьми. Вона інколи буває необхідною, вчитель обов’язково слід пильнувати, кому потрібна допомога.

Розвиток пізнавальної активності.

Багато дітей не сприймають мовні регуляції, у них ще слабка нервова система, тому діти не завжди можуть робити те, що від них вимагають. А ми ж, вчителі, маємо формувати творчу, естетично багату особистість!

У пошуках відповіді на питання: «Як виховати творчу і естетично багату дитину?» – ми дійшли висновку, що залучення дітей до ігрової діяльності, творчості – ось, що може допомогти.

Дітям потрібна гра! Але така, у якій вони були б не спостерігачами, а творцями своєї думки, динамічність та емоційність педагогічного процесу дозволяє прилучити їх до нелегкої професії учня. Також вона формує певне усвідомлення того, що гарно, а що погано, а це є дуже важливим у естетичному вихованні.

Працюючи з дітьми, можна використовувати безліч ігрових прийомів, ситуацій з ігровою мотивацією. Кожна дидактична гра виконує різні функції, але всі вони в кінцевому результаті дають позитив.

Елементи цікавинок також дають певний позитив на